Медіа-центр
Міста – побратими Києва
 |
| Афіни |
 |
| Ухань |
 |
| Преторія |
 |
| Сантьяго-де-Чілі |
 |
| Лейпциг |
 |
| Вільнюс |
 |
| Чикаго |
 |
| Анкара |
 |
| Софія |
 |
| Мехіко |
 |
| Вена |
 |
| Рим |
 |
| Єреван |
 |
| Гавана |
Євген СКИБІН, слідопит
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Рух поріднених міст — дітище Другої світової війни. Воно народилося у вогні протистояння з нацизмом. Найпоширеніша версія виникнення «побратимства» стверджує, що перша угода такого роду була підписана в 1942 році між Сталінградом і англійським містом Ковентрі. Ковентрі сильно постраждало від німецького бомбардування двома роками раніше, ставши символом мужності і поневірянь англійського народу. Коли почалася битва за Сталінград, британці відчули в його жителях і захисниках своїх товаришів по боротьбі та нещастю. У 1944 році мешканки Ковентрі підготували для сталінградців скатертину, на якій вишили вручну свої імена — всього числом 830. Разом зі скатертиною англійки передали гроші, зібрані для сталінградців у рамках благодійної акції. На ній вишиті слова «Краще маленька допомога, ніж велике співчуття». Скатертина Ковентрі зберігається сьогодні в музеї-панорамі «Сталінградська битва». Так народилася ініціатива поріднених міст, ініціатива побратимства.
Є й інша версія виникнення побратимського руху, яка відсилає нас вже у повоєнні роки. Але і вона пов'язана з Другою світовою. Згідно з цією версією, ініціативу проявили ветерани французького Опору в 1957 році, коли в Парижі була створена міжнародна неурядова організація — Всесвітня федерація поріднених міст. У 1963 році останню неділю квітня було оголошено Всесвітнім днем поріднених міст.
Що ж це за стосунки такі — «побратимські»? «Братання» міст різних країн передбачає розвиток економічних і культурних зв'язків: у сферах освіти, медицини, науки, спорту, захисту навколишнього середовища та архітектурно-історичних пам'яток — загалом, практично у всіх сферах, що стосуються життя муніципальних громад.
Радянський Союз охоче підтримав побратимську ініціативу. З урахуванням того, що зі Сталінграда й антигітлерівської коаліції все і почалося, відносини такого роду виглядали цілком прийнятно навіть для напівзакритої радянської держави. В рамках радянських товариств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами з 1964 по 1991 рік функціонувала Асоціація зі зв'язків радянських і зарубіжних міст, за сприяння якої 289 міст і регіонів колишнього Союзу встановили побратимство з 530 містами і регіонами в 71 країні світу.
Цікаво, що в англійській мові міста-побратими — якраз не «брати», а «сестри» — sister cities.
Підбирали «побратимів» тому чи іншому місту зазвичай, виходячи з його статусу чи іміджу. Столиці «браталися» зі столицями, портові міста — з портовими містами, промислові центри — з індустріальними центрами інших держав. Однак існувала і явна ієрархія, згідно з якою брататися зі столицями з усіх міст Союзу могла тільки Москва. Так що Києву, як столиці, але союзної республіки, доводилося «задовольнятися» містами рангом «нижче». Першими побратимами Києва стали польський Краків (в 1954-м) і фінський Тампере (в 1956-м), а дещо пізніше до них приєднався німецький Лейпциг. У 1967 році Київ укладає договори про братні відносини з італійською Флоренцією, в 1969-му — зі столицею Словаччини Братиславою.
У 1971 році побратимом столиці України стала давня столиця Японії — Кіото. У 1975 — південнофранцузьке місто Тулуза. Віддати шану всім цим містам Київ вирішив у вигляді назв вулиць, кінотеатрів та інших об'єктів. У 1960-70-і роки в Києві, на нових житлових масивах, з'являються вулиці Лейпцизька, Краківська, Кіото, Братиславська, Флоренції, Тампере, Тулузи. На їх честь називаються сучасні на той час театри «Лейпциг», «Флоренція», готель «Братислава» і ресторан «Лейпциг» і т.д. Були встановлені в Києві і монументи на честь поріднених міст, найвідомішими з яких стала копія буддисткої пагоди в парку Кіото на лівому березі і монумент на честь Сантьяго-де-Чилі на однойменній площі житлового масиву Оболонь.
Мало того — почався активний обмін різними фахівцями, театральними, спортивними колективами з містами-побратимами. Був розвинений і студентський обмін — правда, більше з містами із соцтабору.
Справжній прорив в історії київського побратимства стався в 1989 році, коли з українською столицею поріднилися міста великих капкраїн — Мюнхен (Німеччина), Оденсе (Данія), Едінбург (Велика Британія). У 1990-му їх доповнило Ухань (Китай), у 1991-му — Чикаго (США) і Торонто (Канада). У наступні часи, після закінчення «холодної війни», кількість побратимів столиці вже незалежної Україні невпинно зростала. Київ став родичатися зі світовими столицями на «повноцінній» основі. Його побратимами стали Анкара (Туреччина), Відень (Австрія), Париж (Франція), Гельсінкі (Фінляндія), Преторія (ПАР), Будапешт (Угорщина), Пекін (Китай), Варшава (Польща), Гавана (Куба), Афіни ( Греція), Софія (Болгарія), Мехіко (Мексика), Брюссель (Бельгія), Сантьяго-де-Чилі (Чилі), Стокгольм (Швеція), Рим (Італія), Буенос-Айрес (Аргентина).
Тепер у деяких країнах Київ має вже двох «родичів» — у Німеччині (Мюнхен та Лейпциг), у Франції (Париж і Тулуза), в Італії (Рим і Флоренція), в Китаї (Пекін і Ухань), у Фінляндії (Гельсінкі і Тампере), в Польщі (Варшава та Краків).
Після розпаду СРСР кількість міст-побратимів збільшується і за рахунок столиць колишніх союзних республік, а нині незалежних держав: Таллінн (Естонія), Єреван (Вірменія), Вільнюс (Литва), Кишинів (Молдова), Астана (Казахстан), Москва (Росія), Бишкек (Киргизія), Мінськ (Білорусь), Баку (Азербайджан), Ташкент (Узбекистан), Рига (Латвія), Тбілісі (Грузія).
У Києві ще з радянських часів існували Ризька, Вільнюська, Єреванська, Кишинівська, Бакинська, Ташкентська, Мінська вулиці, Бакинський і Тбіліський провулки, Московська і Мінська площі, кінотеатр «Єреван» і т.д. Тепер ці назви набули особливого сенсу — вони стали даниною поваги до міст-побратимів.
Цікавим є той факт, що побратимів має не тільки саме місто Київ, а й окремі його райони. Так, наприклад, Дарницький район поріднився з французьким містом Роменвілем, а Дніпровський — із французьким же містом Шалетт. У цьому районі є навіть вулиця з екзотичною назвою «вулиця міста Шалетт».
Не так давно побратимський статус отримав і законодавче оформлення в рішеннях Київради. У статті 7 «Статуту територіальної громади міста Києва», зареєстрованого Міністерством юстиції 2 лютого 2005 року, записано: «Київ може мати міста-побратими. Вибір міста-побратима здійснюється за рішенням Київської міської ради на основі двосторонніх угод».
Скільки ж усього побратимів у Києва станом на 2011 рік? Цілих 57! І контакти з ними поступово розширюються, що допомагає Києву поширювати інформацію про свою історію, потенційні можливості з метою залучення туристів, інвесторів, налагоджувати співробітництво у сферах економіки, бізнесу, культури, спорту, охорони природи. В ідеалі також вважається, що, якщо одне з міст потрапило у біду, ставши жертвою природного катаклізму, теракту чи інших нещасть, то побратими першими поспішать йому на допомогу.
Найбільше побратимський рух допомагає залученню інвестицій та культурному обміну — саме з такою метою був пов'язаний масовий бум побратимства в 1990-х і 2000-х. У радянські часи, як не дивно, активність такого роду була вищою — можливо, через підвищений взаємний інтерес людей, що жили по обидва боки «залізної завіси». Але зате зараз набагато ширші можливості та коло питань, по яких побратими можуть обмінюватися інформацією, людьми та ресурсами. Тому, сподіваємося, у побратимського майбутнього Києва — величезний потенціал.
Липень 2011
11.12.2011 Адреса зимних праздников
Михаил Кальницкий - историк, исследователь киевской старины.
Специально для "Первое экскурсионное бюро" .
Зимой традиционный календарь содержал целую вереницу примечательных дат. Наши предки-киевляне чуть ли не каждые несколько суток могли найти в святцах разнообразные поводы, чтобы отметить текущий день.
04.12.2011 Започаткування аптекарської справи у Києві
Євген Скибін, гід-перекладач "Перше ексукрсійне бюро", киянин.
Започаткування аптекарскої справи у Києві. Перша вільна аптека німецької династії Бунге, аптека-музей на Притисько-Микільській вулиці.
27.11.2011 Первісток. Як втілювалася в життя ідея вітчизняного тракторобудування
Володимир ТАРАСЮК, журналіст. Спеціально для «Першого екскурсійного бюро».
На книжковій полиці погляд торкнувся призабутої, але доволі популярної колись книги "Діти Арбату" - не тільки й не стільки заради цікавості звертаються люди до минувшини, багатьох хвилюють події давні так само, як сьогоднішні проблеми й турботи. Поміж розумних, сміливих тлумачень та суджень про помилки в колективізації сільського господарства Країни Рад натрапив на помилку самого автора: "Ми свій перший трактор випустили в 1930 році..."
25.11.2011 Прогулянка фінансовими скрижалями
Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ, дослідник київської старовини
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
З тих пір, як у Києві сформувався повноцінний економічний організм, почало працювати на повну силу і його «серце» — банківська система. Років півтораста тому банківські контори в місті легко було порахувати на пальцях. З тих часів збереглося чимало значних будівель колишніх банків; деякі з них до цих пір не втратили свого призначення і продовжують у своїх стінах зберігати і примножувати мірило праці, товарів і послуг — гроші.
20.11.2011 Аскольдова могила: «царство білого мармуру» і Божа благодать
Наталія ЧЕРНЕЦЬКА, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Київський Печерськ — місце особливе, дивне своєю старовиною: колиска російського православ'я Києво-Печерська лавра, одна з найбільших у Європі фортеця, аристократичні Липки... Але є тут і абсолютно особливі куточки, можливо, менш помітні, але з неймовірно сильним київським колоритом, з унікальною аурою столичної старовини. Саме до таких місць сміливо можна віднести Угорське урочище, більше відоме нині як Аскольдова могила.
13.11.2011 Вільний дух слободи
Лариса САЛІМОНОВИЧ, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
За Харковом стійко закріпився імідж крупного індустріально-наукового центру, де сухувато-діловий стиль життя домінує в усьому – в історії, архітектурі, культурних традиціях і навіть характері городян. До певної міри це так і є. Вільний дух переселенців із Наддніпрянщини ніби перевтілився у сухувату раціональність заради більшої стійкості. Але якщо глибше познайомитися з історією міста або пройти його старими вулицями з путівником у руках, то з’явиться відчуття зовсім іншого простору – відкритого й вільного, де легко приживаються нові ідеї.
09.11.2011 Від проспекту Карла Маркса — до собору Нотр-Дам
Станіслав ШВЕДУН, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Дніпропетровськ, без сумніву, один із найкрасивіших обласних центрів України. Вражає він і місцем розташування — в широкому місці річки Дніпро, і розмірами — охоплює багатокілометрову територію, і, безумовно, неповторністю своїх вулиць, центральна і, разом з тим, найстаріша з яких — проспект Карла Маркса (до 1923 року Катеринославський). Ширина майже п'ятикілометрового проспекту — 88 метрів, на 17 метрів (!) більше, ніж знаменита пам'ятка Парижа Єлисейські Поля.
28.09.2011 Аполлон, слоник, «Дружба народів»
Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ, дослідник київської старовини
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
На початку Хрещатика, поряд із Європейською площею, над зеленим схилом дніпровського берега простягається Хрещатий парк. Це місце здавна з-поміж інших вирізняли незвичайний рельєф, мальовничі панорами, різноманітність паркових споруд, а також встановлені на спеціальних майданчиках скульптури. Правда, з плином часу одні тутешні статуї зникали, а замість них з'являлися інші. Пригадаймо найбільш характерні з них, що залишили слід на зображеннях різних років.
21.09.2011 «Чорна перлина» Львова
Софія КИЇВСЬКА, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Вибудувана під кінець епохи Ренесансу, ця розкішна каплиця на одній із центральних площ Львова — гімн мистецтву скульпторів, художників і різьбярів по каменю, що створили справжній шедевр. Ось уже 400 років прикрашає столицю Західної України каплиця Боїмів — знатного угорського роду, чиї представники прославилися не лише в історії міста, а й в історії світовій.
10.09.2011 Колиска українського просвітництва
Вікторія НАЙДА, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Коли в не такі вже й давні роки в побуті з'явилася 500-гривнева купюра, зображення на її лицьовій і зворотній сторонах виявилися присвячені Києво-Могилянській академії – найстарішому навчальному закладу Україні. На лицьовій стороні – великий український філософ Григорій Сковорода, один із найвідоміших випускників академії. На звороті – силует Старого академічного корпусу на Контрактовій площі в Києві. Будівлі, в якій народилося, вистояло і примножилося українське просвітництво.
24.08.2011 З піснею до Європи: «Амазонка Євробачення» Руслана Лижичко
Максим ФРІДМАН, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
З 2004 року Україна щовесни завмирає біля екранів телевізорів: проходить європейський пісенний конкурс, відомий як Євробачення. У нашої країни мрія — виграти його ще раз, поки не забувся феєричний смак тієї потужної і блискучої перемоги 16 травня 2004-го, коли наша співвітчизниця Руслана Лижичко посіла перше місце на цьому музичному змаганні.
05.08.2011 «П'ятий елемент» за «мільйон доларів»: чарівна киянка Мілла Йовович
Інеса БЛЮМ, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Її повне ім'я в різних джерелах пишеться по-різному. Вірніше, сказати, не ім'я, а імена. Міліца Богданівна (а ще точніше — Боргієвна) у російській та українській традиції, Міліца Наташа у традиції чорногорській — по батькові, мила дівчинка Міла і голлівудська рятівниця людства Мілла — все це наша київська уродженка на прізвище Йовович.
31.07.2011 Столичний театр оперети
Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ, дослідник київської старовини
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Київський академічний театр оперети уже відзначив своє 75-річчя.
А починалося все в далекому 1934-му році, коли в будівлі по Червоноармійській, 53 був організований стаціонарний колектив — прямий попередник нинішнього Театру оперети. Називався він тоді Київський державний театр музичної комедії. А в наступному році почалися його виступи.
30.07.2011 Гігант із Житомирщини: найвища людина планети живе в Україні
Інеса БЛЮМ, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Гігантський зріст — тяжкий тягар для його власника. Як і всяка природна аномалія, надвисокі люди привертають увагу, часом нездорову. І часто не проти відмовитися від непотрібної слави і метушливої штовханини навколо себе, хочуть жити, по можливості, нормальним життям. Так хоче і Леонід Стадник — найвища людина планети, його зріст сягає 257 см — а може вже і вище.
25.07.2011 Золотий вік української фотографії
Олександр ТРАЧУН, історик вітчизняної та зарубіжної фотографії
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Небайдужий погляд на розвиток української фотографії (1839-2008) свідчить, що золотий вік її припадає на 1887-1915 роки. Фотографія прийшла в Україну влітку 1839-го (Львів, Я. Глойзнер). У Києві та Одесі перші фотографи з’явились у першій половині 1840-х, у Харкові — 1851 року. У стартові десятиріччя відбувалося становлення вітчизняної фотографії, створення мережі професійних фотоустанов. Окрім звичайної побутової зйомки портрету та пейзажу, з’явилися паростки документальної та наукової фотографії.