Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-55Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Скеля «Голова Чацького» – неофіційний символ Житомира.
 
+38 (044) 207-12-55
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Скеля «Голова Чацького» – неофіційний символ Житомира.
Середа, 27 Березня 2019

Меню

Новини Культури > Надзвичайний і Повноважний Посол Данії в Україні Уффе БАЛСЛЄВ: «МИ ПРИВЕЗЛИ УКРАЇНІ «КАЗКИ» ДАНСЬКОГО КОРОЛІВСТВА»

Надзвичайний і Повноважний Посол Данії в Україні
Уффе БАЛСЛЄВ:

«МИ ПРИВЕЗЛИ УКРАЇНІ
«КАЗКИ» ДАНСЬКОГО КОРОЛІВСТВА»

 

Для багатьох українців Данія асоціюється з образом казкової країни. Не тільки тому, що це найдревніше королівство світу подарувало людству великого казкаря Ганса Христіана Андерсена, а неофіційним символом країни стала казкова Русалонька, яка зустрічає гостей на узбережжі данської столиці – Копенгагена. Вражає чудодійно-казкове поєднання монархії, демократії, ринкової економіки та реального соціалізму – того, що стало предметом національної гордості данців.

 

Надзвичайний і Повноважний Посол Данії в Україні
Уффе Балслєв

З цього й почалася наша розмова з Надзвичайним і Повноважним Послом Данії в Україні Уффе БАЛСЛЄВОМ.*

Пане посол! Ризикну припустити, що в кожній українській родині є бодай одна збірка казок Андерсена. Але якими «казками» із сьогоднішнього життя своєї країни може і готове поділитися Посольство Данії в Україні, щоб життя наших народів стало кращим, комфортнішим?

— Данці, справді, надзвичайно пишаються своєю історією і такими всесвітньовідомими геніями, як казкар Андерсен. Він писав свої оповіді в часи романтизму 150 років тому – о тій же порі, що й світоч українського народу Тарас Шевченко. До речі, минулими вихідними я з дружиною черговий раз побував у Каневі, на Чернечій горі. В таких місцях полонять щемно-трепетні почуття. Подумалося: як сьогоднішні українці не почуваються рабами й землевласниками, описаними в поезії Шевченка, точнісінько так само данці не вважають себе казковими персонажами, що живуть у казковій країні. Навпаки, Данія – надзвичайно сучасна держава з найрозвиненішими технологіями, ефективною промисловістю та функціонально добротною соціальною структурою. Усі ці сфери успішно конкурують на світовому ринку – в міжнародних рейтингових дослідженнях щодо конкурентоспроможності, бізнес-клімату чи соціально-економічної стабільності Данія багато років поспіль перебуває серед лідерів.

Ну а щодо наших сучасних «казок», то розповім вам три з них, які ми привезли Україні.

Перша пов’язана з великою кількістю іноземних інвестицій у галузях промисловості, що базуються на біомедичних науках та інформаційних технологіях. Чимало компаній-лідерів у цій сфері розміщують свої головні офіси чи дослідні центри саме в Данії. Зона Великого Копенгагена у сполученні з південним шведським містом Мальмо отримала назву «медиконова долина». Найвідоміші наші фармацевтичні компанії успішно працюють і на українському ринку.

Якщо успішно, значить, тутешні партнери їх влаштовують?

База для розвитку фармацевтики в Україні доволі солідна, оптимістична. У галузі працює кваліфікований персонал.

А якої думки данські фахівці щодо наших цін на ліки?

У Данії є таке правило: якщо до аптеки заходить клієнт і запитує про певні ліки, то продавець зобов’язаний запропоновувати насамперед найдешевші з даної фармацевтичної групи. Щоб вигідно було покупцеві і щоб конкуренція була чесна.

Про що ж розповідає друга «казка»?

Про так званий «данський дизайн». Скандинавський стиль, в якому речі дуже прості й водночас надзвичайно гарні, полонив світ дизайнерськими розробками в меблях, взутті, одязі, аудіо- та відеообладнанні.

А третя «казка», якою хотілося б поділитися з Україною, – це наші високі стандарти енергозбереження. В їхній основі – тривала робота із впровадження відновлювальних джерел енергії, скажімо, енергії вітру, Сонця, біомаси, а також новітні технології з енергозбереження у промисловості та домашньому господарстві. З цього приводу є різноманітна статистика, але ось такими цифрами я пишаюся особливо: за останні 25 років економіка Данії зросла на 75%, водночас показник споживання енергії залишився на нулі. Завдяки зусиллям уряду частка відновлюваних джерел енергії в її загальному обсязі споживання становить 17%, а до 2025 року вона має сягнути третини. Зауважмо при цьому, що в Данії немає ні атомних, ні гідроелектростанцій.

Чи не через всезагальну економію енергії велосипед став мало не основним видом транспорту данців? Чи не видається це дещо дивним саме для Данії сьогоднішньої – третьої в Західній Європі країні з виробництва нафтопродуктів?

Так, у Данії багато велосипедів. Це економічно вигідний і практичний вид транспорту в рівнинній країні. Якщо при цьому ви одягаєтеся правильно, відповідно, то навіть дощ не завада, він не має ніякого значення. Для багатьох данців велосипед – ще й засіб здорового способу життя. Щоденні поїздки на ньому на роботу й назад, додому, дають необхідне фізичне навантаження. Це особливо важливо для тих, хто проводить робочий день біля комп’ютера. Певний відбиток на велосипедні традиції, звичайно, накладає й те, що під час покупки автомобіля ми платимо 180% податку.

Але не меншою мірою данців хвилюють проблеми енергетичної безпеки світу, зміни клімату та глобального потепління на планеті. Вважали за честь приймати 2009 року в Копенгагені 15-ту Конференцію держав-учасниць Угоди ООН щодо глобального потепління – індустріально розвинені країни світу спробували виробити якісно новий історичний документ, який стане амбітним і прогресивним спадкоємцем Кіотського протоколу, щоб гідно продовжити боротьбу за скорочення обсягів емісії СО2.

Те, про що ви зараз говорите, безпосередньо пов’язано також із глобальною продовольчою кризою, яка дедалі більше насувається на планету. Що думає з цього приводу Данія – країна-виробник сільгосппродукції, якої достатньо для забезпечення такої кількості людей, що втричі перевершує чисельність самих данців?

Нинішні високі ціни на ринку зерна викликають серйозну стурбованість. Проте криза надає й чимало нових можливостей та рішень. Вони не ухвалюються безпосередньо в Данії. Аграрна політика формулюється і здійснюється спільними зусиллями всіх країн Євросоюзу. Насправді спільна політика в галузі сільського господарства була й залишається серед найуспішніших в ЄС. Це, до речі, стало однією з визначальних мотивацій приєднання Данії у 1973 році до Євросоюзу. І тепер спільна європейська агрополітика оперативно адаптується до нових обставин, щоб швидше впоратися з кризовим явищем.

І в Данії, і загалом в ЄС великого значення надають сьогодні, наприклад, скасуванню обов’язкової досі політики «резервування» землі, яка проводилася колись, у роки перевиробництва. Тепер використовуватиметься більше ріллі, це дасть можливість збільшити обсяги виробництва і, відповідно, зменшити тиск на ринок сільгосппродукції.

Щось схоже спостерігаємо і в аграрному секторі України. Особисто я вважаю, що скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення надало б цьому процесові значно потужнішого поштовху і помітно підвищило б ефективність сільгоспвиробництва в Україні загалом. Хоча, звичайно, ваша країна ще надто далека від того, щоб сповна використати свій величезний агропотенціал. Сподіваюся, данські ноу-хау, технології та інвестиції відіграють тут свою позитивну роль. За найсучаснішими технологіями і менеджментом в Україні функціонують, наприклад, 13 великих «данських» свиноферм. Чимало наших фермерів інвестують свою енергію, роботу й кошти в українські проекти. Усе це розвиватиметься й надалі, адже співпраця наших країн у галузі сільського господарства має довготривалу перспективу.

— Давні традиції і далекосяжні перспективи має і компанія «LEGO», завдяки якій світ називає Данію столицею дитячих іграшок-конструкторів. Однак ще задовго до нинішньої фінансової кризи ця компанія почала продавати свої дивовижні знамениті парки «Legoland» в англійському Віндзорі, в Німеччині, в США… Невже Данія відмовиться від власної красивої та розумної візитівки, що стала частинкою іміджу вашої країни-казки?

Згоден, LEGO – чудова іграшка, розумний конструктор. У дитинстві я й сам захоплювався ним. А «Legoland» – справді гідне місце для дитячого відпочинку та розваг. Я не обізнаний з теперішніми бізнес-планами компанії, проте достеменно знаю інше: наприклад, данська авіакомпанія «SAS Airlines» продала мережу своїх готелів, вирішивши сконцентрувати зусилля лише на авіаперевезеннях. Гадаю, в умовах ринкової економіки це цілком логічний крок для компанії, яка піклується про власну репутацію та ефективність. Тож і LEGO нікуди не дінеться – цій сучасній та креативній компанії, мабуть, краще вдається виробляти конструктори, а комусь іншому – управляти її парками.

Щойно ви дуже добре висловилися про аграрну політику ЄС. Водночас Данія не хоче остаточно приєднуватися до єврозони, досі розглядає доцільність уведення в себе євро. З другого боку, Данія не стала загравати з Україною, коли 2002 року закрила своє посольство в Києві.

Чим спричинена така «половинчаста» інтеграція в Європу, такі «періодичні» двосторонні зв’язки?

Закриття у 2002 році посольства в Києві було хоча й коротким, проте доволі сумним періодом у наших двосторонніх відносинах. Це сталося через скорочення бюджетного фінансування данської дипломатичної служби – тоді закрилося 10 із майже 90 наших посольств у світі. Данія хоча й багата країна, але вона також і маленька країна, яка мусить економити кошти. На відновлення дипломатичної місії 2005 року частково вплинули «помаранчева революція» та позитивні політичні і демократичні перетворення у вашій країні. Дуже важливим став при цьому активний розвиток наших двосторонніх комерційних стосунків.

Данія – переконаний прихильник багатостороннього міжнародного співробітництва. Ми підтримуємо ООН у фінансових та питаннях установлення у світі верховенства закону. Але якщо Данія не готова приєднатися до європейського співробітництва у сфері оборони, то це ще не означає, що вона – ізоляціоніст. Просто ми вважаємо, що НАТО доволі успішно працює в цій сфері, у нас склалася з цією організацією гарна співпраця, тому не хочемо зашкодити їй, її авторитетові.

Ще одна причина данського скептицизму щодо ЄС полягає в тім, що у данців із самого початку зародилася пересторога, ніби в його нетрях будується клуб багатих країн не на користь решті бідніших і бідних держав. Попри все, більшість наших громадян зацікавленні бути частиною ЄС, підтримують політику Євросоюзу і, як показують останні опитування, готові долучитися до спільної євровалюти.

1 травня 2004 року Україна стала сусідкою Євросоюзу, членом якого є Данія. Очевидно, це дає нам додаткові можливості для пожвавлення економічної співпраці.

Мені важко уявити бодай одну з ланок у сфері торгівлі, послуг чи фінансів, які не мали б величезного потенціалу для Євросоюзу та України. Видається дуже важливим залучати Україну до багатосторонніх торговельних форумів для побудови правильної, оптимальної структури нашої об’єднаної торгівлі. Тому ми дуже раді, що ваша країна нарешті у травні 2008 року стала членом Світової організації торгівлі. Це має збільшити торговельні обсяги та посилити економічне зростання в Україні на 1–2%. Крім того, очікуємо на успішне завершення переговорів щодо зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Гармонізація наших митних кодексів також стане важливим кроком для обох сторін і зменшить бюрократію та корупцію.

Нещодавно столиця Данії стала лідером рейтингу міжнародного журналу «Монокль» і завоювала титул міста, що є найбільш придатним для проживання. А чого, на ваш погляд, насамперед не вистачає Києву із казкового для життя Копенгагена?

Я люблю Київ. Це прекрасне місто з добрими людьми, сповненими оптимізму. Київ легко суперничає з Копенгагеном. Проте данці за своїм єством – острів’яни, ми мешкаємо поблизу моря й відтак дуже прив’язані до нього душею. Удома, в Данії, моє помешкання стоїть лише за декілька сотень метрів від пляжу й привітного моря, де ми удвох з дружиною прогулюємося вздовж живописного узбережжя по декілька разів на тиждень. Ось чого мені над усе не вистачає тут, у Києві.

А що, крім моря, який принцип лежить в основі данської моделі благополуччя – у найдревнішому королівстві світу?

— Я гадаю, що секрет успіху нашої маленької країни з невеликими природними ресурсами криється в комбінації доброзичливої держави, яка надає своїм громадянам безплатну освіту на всіх її рівнях та щедре соціальне забезпечення, а також віри у вільну конкуренцію та ліберальну ринкову економіку. Ця система навіть має міжнародну назву – флексік’юріті (від англійських flexibility та security). Вона ґрунтується на гнучкому ринку праці, в якому робоча сила може вільно пересуватися зі сфери, де в ній не має більше потреби, туди, де вона необхідна. Водночас існує система державних соціальних гарантій та допомоги з безробіття.

«Альтернатива», «протекціонізм» – таких слів ніколи не було в діловому данському словнику. Ми твердо вважаємо, що вільна конкуренція на єдиному ігровому полі вигідна всім. Тому ми активно працюємо на розвиток вільної торгівлі в міжнародних організаціях – таких як СОТ, ЄС, ООН. А данським компаніям зажди доводилося конкурувати з міжнародними і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. Щоб залишатися ефективними і конкурентоспроможними, вони змушені були безперервно реформуватися й раціоналізуватися. Зрештою, все залежить від чесної роботи. Тож міркуйте самі: міжнародна неурядова організація Transparency International, яка щороку оцінює 180 країн на індекс рівня корупції, нинішнього року визнала Данію, поруч зі Швецією та Новою Зеландією, найменш корумпованою країною світу. Україна, на жаль, опустилася в рейтингу із 118-го місця на 134-те.

Ось вам ще одна «казка» про благополуччя, якою ми також намагаємося поділитися з Україною.

Чи не для цього, бува, ваше посольство пропонує українцям робочі місця в Данії, беручи участь в ярмарку вакансій «Київ пост»? І як вписується така практика в доволі жорсткі правила міграційного законодавства Данії?

— Данія – відкрита країна. Упродовж багатьох років вона прихистила чимало іноземців – політичних біженців та робочих емігрантів. Більшість із них щасливі жити в Данському Королівстві і сприймають його як ліберальне і толерантне суспільство, в якому інші культури та релігії шануються і поважаються. Водночас наші двері не можуть бути відчинені навстіж. Це було б занадто. Адже Данія багатьох вабить високими заробітками, безплатними освітою та охороною здоров’я, щедрою, а тому й дорогою системою соціального забезпечення.

Однак не можу погодитися з твердженням, що наші правила еміграції суворіші, ніж в інших західноєвропейських країнах. Нині, наприклад, нам бракує висококваліфікованих працівників – інженерів, ІТ-фахівців, лікарів і медичних сестер. Саме тому й беремо участь у ярмарку вакансій. Я відвідував на ньому данський стенд і щоразу зустрічав там силу-силенну позитивних, амбітних, енергійних молодих українців. Тож просто певен у світлому майбутньому вашої країни.

— Є цікава схожість в історії наших країн: 965 року данський король Геральд прийняв хрещення країни, а через два десятиліття по тому – у 988 році – князь Володимир прийняв хрещення Київської Русі. Очевидно, з цим пов’язана одна з багатьох традицій християнства – запалювати свічки в особливо важливих, урочистих чи ритуальних випадках.

Проте в Данії довелося бачити дещо інше: свічки, встановлені у найрізноманітніших прозорих привабливих «вазочках», запалюються скрізь – в готельних номерах, ресторанах, міській квартирі чи сільському будинку…

— Ви угледіли одну з особливих, специфічних данських традицій. Ми називаємо це словом «хюге». Його не можна прямо перекласти на іншу мову, але описово це означає «створити затишок», «створити затишну атмосферу».

Не думаю, що традиція має релігійне коріння, хоча вона справді надзвичайно сильна традиція у традиційно християнсько-протестанській країні. Вірогідніше, давня звичка пов’язана з тим, що ми живемо на Півночі і надзвичайно цінуємо світло через тривалі і темні зими Данії. Бо ж посеред зими сонце сходить дуже пізно, а заходить одразу по обіді. Тож ідемо на роботу – ще темно, повертаємося додому – вже темно. А світло – гарний засіб від зимових депресій, особливо, коли світла багато. Данці дуже люблять і цінують світло. Ви можете бачити його не тільки у свічках, а й у творах мистецтва, в архітектурі…

— Маленька північна країна Данія володіє на ще «північнішій Півночі» величезним островом Гренландія. Що це їй дає? Навіщо він Данії?

— Ми не зовсім «володіємо» Гренландією. Ми перебуваємо у свого роду союзі з нею. Гренландія – це община у межах Королівства Данії, яка, починаючи з 1953 року, поступово розширювала застосування власних законів і свою автономію. Перебуваючи у структурі королівства, 56 тисяч гренландців самостійно управляють своїми внутрішніми справами та багатьма міжнародними відносинами. Скажімо, на відміну від «південної Данії», Гренландія не є членом ЄС. Але у нас спільна історія. Ми поважаємо одне одного і щасливі тим, що Гренландія є частиною Королівства Данії.

— Пане посол, чимало українських діток думають, що новорічний Дід Мороз приїздить до них на ялинку з далекої і засніженої казкової Гренландії. Що скажете нашій дітворі: чи є все-таки Дід Мороз у Гренландії?

— Звичайно, є! Щоправда, дехто із сусідніх країн думає, що він мешкає в них. Але данці цілковито впевнені: оселя Діда Мороза, чи Санта Клауса, як його ще називають, розташована саме в Гренландії. Ми безмежно щасливі цим.

Бесіду вів Володимир СТУПАК, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Травень 2010.

* Інтерв’ю з Уффе БАЛСЛЄВОМ відбулося перед завершенням його дипломатичної місії в Україні.

Екскурсії в Данію від Першого екскурсійного бюро