Острог. Панорама замкової гори

Анатолій МІЗЕРНИЙ, журналіст.
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро».

— Belle image! Belle image! — десь приблизно так вигукнув француз (або француженка!), гойдаючись у кареті та споглядаючи мальовничі краєвиди тепер уже древнього Острога. За плином століть майже нічого особливого не змінилося в тій історії, хіба що кинута з каретної висоти здивована фраза одразу переросла у назву.

Бельмаж — саме так називається вулиця, оточена охайними пишними садками з духмяними квітами та причепуреними хатками, що своїми вікнами визирають на подорожніх. Саме ця «титулована» дорога поведе туриста або заїжджого гостя до середньовічного монастиря-фортеці у селі Межиріч, де у храмі донині зберігається родинна ікона князів Острозьких — «Богоматір Одигитрія», або ж у Новомалин, де окрім залишків тамтешнього замку історія пам’ятає одного з власників села — видатного скульптора Томаша-Оскара Сосновського… Але наразі мова про древній Острог. Про нього складають пісні, про нього вишукують легенди, створюють полотна. А втім, місто саме як велична палітра. Настільки багате воно на історичні, архітектурні та мистецькі пам’ятки.

Мурована вежа, ХІV століття

Татарська вежа, ХVІ століття

Кругла, або Нова вежа, ХV- ХVІ століття

Острог. Вид на Свято-Богоявленський собор та Муровану вежу

Свято-Богоявленський собор, ХV-ХVІ століття

Про Острог можна говорити годинами, пригадуючи лише сентенції з власного життя. Уперше відвідав древнє місто у числі поетів-початківців, які з’їхалися з усенької України на республіканський семінар. Потім були напівсанкціоновані «втечі» з пар на філології Рівненського педінституту, потім — часті літературні зустрічі на острозькому історичному тлі… Навіть одного разу довелося увійти у це древнє місто «чортом», так-так, бо довелося грати цю кумедно-демонічну роль у складі вертепної групи, що представляла вуличний театр на фольклорному фестивалі в Острозі. Тоді чи не вперше після вимушеної тривалої мовчанки вдарили дзвони на замковій горі… А ще — численні журналістські, а згодом і фотохудожницькі мандри…

Це місто по-доброму затягує своїм розміреним ритмом буття, нечисленними кав’ярнями, затишними вуличками і спогляданням всього, що тебе оточує: древні мури веж, шпилі храмів, запах ладану, музейна тиша і навдивовижу гамірні соловейки у тутешніх скверах.

Звичайно, переповідати багатовікову історію Острога — марна справа. Бо стільки написано, надруковано, видано, що лише одні назви охопили б не один том. Але кожен новий приїзд до міста моєї юності і «напівстаркуватої» молодості додає нових вражень і дивовижної наснаги творити.   

Отож місто Острог. Датоване 1100 роком за Іпатіївським літописом. Упродовж багатьох століть приваблює до себе різних за уподобаннями людей. І це не випадково. Адже у XIV-XVI століттях Острог був визначним освітнім, науковим та культурним центром Східної Європи. «Волинські Афіни», як називали Острог тогочасники, відігравали помітну роль у історії України. Саме в Острозі з 1576 року діяла школа вищого типу — перша на східноєвропейських теренах слов’яно-греко-латинська академія. У ній навчалися відомі політичні та культурні діячі Петро Конашевич-Сагайдачний, Іов Борецький, Мелетій та Герасим Смотрицькі, Северин та Дем’ян Наливайки... З Острогом пов’язана і діяльність першодрукаря Івана Федорова, з рук якого вийшли у світ греко-слов’янський «Буквар», перша слов’яномовна «Острозька Біблія».

Яскравою сторінкою історії Острога є династія князів Острозьких і серед них найвизначніша постать — князь Василь-Костянтин Острозький, найбільший подвижник слави Острога і великий меценат свого часу. Багато таїни, краси і мудрості тримають у собі острозькі музеї та їхні фонди: заповідник на Замковій горі, Музей книги та друкарства, нумізматична колекція...

Острог — насамперед місто унікальних пам’яток архітектури, історії, культури, з-поміж яких — середньовічні Мурована (де нині розташований історичний музей), Кругла (оборонна вежа, усередині якої тривалий час проводяться розкопки), Луцька (вона ж — Музей книги та друкарства) та Татарська вежі, Свято-Богоявленський собор, Успенський костел. А ще — руїни синагоги ХVI століття та поховання товкмача Талмуда Самуїла Едельса (Маршуе) на старому єврейському кладовищі… До речі, єврейська тема, так само як і польська, — це теж численні дослідження, історії, тісно пов’язані з долею давнього волинського міста. Не випадково Острог часто стає місцем, де відбуваються зйомки фільмів на українську історичну тематику, особливо періоду козацтва.

«Місто прекрасне є тут
Острогом його руси назвали,
Слухи про подвиги ратні його
До зірок розійшлися.
Славу ж античних часів
Принесли йому вільні науки», —

напише про Острог середньовічний автор Симон Пекалід.

А ось кілька знаменних дат, що стосуються древнього Острога:

1498 рік — місто одержує герб: срібна п’ятикупольна церква на червоному тлі.
1526-1608 — роки життя Василя-Костянтина Острозького — найвідомішого представника волинського княжого роду, некоронованого короля Волині.
1539 рік — народження Гальшки Острозької, співзасновниці  Острозької академії. 1576 рік — засновано Острозьку академію.
1578 рік — вихід першого друкованого твору «Азбукa» в Острозькій друкарні, яка була заснована Іваном Федоровим (Федоровичем).
1581 рік — видано «Острозьку Біблію».
1585 рік — Острог отримав грамоту на самоуправління згідно магдебурзького права.
1796 рік — в Острозі засновано Волинську духовну семінарію.
1846 рік — в Острозі побував поет Тарас Шевченко.
1862 рік — засновано Кирило-Мефодіївське братство.
1909 рік — засновано братство імені князів Острозьких.
1916 рік — відкрито Острозький історичний музей.

Один із залів краєзнавчого музею в Острозі

Інтер’єр давньої друкарні часів Івана Федорова

Острозька Біблія. Надрукована Іваном Федоровим в Острозі, 1581 року

Цей перелік дат можна доповнювати і доповнювати. І не тільки датами, але й подіями та іменами. «На скелі, на моноліті стоїть Острог!» — скаже Олесь Гончар, говорячи про неоціненну роль цього міста у розвитку книжництва та просвітництва для всієї України та Східної Європи.

Для нотаток подорожуючим додам: місто Острог Рівненської області розташоване на північному заході України, за 370 кілометрів від Києва, за якихось 45 кілометрів від Рівного. Година їзди маршрутівкою — і ви опиняєтеся у місті, де владарює історія, де вирує дух молодості «та авантюризму».

Острог — місто обласного значення. Можливо й тому воно збереглося, що не стало потужним адміністративним та промисловим центром. Ще донедавна ідіома «потрапити в Острог» свідчила про певні стосунки людини з тамтешньою психіатричною лікарнею. А в роки незалежності при допомозі та жагучому бажанні ініціаторів місто почало повертати свою втрачену самобутність. У 1994-му році Указом Президента України було відкрито Острозький Вищий колегіум, якому в 1996-му році повернуто історичну назву «Острозька академія», а в 2000-му році надано статус Національного університету «Острозька академія». За короткий час вона завоювала визнання не лише в Україні, а й за її межами. Сьогодні Острог — своєрідне місто-супутник навчального закладу. Місто молодих, обдарованих та енергійних людей. Про це говорить і середній вік мешканців цього невеличкого за площею та населенням міста —  35 років.

З розвоєм Острозької академії місто перетворюється на потужний інтелектуальний центр, де панує дух свободи, де зароджуються різноманітні міжнародні проекти.

Нехай пробачать мені політики різного штибу та високопосадовці, але сьогодні в Острог їздити стало модно. От тільки б за даниною часу не загубився одвічний порив древнього міста до вічного і прекрасного. Як «Belle image» у сенсі «гарний краєвид». Але не тільки. Щоб місто було багатим не лише історичним, освітнім та мистецьким минулим, але й пишалося не менш помітною, даруйте за штамп, розгалуженою туристичною інфраструктурою.

Рівненська область.

Фото автора.

Жовтень 2010.