Любові, щастя, радості в Новому році на кожному кроці!
І щоб турботи – лише приємні,
А почуття – лише взаємні.
Ось так, словом, ділом (готуємо кутю, ставимо дідуха та ін.) та магічним актом (кропимо святою водою, запалюємо свічку-трійцю) майже весь січень ми створюємо атмосферу свята. Бо ж прийшли до нас три свята в гості, а останнє свято – Святе Водохреще.
Третє свято, як Різдво та Василь (Старий Новий рік), також має своє надвечір’я і це – останній день колядок. А ще 18 січня перед Водохрещем це Святвечір з голодною кутею. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Перед тим, як родина сідає за вечерю господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв кватирку) і тричі запрошував Мороза:
- Морозе, Морозе, йди до нас куті їсти! А якщо не йдеш, то не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!
Або вийшовши на вулицю, закликав:
- Морозе, Морозе йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита і пшениці! А якщо не йдеш, то йди собі за гори й доли!
В цей вечір і ворожили на долю і примічали погоду: «Як на голодний вечір темно, то вродить гречка».
Вечір 18 січня 2010 був темним: будемо з гречкою на полях, та й взагалі «Будьмо!», адже маємо такі глибинні звичаї, традиції та обряди, таке пісенно-музичне розкішшя.
19 січня – Водохрещі, Водохреще, Йордана, Ордана.
Вважається, що на Водохреще вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх весь рік. Це третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення у водах річки Іордан Христа і при цьому на Христа зійшов святий дух у вигляді голуба, посланого Богом-Отцем. Але наші традиційні обряди, що злились з християнством, дають можливість зазирнути глибше. В цей день святять, як воду, так і свічку-трійцю. Ще й зараз в карпатських селах зранку чоловіки йдуть до річок чи ставків, вирубають з льоду хреста, ставлять поруч з ополонкою, обливають червоним буряковим квасом; священик виголошую молитву та освячує воду, зануривши в неї срібного хреста. Цей обряд можна побачити і цього року в Києві в Музеї народної архітектури та побуту України 19 січня. Як і в давні часи випускатимуть в повітря голубів та стрілятимуть з рушниць.
З примовляннями проганяють кутю, узвар; дітки спалюють Дідуха, примовляючи: «А Дід’ух йди на теплий дух», бо вже тріщи мороз не тріщи, а минають водохрещи, сонце вже повернуло на літо.
На Йордана (Водохреще) святять і воду і свічку-трійцю. Свічку запалюють, занурюють у воду (вже освячену) і так роблять тричі.
У наших предків цей обряд означав єднання в шлюбі Ора (бога Сонця або Вогню) та Дани (богині Води). Ці священі стихії разом народжують нове життя, рік, нові здобутки.
Звідси – Ордана. Звідси і наш герб – Трійця або Триєдине.
Окропіть оселю, запаліть Трійцю 19 січня.
Наступний день – 20 січня, буде Івана Предтечі, Хрестителя. «Прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі. Після Івана Предтечі, хто не робить, того б’ють у плечі» - народ скаже, як завяже. Цим днем закінчувалися зимові святки.
Січень без снігу – літо без хлібу.
Зимова днина така: сюди тінь, туди тінь – та й минув день
Січень,січися, а ти до печі (груби, каміну) тулися
А найкраще, як співав Тризубий Стас: «…до мене, пампушок мій, притулись»
11.12.2011 Адреса зимних праздников
Михаил Кальницкий - историк, исследователь киевской старины.
Специально для "Первое экскурсионное бюро" .
Зимой традиционный календарь содержал целую вереницу примечательных дат. Наши предки-киевляне чуть ли не каждые несколько суток могли найти в святцах разнообразные поводы, чтобы отметить текущий день.
04.12.2011 Започаткування аптекарської справи у Києві
Євген Скибін, гід-перекладач "Перше ексукрсійне бюро", киянин.
Започаткування аптекарскої справи у Києві. Перша вільна аптека німецької династії Бунге, аптека-музей на Притисько-Микільській вулиці.
27.11.2011 Первісток. Як втілювалася в життя ідея вітчизняного тракторобудування
Володимир ТАРАСЮК, журналіст. Спеціально для «Першого екскурсійного бюро».
На книжковій полиці погляд торкнувся призабутої, але доволі популярної колись книги "Діти Арбату" - не тільки й не стільки заради цікавості звертаються люди до минувшини, багатьох хвилюють події давні так само, як сьогоднішні проблеми й турботи. Поміж розумних, сміливих тлумачень та суджень про помилки в колективізації сільського господарства Країни Рад натрапив на помилку самого автора: "Ми свій перший трактор випустили в 1930 році..."
25.11.2011 Прогулянка фінансовими скрижалями
Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ, дослідник київської старовини
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
З тих пір, як у Києві сформувався повноцінний економічний організм, почало працювати на повну силу і його «серце» — банківська система. Років півтораста тому банківські контори в місті легко було порахувати на пальцях. З тих часів збереглося чимало значних будівель колишніх банків; деякі з них до цих пір не втратили свого призначення і продовжують у своїх стінах зберігати і примножувати мірило праці, товарів і послуг — гроші.
20.11.2011 Аскольдова могила: «царство білого мармуру» і Божа благодать
Наталія ЧЕРНЕЦЬКА, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Київський Печерськ — місце особливе, дивне своєю старовиною: колиска російського православ'я Києво-Печерська лавра, одна з найбільших у Європі фортеця, аристократичні Липки... Але є тут і абсолютно особливі куточки, можливо, менш помітні, але з неймовірно сильним київським колоритом, з унікальною аурою столичної старовини. Саме до таких місць сміливо можна віднести Угорське урочище, більше відоме нині як Аскольдова могила.
13.11.2011 Вільний дух слободи
Лариса САЛІМОНОВИЧ, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
За Харковом стійко закріпився імідж крупного індустріально-наукового центру, де сухувато-діловий стиль життя домінує в усьому – в історії, архітектурі, культурних традиціях і навіть характері городян. До певної міри це так і є. Вільний дух переселенців із Наддніпрянщини ніби перевтілився у сухувату раціональність заради більшої стійкості. Але якщо глибше познайомитися з історією міста або пройти його старими вулицями з путівником у руках, то з’явиться відчуття зовсім іншого простору – відкритого й вільного, де легко приживаються нові ідеї.
09.11.2011 Від проспекту Карла Маркса — до собору Нотр-Дам
Станіслав ШВЕДУН, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Дніпропетровськ, без сумніву, один із найкрасивіших обласних центрів України. Вражає він і місцем розташування — в широкому місці річки Дніпро, і розмірами — охоплює багатокілометрову територію, і, безумовно, неповторністю своїх вулиць, центральна і, разом з тим, найстаріша з яких — проспект Карла Маркса (до 1923 року Катеринославський). Ширина майже п'ятикілометрового проспекту — 88 метрів, на 17 метрів (!) більше, ніж знаменита пам'ятка Парижа Єлисейські Поля.
28.09.2011 Аполлон, слоник, «Дружба народів»
Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ, дослідник київської старовини
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
На початку Хрещатика, поряд із Європейською площею, над зеленим схилом дніпровського берега простягається Хрещатий парк. Це місце здавна з-поміж інших вирізняли незвичайний рельєф, мальовничі панорами, різноманітність паркових споруд, а також встановлені на спеціальних майданчиках скульптури. Правда, з плином часу одні тутешні статуї зникали, а замість них з'являлися інші. Пригадаймо найбільш характерні з них, що залишили слід на зображеннях різних років.
21.09.2011 «Чорна перлина» Львова
Софія КИЇВСЬКА, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Вибудувана під кінець епохи Ренесансу, ця розкішна каплиця на одній із центральних площ Львова — гімн мистецтву скульпторів, художників і різьбярів по каменю, що створили справжній шедевр. Ось уже 400 років прикрашає столицю Західної України каплиця Боїмів — знатного угорського роду, чиї представники прославилися не лише в історії міста, а й в історії світовій.
10.09.2011 Колиска українського просвітництва
Вікторія НАЙДА, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Коли в не такі вже й давні роки в побуті з'явилася 500-гривнева купюра, зображення на її лицьовій і зворотній сторонах виявилися присвячені Києво-Могилянській академії – найстарішому навчальному закладу Україні. На лицьовій стороні – великий український філософ Григорій Сковорода, один із найвідоміших випускників академії. На звороті – силует Старого академічного корпусу на Контрактовій площі в Києві. Будівлі, в якій народилося, вистояло і примножилося українське просвітництво.
24.08.2011 З піснею до Європи: «Амазонка Євробачення» Руслана Лижичко
Максим ФРІДМАН, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
З 2004 року Україна щовесни завмирає біля екранів телевізорів: проходить європейський пісенний конкурс, відомий як Євробачення. У нашої країни мрія — виграти його ще раз, поки не забувся феєричний смак тієї потужної і блискучої перемоги 16 травня 2004-го, коли наша співвітчизниця Руслана Лижичко посіла перше місце на цьому музичному змаганні.
05.08.2011 «П'ятий елемент» за «мільйон доларів»: чарівна киянка Мілла Йовович
Інеса БЛЮМ, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Її повне ім'я в різних джерелах пишеться по-різному. Вірніше, сказати, не ім'я, а імена. Міліца Богданівна (а ще точніше — Боргієвна) у російській та українській традиції, Міліца Наташа у традиції чорногорській — по батькові, мила дівчинка Міла і голлівудська рятівниця людства Мілла — все це наша київська уродженка на прізвище Йовович.
31.07.2011 Столичний театр оперети
Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ, дослідник київської старовини
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Київський академічний театр оперети уже відзначив своє 75-річчя.
А починалося все в далекому 1934-му році, коли в будівлі по Червоноармійській, 53 був організований стаціонарний колектив — прямий попередник нинішнього Театру оперети. Називався він тоді Київський державний театр музичної комедії. А в наступному році почалися його виступи.
30.07.2011 Гігант із Житомирщини: найвища людина планети живе в Україні
Інеса БЛЮМ, журналіст
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Гігантський зріст — тяжкий тягар для його власника. Як і всяка природна аномалія, надвисокі люди привертають увагу, часом нездорову. І часто не проти відмовитися від непотрібної слави і метушливої штовханини навколо себе, хочуть жити, по можливості, нормальним життям. Так хоче і Леонід Стадник — найвища людина планети, його зріст сягає 257 см — а може вже і вище.
25.07.2011 Золотий вік української фотографії
Олександр ТРАЧУН, історик вітчизняної та зарубіжної фотографії
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»
Небайдужий погляд на розвиток української фотографії (1839-2008) свідчить, що золотий вік її припадає на 1887-1915 роки. Фотографія прийшла в Україну влітку 1839-го (Львів, Я. Глойзнер). У Києві та Одесі перші фотографи з’явились у першій половині 1840-х, у Харкові — 1851 року. У стартові десятиріччя відбувалося становлення вітчизняної фотографії, створення мережі професійних фотоустанов. Окрім звичайної побутової зйомки портрету та пейзажу, з’явилися паростки документальної та наукової фотографії.
Січень – місяць свят
