Трускавець сьогодні

Той самий Трускавець

Ведучи мову про цей, майже шістсотлітній феномен – трускавецькі джерела здоров’я - маємо на увазі, насамперед, дві сторони зацікавлення – історичну та сучасну – знаного вкраїнського Баден-Бадена та Карлових Вар разом узятих. Адже лише з цими відомими європейськими лічницями, за значимістю мети і лікувальних властивостей, може на рівних змагатися наше місто-курорт, місто-красень, місто-здоров’я – Трушко… Трушкавич… Трушкович… Ймовірніше, як вважають дослідники, з ряду наведених старослов’янських імен утворилася теперішня назва бальнеологічного санаторію Трускавець. Втім, науковці й понині перебувають у постійних пошуках, публічно дискутуючи, принципово відстоюючи кожен свою точку зору на достовірність його походження.

Від середньовіччя…

Скажемо відверто, до виявлення істини, вочевидь, стільки ж, як і до першої згадки про відоме нині на всі світи старе галицьке поселення, що розташоване на підземних природних резервуарах земного воску та цілющої води. Допоки тривають пошуки істини, доти й будуть вивчатися древні писемні джерела, вестися археологічні розкопки, скрипітимуть пера, дзвенітимуть заступи. Що вони виявили дотепер?

На сьогоднішній час достеменно відомо і не піддається сумнівам факт, що цю територію наші предки почали обробляти ще в ІІІ-ІУ ст. н. е., тобто з часів Великого переселення народів.

Середньовіччя історичної доби – більш розлога та щедріша на документалістику. Віднайдені стародруки, що збереглися до наших днів, оповідають, окрім значних і похідних деталей поселенчої господарки, щодо войовничого характеру міщухів, їх упертості й доблесті, набуття торгового хисту. Багато уваги приділено спорудженню міцних фортифікаційних укріплень, які донині збереглися у назвах районів, вулиць, пагорбів і навіть самої річки міста. Тут, зокрема, читаємо – Коточий замок, Оборонний двір на Кам’яному горбі, Оборонний монастир із церквою св. Спаса, святилище язичників “Баба” або “Бабина гора” в урочищі “Линки” тощо.

Згодом, після занепаду Київської Русі та входженням цих територій до складу Галицько-Волинського князівства, набуває розквіту торгівля, утворюються зручні комерційні шляхи до країн Європи. Перебуваючи на вістрі подій, трускавчани зайнялися розведенням та гендлярством худобою, хутром, хлібом, сіллю – з Північною та Центральною Руссю, Польщею, Угорщиною. На цьому вони досягли широкого поголосу і авторитету, як серйозні й поважні райці.

У другій половині ХІУ століття, а саме 1462 року, Трускавець уперше згадується в історичних джерелах як поселення, котре здавалося в оренду знатним шляхтичам. Його володарями на той час були брати Іван та Станіслав Коритки.

Так починався	Трускавець

На початку ХУІ ст. місто входить до складу Дрогобицького староства, у 1772 році в складі Галичини відходить до Австрії.

Трускавець, як колись, так і тепер, оперезаний лісами. Тут ростуть майже всі породи дерев і кущів, що характерні для цієї географічної зони. Навколишність щедра на лісові горіхи, лікувальні трави, суницю, малину, чорницю, ожину, гриби. Клімат помірний, вологий. Коротка та відносно спокійна зима. Літо сонячне, тепле. Осінь – винятково красива, мінорна для будь-якого темпераменту, характеру, віку.

В самому містечку та на його околицях згодом було виявлено запаси мінеральної води, сірки, цинку, залізосвинцевих руд, глауберової солі, гіпсу і, зрештою, озокериту – цілющого мінералу, який використовується в промисловості та з метою лікування суглобів.

Мінеральна вода “Нафтуся”

Причини, що привели до цієї назви, пов’язані з рядом обставин, при одній головній – трускавецька вода має легкий запах сірководню та нафти. Решта – похідні, складаються в чіткий ланцюг дат, прізвищ, результатів, є принциповими і важливими, бо без них неможливо уявити нинішній розвій курорту.

Почнемо з головної. Предтечею до заснування в Трускавці бальнеологічного курорту стає дозвіл із Відня від 1827 року пану Й. Міцевському, де передбачається побудова невеличкої дерев’яної споруди для прийняття ванн із первісного джерела. Вже тоді склався сталий висновок, що вода є помічною для лікування ревматизму, шкірних і шлункових захворювань.

Через шість років потому в Трускавці було офіційно зареєстровано 70 пацієнтів, а у 1836 році їх уже нараховувалося 596 осіб. Звісно, наплив курортників вимагав і певних умов для їх лікування та проживання. У 1840 році тут споруджено великий купальний будинок “Нептун” на 12 кабін та 12 жилих кімнат, як гриби після дощу виростають інші пансіонати. У 1843-му відкривається перша грязелікарня.

У 1836 році відомий львівський фармацевт-хімік вірменського походження Теодор Торосевич закінчив і оприлюднив науковий аналіз “Нафтусі”, а в 1849-му – зробив опис мінеральних вод як Галичини, так і Буковини. Лікувальні властивості “Нафтумі” вивчали також знані вчені, лікарі, фармацевти К. Штеллер, А. Машек, М. Кох, Е. Унгер, В. Скольський.

Значення курорту Трускавець з кожним роком зростає, а його цілющі властивості притягують до себе все більше і більше бажаючих. Для зручності доїзду 1909 року вводиться в експлуатацію залізниця до Дрогобича, Львова, Кракова, Варшави, інших великих європейських міст. Будуються нові пансіонати, лікувальні центри, приватні вілли тощо. З 1935 року лікування у Трускавці стає можливим цілорічно. У 1940 році селище отримує статус міста, а з 1952-го стає містом обласного підпорядкування.

Упродовж усього часу свого існування Трускавецька “Нафтуся” має чітку градацію.

"Нафтуся" користується попитом

Ось вона:

Джерело №1 “Марія”. Знижує шлункову секрецію, стимулює жовчоутворювальну функцію печінки, збільшує вироблення жовчі, зменшує концентрацію холестерину у жовчі, стимулює регенерацію тканин печінки, зменшує запальні процеси та спастичні прояви шлунково-кишкового тракту. Рекомендується при захворюваннях цукрового діабету, панкреатитах, сечовивідних шляхів, печінки тощо.

Джерело №2 “Софія”.  Впливає на кислотно-лужну рівновагу і сприяє зменшенню кислоутворюючої функції шлункових залоз. Рекомендується для лікування захворювань шлунку, кишечника та дванадцятипалої кишки.

Джерело №3 “Юзя”. Сприятливо впливає на шкіру, надає їй здорового вигляду та еластичності.

Земний віск

У Парижі, сто сімдесят років тому, перший хімічний аналіз цієї речовини зробив французький вчений Ф. Вальтер, виділивши при цьому з неї парафін.

Австрійський мінеролог Глюкер у 1850 році назвав земний, або як ще називають – гірський, мінеральний віск, який має високу теплоємність та чимось подібний на бджолиний – озокеритом. Нині його видобувають лише у поблизькому від Трускавця Бориславі. Колись – у Трускавці, Старуні, Дзвинячі. За запасами, видобутком, переробкою та якістю озокериту Україна посідає перше місце в світі.

Промисловий видобуток цього мінералу по праву належить львівському підприємцю Роберту Доме, який у 1855 році на розмитих берегах річки Тисмениці знайшов земний віск і почав виготовляти з нього свічки. Як нині б сказали: монополіст поставляв свою продукцію до Львова, Відня, Праги і цими адресами не обмежувався, мав сталий заробок і пошанівок.

З 1860 року промисел отримує право на довголітнє життя, запрацював на рівні інших потужних виробництв, приносив значні дивіденди його організаторам, знайшов своє застосування у шкіряній промисловості та в медицині – для лікування суглобів. Головний же прибуток, як і раніше, приносила робота з виготовлення свічок.

Упродовж майже століття озокерит варили в спеціальних великих казанах, що розміщувалися у “топлярках” – довгих дерев’яних приміщеннях. Робітників, які видобували цей мінерал, називали “пшоноварами”. У 1953 році в Бориславі побудовано спеціальний екстракційний завод, на якому за допомогою бензину вилучають чистий озокерит.

У 1942 році над вирішенням методики лікувальної дії озокериту при травмах та вогнепальних ранах працював професор С. Лепський. Його наукові праці розширили можливості цього мінералу. Наприкінці ХІХ ст. український озокерит використовується як високоякісний електроізолятор при виготовленні підводного телеграфного кабелю в Атлантиці між Європою та Америкою. Він і досі працює.

В курортних умовах успішне використання озокериту поставило цей мінерал в конкурентне число інших природних теплоносіїв. Досліджено, що терапевтична дія “Нафтусі” значно підсилюється навіть при одноразовому застосуванні аплікацій з озокериту. Нині попит на земний віск значно зростає. Між іншим, у 1992 році одна тонна озокериту оцінювалася у п’ятдесят разів дорожче, ніж тонна нафти.

	Трускавець курортний

Вулицями сучасного курорту

Не кожне місто може пишатися тим, що про нього згадується у великих і малих енциклопедіях, а лікувальні властивості природного характеру настільки ефективні для здоров’я, що одного разу тут побувавши, ви обов’язково приїдете ще. І в цьому немає нічого дивного. Трускавець - давно визнаний оздоровчий мегаполіс не лише України, а й Європи та світу в цілому, де успішно лікують хронічні патології печінки, жовчних шляхів, нирок, порушення обмінних процесів в організмі. Щорічно курорт приймає до півмільйона осіб.

Забудова міста давно вже здійснюється за єдиним генеральним планом.

Після того, коли з 1 січня 2000 року набрав чинності Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс-Трускавець”, який розраховано на 20 років, тут значно пожвавилося будівництво спеціальних об’єктів житлового, побутового та лікувально-оздоровчого спрямування. За орієнтовними даними, нині в місті нараховується понад 40 санаторіїв, пансіонатів та лікувальних центрів, вісім готелів та мотелів, поліклініки, бальнеоозокеритолікарні, бювети мінеральних вод, які відповідають найвишуканішим вимогам, науково-дослідні лабораторії, культурно-розважальні центри та палаци відпочинку, сучасні торгові центри, ресторани, бари, кафе тощо.

Ну, а де є останнє – очікуй на пригоди. Отож, не бракує в місті найнеймовірніших історій, легенд, бувальщин, після прослуховування яких навряд чи хтось повірить, що їх головними героями виступали люди, які приїхали на курорт винятково з оздоровчою метою.

Як свідчать бувальці, в Трускавці не всі статистичні дані піддаються аналізу. Наприклад, ніхто нам не зміг сказати, скільки за час існування бальнеологічного курорту зіграно весіль, народжено дітей по факту, розбито сердець стрілами Амурів, скільки сміху і сліз вилито, трагізмів і фарсу вислухано, коштів і подарунків потрачено за кожний оздоровчий термін. Не ведеться облік і щодо одиноких та сімейних рекордсменів за кількістю поїздок на бальнеологічний курорт Трускавець.

В той же час не помилимося, коли потвердимо категорично: неможливо віднайти на теренах колишнього Союзу популярного естрадного співака, котрий бодай один раз в житті не відвідав би Трускавець з… концертом.

В Трускавці існує і своя стала традиція – на початку кожного лікувального заїзду біля головного бювету збираються відпочиваючі, які утворюють справжнісінький пісенний хор. Щовечора тривають репетиції, розучуються українські пісні, відбуваються вечорниці, а наприкінці терміну перебування – хор влаштовує звітний концерт.

Ось це, мабуть, лікує краще за всі ліки на землі, і, за вдалим висловом Антуана Сент-Екзюпері, приносить справжню радість людського спілкування.

Львів - Трускавець.

Червень 2010 року.