«Мамаєва Слобода» — козацький куточок |
 |
 |
|
Мамаєва слобода, як повноцінний етнографічний парк, допомагає відчути українську традицію у всій її повноті |
||
Мамаєву Слободу називають «Пирогово в мініатюрі», порівнюючи з відомим і найстарішим у країні етнографічним музеєм під відкритим небом на півдні столиці. Але Мамаєва Слобода, при зовнішній і формальній схожості, має інше призначення: це не зібрання музейних експонатів, це — сучасний парк у стилі історичної народної традиції, на кшталт багатьох аналогічних установ у державах Європи. Всі споруди тут зібрані за автентичними старовинними кресленнями та малюнками. В центрі слободи стоїть триголова дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка відтворює однойменний храм Запорізької Січі часів Богдана Хмельницького. Постаралися художники і різьбярі й із внутрішнім інтер'єром — напевно, це одна з найбільш розкішно прикрашених в дусі козацького бароко церков серед побудованих в наші часи. При цьому церква зсередини затишна і компактна. Від дерев'яних стін віє майже домашнім теплом — у холодні морозні дні, в осінню сльоту і в дощову погоду тут завжди затишно. Прекрасна різьба іконостасу храму, яка гідна порівняння з кращими зразками майстрів минулих століть.
Чому слобода названа «Мамаєвою»? В українському народному фольклорі, в першу чергу, у живописі, один із головних персонажів — т. зв. «Козак Мамай». Зазвичай його зображують сидячим «по-турецьки», з люлькою в роті й музичним інструментом — кобзою — в руках. Образ козака Мамая став уособленням кращих народних рис, збірним зображенням захисника батьківщини, предметом дівочих мрій і символом козацького духу; він прикрашав «червоний куточок» народного житла поряд з іконами, а часто вивішувався й у церквах, особливо якщо у вигляді козака Мамая зображували будівельника або жертводавця храму.
У Мамаєвій Слободі детально відтворений антураж і побут козацького поселення, показані особливості життя різних прошарків населення XVII-XVIII століть. Садиба сотника (командира козацької сотні та керуючого цивільним округом, де мешкали приписані до сотні козаки) являє нам зразок кам'яної будови тієї епохи. Житло гончара й коваля, будинок священика, млин на невеликому острівці, шинок, що належить єврею-орендарю й навіть хата ворожки-повитухи — всі ці будівлі з повсякденного життя, фольклору та побуту наших предків стають у Мамаєвій Слободі доступними, відчутними. Причому відчутними в прямому сенсі: на відміну від Пирогова чи інших музеїв старовинної архітектури експонатів можна торкатися, на лавки — сідати, а на гарматах — фотографуватися. Є в Мамаєвій Слободі і, начебто, не козацький об'єкт: на пагорбі стоїть скіфська баба. Але й вона тут більш ніж доречна: саме за зразком скіфських курганів насипали козаки пагорби над могилами своїх товаришів і вождів, і часом тільки ці похмурі ідоли далеких попередників наших буйних степовиків служили запорожцям орієнтирами в походах, бачили їх сутички з ворогом, ставали єдиними свідками загибелі...
Відчуття перебування в справжньому українському селі створюють численні плодові дерева, притаманні саме тутешнім широтам. Це дуб черещатий, липа, вишня, калина, барвінок, лілія. Як бачимо, самі назви асоціюються з Україною, з творами її письменників, поетів і художників.
Мамаєва слобода, як повноцінний етнографічний парк, допомагає відчути українську традицію у всій її повноті. У тому числі, й кулінарній. Чотири види кухні можна випробувати тут — старшинську (т. зв. «благородну»), міщанську (міську), селянську й козацьку (похідну, запорізьку). Не тільки страви та напої створюються за дідівськими рецептами, але навіть посуд виготовлений на замовлення, за старовинними зразками. А весь персонал Мамаєвої Слободи одягнений у традиційний одяг козацької епохи.
У парку регулярно проводяться свята і заходи, приурочені до української народного та релігійного календаря. Різдво, Хрещення, Новий рік і Святки, Святвечір і Великдень, Масниця та Івана Купала, жовтневі Козацькі Покрови і Маковій — уся ця суміш обрядів, яка характерна для культури наших предків, скрупульозно відтворюється на території Мамаєвої Слободи. У церкві регулярно проходять хрещення та вінчання за традиційним українським обрядом.
Організаційні питання:
- Тривалість екскурсії: 3 години.
- Гіди-перекладачі (англійска, арабська, іврит, італійська, іспанська, німецька, французька, чеська та інші мови; ліцензовані; найвища кваліфікація) — до Ваших послуг.
- ІНДИВІДУАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ — за Вашою заявкою — у зручний для Вас час, на необхідному транспорті.
 |
 |
 |
|
У Мамаєвій Слободі детально відтворений антураж і побут козацького поселення, |
||
| Tweet |
