Екскурсії по Києву Ранок її життя


Ганна Горенко, 1908 р.	Церква на нинішньому київському Броварському проспекті, де вінчались Ганна з Миколою	Микола Гумільов, 1910 р.

Ранок — значить юність, коли все тільки починається. І все-таки, як далеко ще знаходилась юність від тієї долі, яка чекала на неї, — блискучої, збереженої у вічності. Мине час, і цю жінку стануть називати Північною зіркою, божественною, Ганною всієї Русі. А поки що, київськими вулицями поспішає на заняття юна гімназистка Аня Горенко. Вже у ці роки з-поміж однолітків її виділяла особлива жіночність, витонченість.

У Києві Ані жилося нелегко. Але будь-які труднощі переборні, якщо поряд серце, що б'ється з твоїм в унісон. У нашої героїні таке серце було. Ще в Царському Cелі один 17-річний юнак побачив її якось і зрозумів, що відтепер і назавжди ця дівчинка стане його музою, його Прекрасною Панною, заради якої він буде жити, писати вірші та робити подвиги. У своїх віршах він зведе її на трон і назве царицею. І якщо їй погано, він кидає все і мчить сюди, до Києва, у ранок її життя.

Екскурсія так і побудована: діалог двох, який не уривається ні на мить, бо їх серця з'єднані незримою ниткою. Іноді діалог тихий, ледве чутний, зрозумілий тільки їм, іноді — повний драматизму, коли до трагедії всього один крок. Часто вони розмовляли мовою поезії, але завжди, завжди тягнулися один до одного.

Ми з вами не опустимося до рівня пліток і осуду, та й немає у нас такого права — судити, навіть, якщо герої помиляються. Ми просто підемо за ними лінєю пам'яті й побачимо адреси, де Ахматова була не тільки щаслива в нашому місті, а й звідки вона відправляла розпачливі листи: «Знаєте... я не сплю вже четверту ніч. Це жах, така безсоння. Померти легко...». Ми дізнаємося, де жили люди, якими Ганна Андріївна захоплювалася, кого вона зневажала і не приховувала своїх почуттів: «Я не можу винести цього обману, обплутав мене...» А ще будуть звучати зворушливі рядки з її «Київської зошита».

Адже саме в Києві, в останній свій гімназійний рік, Ахматова вперше, по-справжньому, усвідомлює себе поетом.

Молюсь оконному лучу —
Он бледен, тонок, прям.
Сегодня с утра я молчу,
А сердце — пополам.
На рукомойнике моем
Позеленела медь,
Но так играет луч на нем,
Что весело глядеть.
Такой невинный и простой
В вечерней тишине,
Но в этой храмине пустой
Он словно праздник золотой
И утешенье мне.

Так, із Києвом Ахматову пов'язує багато що. Саме у нашому місті вона погодилася стати дружиною того, хто не один рік поспіль доводив їй свою любов і відданість, саме на київській землі був освячений їхній шлюб. І зовсім інша справа, що доля обіцяє комусь щастя, а комусь славу...

Знаєте, дуже невдячна справа — переказувати екскурсію. Її треба бачити, відчувати, поринати з головою в атмосферу причетності до таємниці...

Хочете спробувати? Ми з радістю чекаємо на вас!

Організаційні питання:

Тривалість екскурсії — 3 години.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ — за Вашою заявкою — в будь-який зручний час, на необхідному транспорті.


Ганна Горенко з братами Андрієм і Віктором та сестрою Ією. В центрі - мати Інна Еразмівна (у дівоцтві Стогова)	Аня Горенко в Києві	В маєтку Гумільових у Слєпньові