Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Думська площа (нині Майдан Незалежності). Київ. Початок ХХ ст.
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Думська площа (нині Майдан Незалежності). Київ. Початок ХХ ст.
Вівторок, 19 Вересня 2017

Музеї Києва > Аптека-музей

 

Торговий зал з стародавнім касовим апаратом, аптека-музей, м.Київ

Лабораторія алхіміка

Заспиртований змій


 

Ще один музей, присвячений київській медицині, вірніше - аптечній справі. І ще один музей, що дає уявлення про невід'ємну частину київського життя та побуту. Давайте зайдемо в затишний стародавній одноповерховий будиночок на Подолі, біля воріт Флорівського монастиря!


Тут до сих пір «жива» аптека. Традиція триває. Торгують милом і бальзамами, зробленими за технологією ХІХ століття. Співробітники аптеки люб'язно проведуть вас по залах будиночка, покажуть інтер'єр кабінету аптекаря, що був у ті часи одночасно лікарем, і підвальну лабораторію алхіміка, і стародавню келію, де лікували настоями і молитвами, і хату знахарки з духмяними травами під стелею, і старі аптечні підвали. На вітринах розташувався посуд для приготування трав'яних сумішей, різноманітні банки і склянки для лікарських препаратів, старовинні рецепти, інструменти фармацевтів минулих століть, заспиртовані змії і краби, з яких колись виготовлялися дивовижні препарати.


Але, крім ліків, на тутешніх полицях можна побачити старовинні банки з кремом, пудрою, духами, зубним порошком і навіть чорнилами, бо всі ці речі раніше продавалися виключно в аптеках. Є в музеї і аптечна книга 1834 року, в якій вказані назви ліків, рецептура і ціни.
Всього в музеї - понад 2 тисяч експонатів, зібраних з усієї Україні. Інтер'єр прикрашають антикварні аптечні меблі. Зали музею повністю відтворюють обстановку аптек XVIII-XIX століть.


Аптека в цій будівлі відкрилася в 1728 році. Це була перша приватна аптека в Києві. Одні з її перших власників був Георг Бунге, що заснував династію київських аптекарів, але не тільки їх. З роду Бунге вийшов навіть міністр фінансів і прем'єр-міністр Російської Імперії!

 

   

Кабінет аптекаря

Стародавня келія

Интер'єр музею-аптеки


 

Адріан Годунов

Директор Аптеки-музею Адріан ГОДУНОВ:

«МІЖ ТРЬОМА ХРАМАМИ»

Це, мабуть, один із тих небагатьох музеїв столиці, про які більше відомо туристам, аніж самим киянам. «Схований» на одній із тихих вуличок Подолу, куди рідко заглядає обиватель, він, однак, привертає увагу випадкового перехожого стилізованою під старовину вивіскою «Аптека-музей». А це ж єдине місце в Києві, де можна ознайомитися з історією і практикою аптекарської справи.

Про це й про те, які ще секрети таїть у собі скромна одноповерхова будівля неподалік Фролівського монастиря, розповідає на прохання кореспондента «Першого екскурсійного бюро» директор музею Адріан ГОДУНОВ.

– Адріане Петровичу, як, звідки з'явилася ідея про створення такого, досить незвичайного музею?

– Десь у 70-х роках минулого століття в ленінградських архівах було знайдено історичні документи ХVIII століття, в яких ішлося про аптеку, розташовану на київському Подолі. Називалася вона так: «Києво-подільська вільна кам'яна аптека». От і сяйнула у чиюсь світлу голову думка: створити на її колишньому місці музей. І вже з 1980 року почалися відновлювальні роботи, які тривали протягом наступних восьми років. Неважко порахувати: відкрився музей 1988 року.

Будівля Аптеки-музея

– Хто ж був духовним натхненником створення музею?

– Першим директором музею була світлої пам’яті Людмила Павлівна Чумак. Саме їй доручили створити музей у будинку, в якому аптека знаходилась понад сто років і звідки перебралася на нові квартири 1839 року. Одне слово, збереглася лише сама будівля, її фасад, адже нові власники не раз міняли внутрішнє планування і призначення приміщень. На підставі знайдених документів Людмила Павлівна розробила концепцію того, що ми маємо нині, керувала відтворенням інтер'єрів аптеки періоду XVIІ–XIX століть, створенням експозицій. Образно кажучи, кожен сантиметр будівлі, кожна цеглинка, кожен предмет пройшли через її руки.

– Якщо збереглося тільки приміщення, то звідки з'їхалися сюди його нинішні експонати?

– Колекція збиралася по крупинках. Кинули клич – і люди почали приносити, що у кого збереглося вдома, але могло становити музейний інтерес. До речі, люди й досі іноді щось приносять: хтось старовинну ампулу з морфіном, хтось – красиву посудину з гербом... Завдяки цьому колекція зростає й далі, адже ніякого бюджету на її поповнення не передбачено.

Був випадок, коли наш музей відвідав потомственний аптекар із Голландії. Побачене тут справило на нього сильне враження, тому, повернувшись додому, він надіслав нам кілька екземплярів із власної колекції. Щось, звичайно, знаходили також під час розкопок у самій будівлі, дещо подарували колеги з інших музеїв. Велику допомогу надало свого часу Товариство істориків Києва. А всі ці меблі, посуд, інвентар привозилися з найрізноманітніших куточків України і країн. Багато що з цього зібрала й привезла сюди особисто Людмила Павлівна.

З іншого боку, музей не відбувся б без доброї волі киян. Регулярно проводилися суботники-недільники, солдати брали участь у розкопках підвалів, а школярі активно вели пошукову роботу, поповнювали колекцію. Виходить, що музей – дітище всього міста.

Стіл, за яким приймав аптекар У цій приймальній Аптеки-музею і нині можна придбати натуральні ліки

– І яка ж тепер колекція музею?

– У нас понад 3000 експонатів. Вони розташовані в 12 експозиційних залах, кожен із яких має власне тематичне й смислове навантаження.

– Однак перше, що я побачила, переступивши поріг музею, – так це те, що аптечний будинок зайнятий своїм звичним ділом...

– Так і є. Ми вирішили максимально залишити все так, як було раніше. Спочатку навіть продавали медикаменти, однак невдовзі навколо з'явилося дуже багато аптек, ми не могли конкурувати з ними. Нині у нас обмежений асортимент, але вишуканий – продається мило, виготовлене за рецептурою фармакопеї ХІХ століття, бальзами й мазі з натуральних компонентів.

– Як за давніх часів?

– Звісно, адже сучасним аптекарям і фармацевтам є чого повчитися у своїх далеких попередників. І передусім – свідомості власної відповідальності й культури цеху.

Один із наших примітних експонатів – аптекарський диплом досить значних розмірів. Такий документ вважався великою гордістю і вивішувався на найвиднішому місці, щоб відвідувачі могли на власні очі переконатися: аптекар справді високоосвічена людина, а отже, йому можна довірити своє здоров'я. А ще ми маємо досить цікавий пісочний годинник, які відміряє рівно 25 хвилин. Саме стільки часу аптекар зобов'язаний був приділити кожному відвідувачеві. За цей час він уважно вислуховував хворого, дізнавався про хвороби його родичів, ставив діагноз, при необхідності подавав посильну медичну допомогу на місці й прописував потрібні ліки. 

 

Стіл, за яким виготовлялись ліки у лабораторії Аптечне начиння для виготовлення ліків

– А хто і де готував самі ліки?

– Їх готували тут же, в аптеці. У нас є спеціальний зал – ретроспектива того, який вигляд мала старовинна аптечна лабораторія. Щоб усе було напохваті й не доводилось відриватися на пошуки необхідного, використовували спеціальні шафи з величезною кількістю підписаних скриньок і стелажів. А ще вони були заставлені пляшками з дуже незвичним у побуті вмістом: адже ліки готували з усього, що, як то кажуть, повзає і літає. Наприклад, із черепашок отримували натуральний кальцій, який легко розчинявся і засвоювався в організмі. А без настоянок із змій і ящірок аптеку того часу взагалі складно уявити.

Цілком незамінний предмет у лабораторії – великий і високий стіл. Адже ліки готували тільки стоячи, щоб не відриватися, не розслаблятися, оскільки робота потребувала дуже великої концентрації уваги.

– Судячи з усього, і незвичайних сил ...

– Це була одна з причин того, чому раніше в аптеках працювали тільки чоловіки. Жінкам же тривалий час узагалі заборонялося отримувати фармацевтичну освіту. Перша жіноча аптека відкрилася тільки 1901 року в Санкт-Петербурзі, при ній діяли курси. Зазвичай навчання відбувалося індивідуально й на місці: працював аптекар, у нього були помічники – хлопчики-гезелі, які виконували допоміжну роботу й поступово навчалися аптекарської майстерності.

Надзвичайний інтерес становить зібрана у нас колекція аптекарського начиння – млини, в яких подрібнювали сировину, спеціальні горіхоколи, пристосування для обтиску коркових пробок – вони використовувалися доти, аж доки з'явився красивий посуд із кольорового скла з притертими пробками, у якому краще зберігалися фоточутливі ліки.

Ще один незвичний для ока експонат – таблеткова машинка. Виготовлення таблеток було досить складною і копіткою справою. Їх готували під пресом, при неточних пропорціях вони могли розсипатися. Однак про найвищий ранг майстерності аптекаря свідчило саме вміння готувати пігулки. В’яжучу речовину, яку додавали в лікарську масу для того, щоб майбутня пігулка залишалася цілою, неможливо було зважити, її просто додавали на око. А отже, необхідну мізерну кількість треба було просто відчути.

Вже готові ліки віддавалися покупцеві з прикріпленою до них невеликою паперовою копією рецепта – сигнатурою. На ній дублювався склад ліків, зображався герб аптеки й прізвище її власника. Оригінали таких сигнатур є і в нашому музеї.

Кабінет алхіміка  У хаті знахаря

– Страшно навіть уявити, скільки міг коштувати результат такої копіткої праці...

– Ліки справді були дорогим задоволенням. Як, утім, і інші продукти старовинних аптек – кондитерські вироби, лаки, фарби, чорнило, косметика і парфумерія, предмети гігієни. Особливо, коли мова йшла про дуже складні, до складу яких входило до 10 інгредієнтів. У журналі рецептів 1834 року, який зберігається у нас, є запис про ліки, які обійшлися покупцеві у 2 карбованці 60 копійок. Можете собі уявити, що це була за нечувана сума на ті часи, коли, наприклад, корова коштувала 3 карбованці! Певний час серед світських дам було модним мати хворобливий вигляд, непритомніти лише для того, щоб на людях уживати таблетки з дорогих інкрустованих коштовним камінням коробочок – так демонструвався власний достаток.

Попри це, в аптеці завжди була продукція не тільки для багатих, а й для бідних. Відповідно – склад і якість лікарських препаратів. Скажімо, мило для простих людей робили з собачого жиру, а для знаті – з оливкової або пальмової олії. У нашій колекції є дуже цікаві екземпляри старовинних ліків. Наприклад, ампули, яким понад сто років. Шкода, правда, що не можна дізнатися, що всередині – для цього необхідно знищити експонат, розкривши упаковку.

– Які з ваших залів найпопулярніші?

– Безумовно, зал, присвячений алхімії. У ньому розташовано «Кабінет алхіміка». Це XV століття. Звичайно, в Україні алхіміків у ті часи не було. Але ми постаралися відтворити ту таємничу атмосферу, яка завжди оточувала представників цього цеху. У середньовіччі алхіміків називали чаклунами, оскільки вважали, що вони провадять диявольські експерименти. А проте їхній внесок у науку величезний – у пошуках філософського каменя вони відкрили нафту, порох, ряд кислот, лугів, металів, досконало вивчили тіло людини. Алхіміки першими почали займатися дистиляцією, винайшли для цього спеціальну посудину – реторту. До речі, у відвідувачів музею є традиція: для того, щоб бажання здійснилося, необхідно залишити монетку в залі алхімії...

Не менш цікавий зал, присвячений народній медицині. Ми називаємо його «хатою знахарки». Тут зібрано усяке знахарське начиння, зокрема ночви для вимочування трав, рушники-обереги, де сама вишивка несла заряд позитивної енергії... Знахарі довгий час були загальновизнаними цілителями, лікували молитвами, замовляннями, травами, могли зняти причину й пристріт і, до речі, велику увагу приділяли лікуванню водою.

– Який це мало вигляд?

-– У знахарів була низка пов'язаних із водою ритуалів. Наприклад, уранці, до схід сонця, вони вмивалися росою. Це вважалося запорукою починання будь-яких добрих справ. Також по-особливому набирали воду – черпали її назустріч сонцю, щоб його енергія, зливаючись з енергією води, була спрямована на зцілення людини. Заговорювали воду, давали пити, вмиватися...

Багато ентузіазму у відвідувачів викликає також «Винний льох». Він має такий вигляд, як у XV столітті, – в центрі великий стіл, чималі дубові бочки вздовж стін, перший дистилятор та інше начиння. Не всім відомо, що до складу багатьох ліків входили вина. Вони готувалися з різних сортів винограду, і не тільки. Було, наприклад, хінне вино, яким під час епідемій лікували малярію. Його настоювали на корі хінного дерева. Це той самий хінін, який і нині застосовується в медицині. У перколяторах, що знаходяться тут, готували екстракти, витяжки з рослин.

– А що, найпопулярнішим засобом у всіх медичних справах завжди були рослини...

– Справді, у тій чи іншій формі вони присутні майже в кожному з наших залів. Є навіть спеціальний зал, присвячений аптекарським садам, спеціальним ділянкам для вирощування лікарських трав, які за указом Петра I почали створювати неподалік від аптек. Сад нашої аптеки, наприклад, знаходився на схилах Андріївської гори – від сучасного фунікулера до вулиці Десятинної.

До речі, у наших найближчих планах – створення в музеї чайного клубу, де кожен охочий міг би скуштувати трав'яного чаю за старовинними аптечними рецептами. А таких рецептів ми зібрали вже понад сотню. Подібні клуби вже існують при аналогічних музеях за кордоном.

– Важко не погодитися: навіть у такій чайній церемонії – ваш музей унікальний, незвичайний, не схожий на інші музеї ...

– Аптеку в цій будівлі збудували 1728 року між трьома храмами: жіночим Фролівським монастирем, чоловічим Петропавлівським монастирем і церквою Миколи Притиски. Отож тут саме місце незвичайне.

– Як же ви вивчаєте свої експонати?

– За книжками. Окрім технічних служб, до нашого маленького штату входять тільки фармацевти, але не історики. Екскурсоводи з такою спеціалізацією, принаймні, можуть доступно й грамотно розповісти про музей і нашу колекцію відвідувачам. Більшість із них, до речі, школярі й студенти медінститутів.

Розмову вела Ганна ЕЛЛАНСЬКА, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».



Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»

Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Музей історичних коштовностей України Музей історичних коштовностей України

Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Музей мікромініатюр Миколи Сядристого

Національний музей історії України Національний музей історії України

Київський музей російського мистецтва Київський музей російського мистецтва

Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва)

«Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва) «Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва)

Національний художній музей України Національний художній музей України

Музей народної архітектури та побуту (Пирогово) Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»

Національний музей «Чорнобиль» Національний музей «Чорнобиль»

Національний музей літератури України Національний музей літератури України

Музей книги і друкарства України Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей голограм Музей голограм

Музей «Золоті Ворота» Музей «Золоті Ворота»

Музей «Андріївська церква» Музей «Андріївська церква»

Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя» Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя»

Національний науково-природничий музей Національний науково-природничий музей

Музей ФК «Динамо» Музей ФК «Динамо»

Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

Музей однієї вулиці Музей однієї вулиці

Аптека-музей Аптека-музей

Міжнародний музей української вишивки Міжнародний музей української вишивки

Музей історії Михайлівського монастиря Музей історії Михайлівського монастиря

Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця» Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска

Національний музей медицини України Національний музей медицини України

Музей Української Народної Республіки (УНР) Музей Української Народної Республіки (УНР)

Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні» Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні»

Музей радянської окупації Музей радянської окупації

Кабінет-музей В\'ячеслава Чорновола Кабінет-музей В'ячеслава Чорновола

Музей культурної спадщини Музей культурної спадщини

Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Музей Шолом-Алейхема Музей Шолом-Алейхема

Меморіальний музей Валерія Лобановського Меморіальний музей Валерія Лобановського

Центральний музей Збройних сил України Центральний музей Збройних сил України

Центральний музей державної прикордонної служби України Центральний музей державної прикордонної служби України

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

«Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві «Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві

Музей гетьманства Музей гетьманства

Музей авіації Музей авіації

Музей води (водно-інформаційний центр) Музей води (водно-інформаційний центр)

Музей пожежної справи Музей пожежної справи

Національний музей Т. Г. Шевченка Національний музей Т. Г. Шевченка

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Педагогічний музей України Педагогічний музей України

Політехнічний музей КПІ Політехнічний музей КПІ

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці» Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці»

Київський музей О. С. Пушкіна Київський музей О. С. Пушкіна

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського

Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини

Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана

Будинок-музей Марії Заньковецької Будинок-музей Марії Заньковецької

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Музей-квартира композитора В. Косенка Музей-квартира композитора В. Косенка

Музей поета Дмитра Луценка Музей поета Дмитра Луценка

Музей хліба Музей хліба

Музей головної астрономічної обсерваторії України Музей головної астрономічної обсерваторії України

Музей Київської обсерваторії Музей Київської обсерваторії

Музей іграшки Музей іграшки

Музей пошти Музей пошти

Музей телебачення Музей телебачення

Музей циркового мистецтва Музей циркового мистецтва

Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування) Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування)

Музей подарунків Київської мерії Музей подарунків Київської мерії

Національний музей бджільництва України Національний музей бджільництва України

Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)  Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)

Музей історії Святошинського району Музей історії Святошинського району

Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище» Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище»

Музей воскових фігур Музей воскових фігур

Музей історії туалету Музей історії туалету

Музей історії каналізації м. Києва Музей історії каналізації м. Києва

Музей вторсировини Музей вторсировини

Музей київського метрополітену Музей київського метрополітену

Музей української ікони «Духовні скарби України» Музей української ікони «Духовні скарби України»

Музей сучасного мистецтва Музей сучасного мистецтва

Культурно-мистецький та музейний  комплекс «Мистецький Арсенал» Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»

Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр» Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр»

Музей спортивной славы Украины Музей спортивной славы Украины

Археологический музей Археологический музей

Музей истории Михайловского монастыря Музей истории Михайловского монастыря

Музей історії уряду України Музей історії уряду України