"Синопсис" Іннокентія Гізеля, 1674 р.	Экспозиція музею книги та друкарства Украіни	Марка, випущена до 400-річчя митрополита Петра Могили

Адреса: м. Київ, вул. І. Мазепи, 21, корпус 9.

Телефон: +38 (044) 280-22-10.    

Вихідні дні: вівторок

Знаходиться у музейному комплексі Києво-Печерскої лаври. Заснований у 1972 році. Площа музею – 930 кв. м. Тільки тут можна побачити «єдність форми та змісту»: націнніші давні та сучасні видання, оздоблені кращими майстрами з використанням коштовних матеріалів. Книги, обкладинки яких прикрашені карбуванням по золоту та сріблу, в оправах зі шкіри та оксамиту, видання від громізких фоліантів до мініатюрних книжочок – усе це можна побачити в експозиції музею книги та друкарства.

Музей зберігає книжкові скарби українського народу з часів Стародавньої Русі. Всього в музеї близько 56 тисяч одиниць зберігання. Серед найцінніших експонатів музею - «Апостол», виданий у Львові в 1574 році друкарнею Івана Федорова. Виставлені тут і перші друковані видання авторства відомих релігійних проповідників і просвітителів - Петра Могили, Інокентія Гізеля, Лазаря Барановича, Євгенія Болховітінова.

Представлені тут і перші енциклопедичні труди на філологічну («Лексикон словеноросскій та імен тлумачення» Памви Беринди) і історичну («Синопсис» Інокентія Гізеля, 1674 р.) тематики.

Розповідає музей і про роль відомих українських друкарень - Києво-Печерської, Львівської, Острозької, Чернігівської. Представлено друкарське обладнання ХVІІ-ХVІІІ століть - доби розквиту національного книгодрукування.

Найбільш повно висвітлено історію української книги та друкарства ХІХ-ХХ століть. Представлені книги найрізноманітніших напрямів - від художньої та наукової до енциклопедичної та публіцистичної літератури, розказано про еволюцію друкарської справи. Значуще місце в експозиції займають книги з автографами відомих Україський діячів.

У числі матеріалів музею - видання українського самвидаву (дисидентського руху 1960-80-х років), екслібриси, видавничі марки, видання української діаспори.

«МРІЇ ПОВИННІ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ!»   

 „Наш музей про великих мрійників – українських книгодрукарів, які незважаючи на різні історичні обставини, що не завжди були сприятливими, зуміли донести до нас через свою працю – минуле, теперішнє і майбутнє. Цей здобуток зараз із нами, цей скарб ми вивчаємо і щедро ділимося з   нашими відвідувачами – він  дає нам силу для вирішення складних сьогоденних проблем,” – так вважає директор музею книги та друкарства Валентина Бочковська, яка запрошує не боятися мріяти, бо впевнена, що мрії повинні здійснюватися. 

Архітектурна історія музею 

Київський Музей книги та друкарства не випадково  знаходиться на території Національного Києво-Печерського заповідника, адже саме Києво-Печерська Лавра   була  колискою   вітчизняного книговидання. Розташований музей  у двох історичних будівлях, що є пам’ятками архітектури та безпосередньо пов’язані з розвитком книговидання в Україні.  А розпочалася його історія у березні 1972 році, оголошеному ЮНЕСКО   Міжнародним роком книги. Отже, за два роки колектив Музею книги та друкарства святкуватиме своє 40-річчя (хоча його експозиція прийняла перших гостей у 1975 році).

Власне, сам музей розташований у приміщенні колишньої лаврської друкарні, заснованої ще 1615 року відомим ученим, просвітителем,   архімандритом Єлисєєм Плетенецьким.   Цікаво, що лаврська друкарня -  своєрідний феномен, адже її безперервна діяльність тривала понад 300 років – аж до початку 20-х років минулого століття. За словами   співробітників музею,  це справді унікальне явище в історії європейського друкарства. Тривалий час лаврська друкарня була головним центром книговидавничої справи в Україні, а її книги відзначалися різноманітністю тематики та високим рівнем поліграфічного виконання та художнього оформлення. Не дивно, що вона відігравала надзвичайно велику роль у розвитку духовності всього українського народу, у піднесенні рівня його освіти, мистецтва, культури, тощо.... Водночас  лаврські друки мали широке розповсюдження і в багатьох країнах Старого світу, особливо у слов’янському регіоні. Ну, а  на  сьогоднішній день вони є бажаними експонатами багатьох музейних колекцій Європи.

Майстер-клас із виготовлення паперу

Сам будинок лаврської друкарні - то визначна  пам’ятка архітектури XVIII століття  – доби бароко. Спочатку він був  одноповерховим і дерев’яним  (це зображення збереглося   на гравюрі 1638 р.). А у 1701 році на його місці спорудили новий  кам’яний корпус. У 1718-му на території Лаври сталася велика пожежа, і ця кам’яниця також зазнала шкоди від вогню, але встояла. Згодом будівлю друкарні  відновили, розширили та  надбудували другий поверх. Тоді ж постала інша проблема – схил, на якому вмостилася будівля, потрібно було укріпити. Ця частина Печерського пагорбу весь час  перебувала під небезпечною загрозою зсувів, адже  прямо під ним проходить дорога до Південної печерної брами.

Ці роботи було доручено здійснити військовому інженеру Шарлю Паулю де Шардону, який  укріпив будівлю зі східної частини    чотирма потужними контрфорсами  - аркбутанами. Завдяки цим архітектурним деталям нині вона нагадує казковий замок: особливо своїм виступом  у вигляді вежі та міцними арками,   перекинутими через вулицю, що веде до печер. Як на мою думку, цей куточок - найбільш живописний в архітектурному ландшафті верхньої території монастиря: тут будівля ще й має терасу з гарними вигнутими сходами та чавунний балкон. Такої ж думки дотримуються і музейники, які розповідають, що саме з цього балкону мальовничими краєвидами Лаври і Дніпра частенько милувалися  не лише монахи... Тут бував, скажімо, і  Тарас Шевченко – він     неодноразово відвідував лаврську друкарню.

Головний вхід до музею	Колишня монастирська друкарня

У першій половині ХІХ ст. будівля лаврської друкарні ще кілька разів потерпала від пожеж, після чого її щоразу відновлювали і перебудовували. Найбільший капітальний ремонт здійснено у 1851-1856 рр.: тоді до  основного корпусу зі східного боку прибудували двоповерхове приміщення, а кам'яних справ майстер С. Ковнір прикрасив споруду барочними фронтонами.    У такому вельми привабливому вигляді з характерними рисами українського бароко вона і дійшла до нашого часу, створивши гармонійний   ансамбль з іншими спорудами   Верхньої території Києво-Печерської лаври.

У внутрішньому дворі друкарні розміщено будинок словолитні (зі сходу він примикає до муру, а південний фасад виходить на вулицю, що веде з Верхньої Лаври до Нижньої). Його було збудовано дещо пізніше самої друкарні, а сучасних форм будинок набув вже після реконструкції та добудови у 1856-1862 рр.

Друкарські верстати другої половини XVIII - XIX ст.

Музейна експозиція

Після знайомства з історією будівель і милування навколишніми краєвидами – час завітати і до музейних залів, де розгорнута надзвичайно цікава експозиція, яка варта окремої уваги... Музей книги та друкарства  – це справжня скарбниця книжкової культури українського народу, яка налічує близько   56 тисяч одиниць збереження, що представлені безпосередньої в експозиції та зберігаються у фондах музею.

Експозиційна площа складається з трьох залів стаціонарної експозиції – 930 м² і двох виставкових – 300 м². Дві найбільші експозиційні зали, розташовані на першому поверсі, висвітлюють історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі та відомого літописця Нестора – як відомо, ченцем Києво-Печерської лаври. До ХІХ ст. тут експонуються древньоруські літописи, рукописи та стародруки відомих церковних і культурно-освітніх діячів XVII-XIX ст. -  таких, наприклад, як Петро Могила, Інокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Йосип Тризна, Лазар Баранович, Туптало (Дмитро Ростовський), Євгеній Болховітінов.

В експозиційних залах музею

Велика частина експозиції відведена висвітленню діяльності Івана Федорова, з іменем якого пов’язано початок книгодрукування в Україні. Величезний інтерес у відвідувачів викликає    знаменитий «Апостол», виданий у Львові в 1574 році типографією І. Федорова. А також представленню визначної ролі Києво-Печерської, Львівської, Острозької, Унівської, Чернігівської друкарень в історії друкарства України, у справі піднесення духовного, культурного й освітнього рівня народу, його національної самосвідомості.

Справжніми раритетами серед старовинних книг є наукове видання XVII ст. під назвою «Лексикон словеноросский и имен толкование», складений видатним ученим, поетом, гравером і друкарем Памвою Бериндою. Або «Синопсис» Інокентія Гізеля, укладений 1674 року – збірка начерків вітчизняної історії з древніх часів до 70-х років XVII ст. Це видання стало справжньою подією культурного життя тієї доби, а потім перевидавалося понад 30 разів і більше 100 років було головним учбовим посібником для вітчизняних навчальних закладів. 

Унікальні раритети з експозиції стародруків

Відвідувачі також можуть побачити унікальні  факсимільні видання рукописних книг, зокрема  «Київських глаголичних листків» (Х ст.), «Реймського Євангелія» (ХІ ст.), «Остромирового Євангелія» (1056—1057), «Ізборника Святослава» (1073), «Повісті врем’яних літ» (1113), «Слова о полку Ігоревім» (кін. ХІІ ст.), «Пересопницького Євангелія» (1556-1561рр.), що є видатною пам’яткою української мови та високохудожнього оформлення.

Не менш цікавою сторінкою в музейній історії   є експонати, що представляють розвиток ілюстративного оформлення книжок, над яким працювали талановиті художники минулого і сучасності. Саме художнє рішення та майстерність палітурників якнайкраще демонструє унікальність таких книг: оксамитові та шкіряні палітурки, оздоблені дорогоцінним камінням, кісткою  та чеканкою по сріблу, золотою вишивкою,   емалями та бісерним гаптуванням... 

Крім давніх історичних рукописів, книг і документів,  –  на першому поверсі музею розташоване величезне зібрання експонатів, які розповідають і показують увесь процес створення книги від примітивного кустарного приладдя до складних типографських верстатів.  

Матеріали цієї  експозиції розповідають і про складну долю української книжки за обставини заборони на українську мову з боку Російської імперії кінця XVIII — початку ХХ ст. Серед експонатів - унікальні видання першої гражданської друкарні в Україні (1764р.) та Києві (1787р.), які представляють цікаві матеріали дослідження з історії України, фольклору, етнографії, з науковими працями Є. Болховітінова, М. Максимовича, О. Бодянського та ін. Також у цьому розділі  на відвідувачів чекає знайомство з Першим виданням «Енеїди» І. Котляревського (1798), з першою граматикою української мови О. Павловського (1818), з першим українським букварем «Граматкою» (1857) та першим виданням роману «Чорна рада» (1857) П. Куліша. А  ще прижиттєвими виданнями творів Г. Сковороди, Т. Шевченка, М.Вовчка, І. Франка, Л.Українки та інших класиків української художньої літератури.

Особливої уваги, кажуть працівники музею, заслуговує рідкісна книжка «Русалка Дністрова» (1837 р.), яка стала першим україномовним виданням   на західноукраїнських землях. А ще -  перші словники української мови та інші книжкові пам’ятки ХІХ ст., що презентують саме українську книгу, яка вперше почала видаватися в другій половині ХІХ ст. у друкарнях   С. Кульженка, І. Чоколова, Є. Фесенка  і була безпосередньо пов’язана з видавничою діяльністю П. Куліша, О. Пчілки, О. Бодянського, Б. Грінченка...

Фрагмент експозиції

Зала другого поверху знайомить з історією книги і друкарства більш пізнього періоду. Тут розміщено експозицію «Книга і друкарство XX –початку XXI ст.», що відображає історію книгодрукування в Україні та закордонних центрах української еміграції та діаспори. Провідна ідея цієї експозиції - книга і українська державність, яка представляє вплив друкованого слова на розвиток української духовності та формування державності. Тут надзвичайно широко представлені книжкові видання   XIX-XX століть з різних галузей знань і також „самвидатівські” видання та книги з автографами відомих письменників, учених, видавців, митців, суспільно-політичних і культурних діячів,   прижиттєві видання репресованих українських письменників...

Окрему увагу екскурсоводи музею звертають на   видання, що були відзначені на виставках і конкурсах книжкового мистецтва і, зокрема, удостоєні Національної премії України імені Тараса Шевченка. Вони - своєрідна гордість новітньої частини музейної колекції. Серед    перлин сучасного видавництва: видання «Україна – козацька держава» (2006 р.) і «Острозька біблія» (2007 р.) в українському перекладі, який здійснив   Р.Торконяк.

Але, як на мене, найбільшу зацікавленість і хвилю емоцій (особливо у маленьких відвідувачів) викликає окремий   розділ цієї експозиції, який має назву   «Книга – предмет матеріальної культури». Він дає  наочне уявлення про еволюцію історичних форм книги. Тут є і   пергаментний сувій, і папіруси, і священна єврейська Тора,  і глиняні таблиці   та дерев’яні дощечки, і  новітня книга в електронному вигляді,   і книга шрифтом Л. Брайля (для тих, хто втратив зір).

Представлені  тут і книжки–«велетні» і книжки-«малюки» (найменша розміром 3х4 мм) та майстерно   оздоблені подарункові видання, особливо для дітей. А нещодавно колекція музею поповнилася ще й авторською Арт-книгою, яка вперше була експонована на спеціальній виставці, що пройшла у березні цього року.

Діяльність музею

Надзвичайно пишаються працівники Музею книги і друкарства своїми двома експозиційними залами, які дозволяють виставляти ту частину музейного фондового зібрання, що знаходиться у запасниках. А ще  тут  ведеться надзвичайно активна науково-дослідницька і культурологічна робота. Крім того, що музей постійно проводить активний пошук цікавих експонатів для поповнення своєї колекції,  тут влаштовуються семінари, дискусії, конференції, творчі зустрічі та презентації, які дуже часто є відкритими для усіх шанувальників книги. Одним із найцікавіших заходів, що був ініційований і вперше проведений в музеї цього року - це „Гра у казку” і дитячий конкурс на написання „Новорічної казки”, переможці якого були оцінені фаховим журі і відзначені цікавими призами.

„Скрипторій”.	Авторські листівки, виготовлені відвідувачами музею

Особливим досягненням свого колективу директор музею Валентина Бочковська вважає створення «Музейної папірні», де можна не лише дізнатися про історію створення паперу, цікаві факти і винаходи, а й, власне, долучитися до його виготовлення.  Співробітники музею із задоволенням проведуть для усіх бажаючих майстер-клас із виготовлення паперу ручного лиття. Або ще запросять на музейний «Скрипторій», де  навчать  опанувати навичками особливого індивідуального письма та створити свої власні ініціали. Або ще власноруч за допомогою гусячого пера чи каламу написати   текст  для авторської вітальної листівки   рідним та друзям…

Усе це якнайкраще підтверджує, що в цьому музеї здійснюються найнеймовірніші мрії, які допомагають втілити справжні чарівники, котрі працюють у київському Музеї книги  та друкарства.

Ірина ТИМОШЕНКО, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».