Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Національний банк України, Київ
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Національний банк України, Київ
Вівторок, 19 Вересня 2017

Музеї Києва > Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

 

Марія Заньковецька

Інтер'єр музею

Сцена з вистави "Маклена Граса"
М. Куліша. "Березіль", 1933 р.

 

Входить до комплексу музеїв, розташованих на території Києво-Печерської лаври. Це єдиний музей такого роду в країні. Колекція музею почала створюватися в 1923 році художньої групою легендарного театру «Березіль», очолюваного геніальним режисером Лесем Курбасом. Починався він як музей при театрі, та з першого дня мав яскраво позначений національний характер: Курбас планував зібрати максимально можливу кількість предметів, що мають відношення як до академічного, так і до народного театру України.

У 1926 році «Березіль», визнаний кращим театром України, переїхав до тодішньої столиці республіки - Харкова, а зібрані колекції були передані відділенню історії та філології Всеукраїнської Академії Наук. Поповнення колекції тривало, і в 1927 р. він був відкритий для публіки. Перша експозиція була розділена на чотири частини: шкільний театр, аматорський театр, національний театр, загальний і революційний театр. Були організовані тематичні виставки, виїзні експозиції (у т. ч. за кордоном) та бібліотека музею.

Події 1930-х років, зокрема, репресії проти театру «Березіль», і наступні ідеологічні «чистки» відправили багато експонатів музею до фондів. Але майже всі вони, на щастя, збереглися. З 1960-х років почалося нове поповнення музею. В основному - його музичної колекції. Тоді керівництво розгорнуло роботу з порятунку старовинних народних інструментів, приречених на зникнення в провінції. Найдавніший з музейних музичних раритетів виготовлений ще в XVIII столітті. За кілька десятків років була зібрана неперевершена колекція, що налічує нині 600 інструментів, у тому числі таких екзотичних, як колісна ліра, козобас, сімфоніон.

У музеї, зокрема, зберігається унікальна скрипка «українського Страдиварі» - Луки Мар'яненко, виготовлена в 1910 році з дерева, витриманого в нормальній сушці 25 років, і покрита справжнім бурштиновим лаком золотисто-червоного кольору. Всередині скрипки - літографічний портрет майстра і зображення десяти медалей, які він отримав на різноманітних конкурсах.

Серед незвичайних експонатів музею відвідувачі можуть побачити: ляльковий театр «Вертеп», реквізит і костюми корифеїв українського театру, гримерку Марії Заньковецької, а також ескізи театральних художників.

У музеї регулярно проводяться конференції, наукові зібрання, презентації та зустрічі, а також лекції з історії українського театрального та кіномистецтва.


 

Директор музею

Директор музею Ірина Дробот:

«Наш музЕй унікальний,
єдиний у своєму роді»

Діва Марія, царі Волхви, Паламар, Смерть з косою, Уніатський Піп, Козак-запорожець, Служивий солдат, Поляк і Полячка, Чорт… То все — імена ляльок, тому й пишуться з великої літери. Точніше — ляльок-персонажів вистави «Різдво Христове». Ще на зорі позаминулого століття їх дбайливо вирізьбили з дерева й розмалювали рідкісні майстри-умільці. Тож отакі актори, надзвичайно виразні й колоритні, «виходили» на «сцену» старовинного українського лялькового театру «Вертеп»… Тепер вони разом зі своїми старими театрами-скринями, що також зберігаються у первісному вигляді, привітно зустрічають відвідувачів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Про ці та інші раритетні експонати, та й не тільки про них, ми бесідуємо з директором музею Іриною Дробот.

– Ірино Борисівно, хто і як зумів зберегти до наших днів такий своєрідний спадок українського театру?

– Унікальним став не тільки ляльковий театр «Вертеп» і всі його персонажі, а й сам Музей театрального, музичного та кіномистецтва України — єдиний у своєму роді. Його колекція почала створюватися у 1923 році при мистецькому об’єднанні «Березіль», очолюваному славнозвісним реформатором театрального мистецтва Лесем Степановичем Курбасом. Тоді було утворено спеціальну музейну комісію, її керівником став актор Василь Василько. Він же і зробив перший внесок до музейного фонду: подарував 800 своїх фотонегативів і світлин, на яких зафіксовано, зокрема, вистави театру Миколи Садовського, що було на той час доволі рідкісним явищем.

Експозиційний корпус музею

Цікаво, що подальше поповнення музейних експонатів відбувалося й завдяки так званому «музейному податку»: музейна комісія зобов'язала акторів-березільців систематично добувати предмети для колекції. Свої внески через молодих збирачів зробили провідні актори українських театрів — такі, наприклад, як Марія Заньковецька, І. Мар’яненко, Л. Ліницька. Нехай там як, а вже через три роки, розташована попервах у трьох кімнатах театру імені Леніна (тепер — імені Івана Франка), музейна колекція нараховувала близько двох тисяч одиниць експонатів, була навіть власна бібліотека з майже трьома тисячами томів театральної літератури.

Надзвичайно вагомий внесок у комплектування колекції, вже на науковій основі, зробив перший директор музею, вчений-театрознавець Петро Іванович Рулін. Він очолив Український театральний музей при Академії наук, створений 1926 року на основі переданої від «Березоля» колекції. Тоді ж музей було розміщено на території Києво-Печерської лаври, де організовувалося музейне містечко.

– А як долучилися до театрального музею кіно і музика?

– За урядовим рішенням 1965 року утворено спочатку відділи музики та кіно, а 1969-го — ще й відділ українських народних музичних інструментів.

– Познайомте ж, будь ласка, із сьогоднішньою експозицією музею?

– Творцями експозиції з історії театру в Україні на межі 1980-х стали прекрасні фахівці Віра Андріївна Козієнко, тодішня директор музею, та її заступник із наукової роботи Аркадій Матвійович Драк. Можна сказати, вони створили пам’ятник українській театральній культурі, театральному мистецтву, бо експозиція справді дуже продумана композиційно, виразно прослідковуються всі періоди розвитку вітчизняного театрального мистецтва від самого його зародження. Цій частині музею відведено увесь перший поверх експозиційного корпусу. Художнє оформлення здійснювали полтавські художники на чолі з досвідченим фахівцем у галузі музейних експозицій Віктором Батуріним. Вони дуже цікаво й образно оформили експозиційні матеріали і розташували їх у своєрідному «лабіринті часу».

Перший зал експозиції «Театральне мистецтво України».
Сокиринський вертеп

Фрагмент залу «Корифеї українського театру»

– Я особисто, потрапивши вже до першого закапелка цього «лабіринту», — там, де розміщено старовинні українські «Вертепи», — довго не міг та й не хотів з нього вибратися…

– Вертепи — то наші раритети, вони дивом збереглися з позаминулого століття і є лише в нашому музеї. Маємо їх аж три: двоповерховий Галаганівський (кінець ХVIII століття), уславлений в історії своєю виставою «Різдво Христове» у верхньому ярусі та сценками із життя простого люду — на нижньому; Куп’янський (1829 рік); Славутський вертеп (друга половина ХІХ століття) із Західної України — за конструкцією він уже більше нагадує театральну сцену з умовними лаштунками, із свічечками по обідку сцени — прообразами нинішньої театральної рампи. Це, справді, найбільш фактурні і постійно діючі експонати, хоча в музейній колекції кілька вертепів з ляльками різних часів. На їх основі щороку, в період найулюбленіших свят від Миколая до Стрітення, проводимо тематичні театралізовані дійства, святкові заходи.

Відвідувачі частенько затримуються і біля незвичної «скатертини» столітньої давнини. Жив тоді відомий актор, режисер і антрепренер Олексій Суходольський. Коли друзі і колеги збиралися на його ювілей, хтось із них запропонував пошити скатертину із театральних афіш та програм і влаштувати на ній святкове застілля. А треба сказати, що афіші на той час нерідко друкувалися на матеріалі із шовку. Отак своєрідно збереглася історія одного з театральних діячів та його трупи.

Звичайно, значна частина експозиції присвячена корифеям українського театру і класикам театру світового. А от про те, що й Тарас Шевченко належить до когорти театральних митців, мало хто знає. Тим часом сучасники великого Кобзаря писали, що він міг би бути ще й талановитим актором, що Тарас дуже любив театр, добре розумівся на ньому і присвятив йому немало своїх критичних статей. Тому Шевченку-театралові і драматургу присвячено цілу залу, читаємо й спеціальні лекції…

 

«Гримувальна театру М. Садовського» Фрагмент виставки
«Людина, яка була театром. Лесь Курбас»

– Давайте піднімемося тепер на другий поверх…

– Там розміщено анфіладу тематичних експозицій. Це велика постійна виставка «Людина, яка була театром», присвячена життю і творчій діяльності Леся Курбаса, його Молодому театру, мистецькому об’єднанню «Березіль», співпраці Курбаса з відомим драматургом Миколою Кулішем.

Далі — зали, присвячені історії театру воєнних та повоєнних років. Нинішнього року — року 65-річчя Великої Перемоги та ветеранів Великої Вітчизняної війни — тут проходять різноманітні тематичні заходи, зустрічі з ветеранами. Діє виставка «Людина і війна» за мотивами фільму Петра Тодоровського «Воєнно-польовий роман».

Окремий виставковий зал живе доволі насиченим і різнобарвним життям. Періодично виставляємо в ньому різні тимчасові експозиції, сформовані із фондових колекцій, де зберігається понад 250 тисяч експонатів, та виставки сучасних митців. Сьогодні там розгорнута надзвичайно цікава виставка «Кримська симфонія». Це авторські фотопейзажі, найкращі місця Криму. Виставка для душі.

– Кажуть, до ваших музейних експонатів дозволено не тільки торкатися руками, — як от до лялькового театру «Вертеп», — а й можна послухати їх. Це правда?

– Авжеж, адже музей представляє у своїй експозиції близько 100 музичних інструментів із 650, що зберігаються у його фондах. Маю на увазі спеціальну виставку «Живії струни України». А як же не послухати музичний інструмент! У залі — всілякі дудочки й сопілочки, поважні кобзи, бандури, бугаї, трембіти… Під час екскурсій екскурсовод обов’язково розповість про історію і технологію виготовлення кожного з них, про виконавців, які грали на цих інструментах, і хто передав їх до музею. Обов’язково демонструється звучання кількох інструментів. Виставка «Живі струни України» — одна з найпривабливіших та найпопулярніших наших експозицій.

З виставки «Живії струни України»

А збирав колекцію музичних інструментів, починаючи ще з 1969 року, і створив цю виставку великий ентузіаст цієї справи, донедавна завідувач відділу Леонід Мусійович Черкаський. Він і досі працює в нашому музеї, є провідним фахівцем у галузі народного інструментознавства.

– Якими експонатами поповнився музей у новітні часи, останнім часом?

– Музейна колекція поповнюється постійно. Переважно це особисті архіви видатних акторів, режисерів, композиторів, театральних художників, які передають до музею спадкоємці цих митців. Наприклад, архіви народного артиста СРСР Амвросія Бучми, видатного сценографа, народного художника України Данила Лідера, композитора Юрія Мейтуса. Нещодавно головний художник Національного театру імені Івана Франка А. Александрович-Дочевський подарував свій макет до вистави «Король Лір». Надходять експонати й з інших джерел, зокрема від театрів, іноді навіть з-за кордону.

А рік тому нам була передана ціла квартира-музей композитора Віктора Косенка, що на столичній вулиці Михайла Коцюбинського. Він став другим, після Будинку-музею Марії Заньковецької, нашим філіалом. Там ще треба зробити багато опоряджувальних робіт, але вже проводимо в цьому меморіальному музеї тематичні вечори, концерти. Науковими співробітниками складено колекційний опис предметів, їх налічується більше 1000 одиниць: різні документи, особисті речі композитора тощо.

До речі, це один із позитивних прикладів музеєфікації колишнього помешкання видатного митця, здійсненої значною мірою завдяки його заповіту. Тепер цей музей став культурним надбанням України і діючим осередком культури. На жаль, є й сумний досвід, коли квартири уславлених діячів мистецтв перетворюються на офіси, як це сталося з квартирою А. Бучми.

Фрагмент експозиції «Кабінет Івана Котляревського» Фрагмент експозиції
«Кабінет М. Кропивницького
на хуторі Затишок»

– Наскільки ентузіазм, старання музейних працівників знаходять відгук серед відвідувачів?

– Наші експозиції привертають незмінну увагу як іноземців, так і вітчизняних екскурсантів. Приходять діти, навіть дошкільнята з дитсадочків. Часті гості студенти. Донедавна доволі активно навідувалися навіть студенти-заочники, які приїздили на навчальні сесії з різних регіонів країни. Для такої категорії відвідувачів маємо спеціальні лекційні курси, розроблені нашими науковими співробітниками на основі й на додаток до шкільних та вузівських навчальних програм, наприклад: «Драматургія другої половини ХІХ століття», «Джерела українського театру», «Корифеї українського театру»… Читаємо лекції, проводимо тематичні екскурсії, видаємо друковані буклети, публікуємо і власні наукові дослідження. Співпрацюємо з Києво-Могилянською академією, з університетами — педагогічним імені Миколи Драгоманова, театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, з технікумами, коледжами.

– А які стосунки склалися з мистецькими організаціями? Яка їхня роль у розбудові «власного» музею? Чи продовжують вони музейні традиції фундатора вашого музею Леся Курбаса?

– На жаль, нині не маємо змоги виїздити у відрядження до інших міст України, тому контакти з театрами в областях не постійні, випадкові. Співпрацюємо з провідними театрами Києва, з Національним Центром театрального мистецтва імені Леся Курбаса. Скажімо, в березні відкрили в музейних стінах цілий, можна сказати, ювілейний сезон Національного театру імені Івана Франка: навесні відбулася виставка, присвячена 90-річчю театру; чимало добрих емоцій залишив по собі вечір пам’яті одного з уславлених його акторів — народного артиста України Миколи Яковченка, присвячений 110-річчю цього неповторного майстра сцени; до Міжнародного дня музеїв відбулася зустріч з учасниками театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв». Різноманітні зустрічі з франківцями, заходи з нагоди ювілейних дат окремих митців триватимуть до кінця року.

Столовидні гусла —
експонат виставки «Живії струни України»

Ще на пам’яті й недавня виставка «Сценографічна палітра Києва», участь у якій взяли одразу 10 художників столичних театрів…

Завдяки таким творчим контактам наші фонди також поповнюються новими експонатами, а музейна практика багатшає на цікаві заходи. Вдячні митцям за їхнє подвижництво, яке, зрештою, збагачує й відвідувачів Музею театрального, музичного та кіномистецтва, привертає ще більше уваги до культурних надбань України не тільки співвітчизників, а й зарубіжних культурних осередків — зокрема, музеїв Німеччини, Канади, Франції, США, Росії…

Бесіду вів Володимир ТАРАСЮК, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Серпень 2010.



Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»

Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Музей історичних коштовностей України Музей історичних коштовностей України

Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Музей мікромініатюр Миколи Сядристого

Національний музей історії України Національний музей історії України

Київський музей російського мистецтва Київський музей російського мистецтва

Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва)

«Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва) «Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва)

Національний художній музей України Національний художній музей України

Музей народної архітектури та побуту (Пирогово) Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»

Національний музей «Чорнобиль» Національний музей «Чорнобиль»

Національний музей літератури України Національний музей літератури України

Музей книги і друкарства України Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей голограм Музей голограм

Музей «Золоті Ворота» Музей «Золоті Ворота»

Музей «Андріївська церква» Музей «Андріївська церква»

Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя» Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя»

Національний науково-природничий музей Національний науково-природничий музей

Музей ФК «Динамо» Музей ФК «Динамо»

Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

Музей однієї вулиці Музей однієї вулиці

Аптека-музей Аптека-музей

Міжнародний музей української вишивки Міжнародний музей української вишивки

Музей історії Михайлівського монастиря Музей історії Михайлівського монастиря

Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця» Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска

Національний музей медицини України Національний музей медицини України

Музей Української Народної Республіки (УНР) Музей Української Народної Республіки (УНР)

Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні» Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні»

Музей радянської окупації Музей радянської окупації

Кабінет-музей В\'ячеслава Чорновола Кабінет-музей В'ячеслава Чорновола

Музей культурної спадщини Музей культурної спадщини

Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Музей Шолом-Алейхема Музей Шолом-Алейхема

Меморіальний музей Валерія Лобановського Меморіальний музей Валерія Лобановського

Центральний музей Збройних сил України Центральний музей Збройних сил України

Центральний музей державної прикордонної служби України Центральний музей державної прикордонної служби України

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

«Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві «Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві

Музей гетьманства Музей гетьманства

Музей авіації Музей авіації

Музей води (водно-інформаційний центр) Музей води (водно-інформаційний центр)

Музей пожежної справи Музей пожежної справи

Національний музей Т. Г. Шевченка Національний музей Т. Г. Шевченка

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Педагогічний музей України Педагогічний музей України

Політехнічний музей КПІ Політехнічний музей КПІ

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці» Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці»

Київський музей О. С. Пушкіна Київський музей О. С. Пушкіна

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського

Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини

Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана

Будинок-музей Марії Заньковецької Будинок-музей Марії Заньковецької

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Музей-квартира композитора В. Косенка Музей-квартира композитора В. Косенка

Музей поета Дмитра Луценка Музей поета Дмитра Луценка

Музей хліба Музей хліба

Музей головної астрономічної обсерваторії України Музей головної астрономічної обсерваторії України

Музей Київської обсерваторії Музей Київської обсерваторії

Музей іграшки Музей іграшки

Музей пошти Музей пошти

Музей телебачення Музей телебачення

Музей циркового мистецтва Музей циркового мистецтва

Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування) Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування)

Музей подарунків Київської мерії Музей подарунків Київської мерії

Національний музей бджільництва України Національний музей бджільництва України

Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)  Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)

Музей історії Святошинського району Музей історії Святошинського району

Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище» Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище»

Музей воскових фігур Музей воскових фігур

Музей історії туалету Музей історії туалету

Музей історії каналізації м. Києва Музей історії каналізації м. Києва

Музей вторсировини Музей вторсировини

Музей київського метрополітену Музей київського метрополітену

Музей української ікони «Духовні скарби України» Музей української ікони «Духовні скарби України»

Музей сучасного мистецтва Музей сучасного мистецтва

Культурно-мистецький та музейний  комплекс «Мистецький Арсенал» Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»

Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр» Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр»

Музей спортивной славы Украины Музей спортивной славы Украины

Археологический музей Археологический музей

Музей истории Михайловского монастыря Музей истории Михайловского монастыря

Музей історії уряду України Музей історії уряду України