Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

м.Чернігів, панорама, Єлецький монастир 11 ст., колегіум 16 ст., собор Спаський 11 в., церква Катерини 18 ст.
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
м.Чернігів, панорама, Єлецький монастир 11 ст., колегіум 16 ст., собор Спаський 11 в., церква Катерини 18 ст.
Субота, 25 Листопада 2017

Музеї Києва > Національний музей українського народного декоративного мистецтва

 

 Народне рукоділля - солом'яна конячка з лошам.

Украінська писанка. 

Вироби гончарного мистецтва.

 

Цей музей - один з найбільших художніх музеїв України. Він також входить в комплекс музеїв на території Києво-Печерської лаври, займаючи колишні митрополичі покої і прилеглу домову Благовіщенську церкву.

Історія музею починається з 1899 р як одного з відділів створеного в тому році Міського музею старожитностей і мистецтв (нині це - Національний художній музей України). Зараз музейну колекцію складають понад 75 тис.творів народного та професійного декоративного мистецтва України від ХV ст. до наших днів.

В експозиції музею, яка займає площу 1500 кв. м, Представлені всі види народного мистецтва України: килимарство і ткацтво, вишивка, кераміка, різьблення та розпис по дереву, художня обробка шкіри, рогу та металу, скло, фарфор, розпис писанок, народний живопис та іконопис. Гордість і прикраса колекції - зразки українського народного костюма ХІХ і початку ХХ ст. з усіх регіонів України.

Раритетами музею є дерев'яний різьблений хрест у срібній оправі, виготовлений у 1576 р., глиняні кахлі ХV - ХVІІІ ст., козацькі люльки та порохівниці ХVІІІ - ХІХ ст., шовкові ткані пояси ХVІІІ ст., церковне шиття ХVІІІ ст., вироби провідних порцелянових і фаянсових підприємств України ХVІІІ - ХІХ ст.

Крім цього, в музеї зберігається найбільша в Україні колекція картин всесвітньо відомої художниці Марії Приймаченко (1909-1997) - понад 500 композицій в неповторниму, самобутньому стилі народного примітивізму. Не менш цінна і колекція другий видатної художниці - Катерини Білокур (1900-1961), що входить до золотого фонду українського мистецтва.

 

Порохівниця (ХVІІІ ст.) і люлька (поч. ХІХ ст.).

Фрагмент разділу експозиції
«Художнє скло ХV – початок ХХІ ст.»

Композиція «Музи забавляються».
М. А. Галенко, 2008 г.


Заслужений працівник культури України,
директор музею Адріана В’ЯЛЕЦЬ:

«МИ ЗБЕРІГАЄМО ГЕНЕТИЧНИЙ КОД НАЦІЇ»

Адріана В'ялець

Адріана Феодосіївна В’ЯЛЕЦЬ – людина надзвичайно чарівна. Поговориш із нею й думаєш: отаким і має бути справжній музейник – щоб без сухості, без старого пилу, яким часом віє на нас від слів «музейний працівник», повідати про історію кожного експонату, про справжні колекційні раритети, про душу, що живе в тутешніх стінах. Загалом – про генія музейного місця і гордість своєю роботою. А пишатися є чим.

Музей українського народного декоративного мистецтва, яким вона завідує, нещодавно отримав статус «Національного». І справді – тут, у стародавніх лаврських стінах, «живе» не лише музейна експозиція, а й працює великий науковий центр. Альбоми, збірники, монографії – 77 тисяч експонатів зберігає музей: поле для досліджень неміряне. Тут – найбільші колекції робіт Марії Приймаченко і Катерини Білокур, зібрання найцінніших предметів народного побуту і справжнє свято народної фантазії. Традиційний костюм, скло й кераміка, рушники й писанки, козацькі люльки і розпис по дереву, порцеляна і народне малярство... Тільки людині, глибоко закоханій у свій фах, до снаги розібратися у цих скарбах...

– Адріано Феодосіївно, музей ваш має давню історію – колекції ще з позаминулого століття збираються...

– Ми походимо від єдиного «кореня» з Національним музеєм українського мистецтва й Національним музеєм історії України. Жартуємо навіть: мовляв, майже як три братні народи – російський, український і білоруський.

1899 року було засновано першу колекцію новоствореного Київського музею старожитностей і мистецтв, що з 1904-го став Художньо-промисловим і науковим музеєм. Величезні заслуги у створенні колекцій славетних етнографів і музейних ентузіастів Миколи Біляшівського й Данила Щербаківського, які збирали перші експонати в українських регіонах.

Ось від цих первинних кроків ми й ведемо літопис своєї колекції. На початок Другої світової війни наше зібрання вже налічувало 52 тисячі предметів. Від 1954 року народне декоративне мистецтво було виділене в окреме зібрання, а від 1964-го це зібрання стало окремим музеєм, переїхавши до нинішнього приміщення – колишніх митрополичих лаврських покоїв із домовою Благовіщенською церквою.

Нині експозиція музею займає 1400 квадратних метрів, на яких представлені всі види українського народного мистецтва. Експозиція має ніби два «крила»: традиційне народне мистецтво і професійне мистецтво народних промислів. Тут можна простежити історію розвитку українського народного мистецтва протягом останніх півтисячі років. Найдавніші експонати, наші раритети, належать до ХV століття. По суті, більшість предметів у експозиції – це предмети народного побуту, домашнього вжитку, перетворені руками талановитих народних майстрів у високохудожні твори мистецтва. Кожен такий витвір має свої регіональні особливості й неабияку популярність у загалу.

 

Дівочий і жіночий одяг (кінець ХІХ–початок ХХ століття. Середня Наддніпрянщина)

– Розкажіть, будь ласка, про ваші колекції докладніше.

– В одній розмові зробити це практично неможливо: про кожне окреме зібрання можна говорити годинами. Ось чому справжні шанувальники вітчизняної старовини навідуються до нас не один раз. До речі сказати, щорічно до нас приходить понад 80 тисяч відвідувачів.

Пишаємося кожним предметом, який зберігається у нас, незалежно від часу його виготовлення. Без перебільшення, тут ви можете побачити унікальні зразки народного мистецтва з усіх куточків України. Красою невимовною вважаю комплексне зібрання народного одягу ХІХ – початку ХХ століть. Будучи предметом більш ніж повсякденного вжитку, кожна така річ за тих часів була все-таки витвором мистецтва, у що народні майстри й майстрині вкладали свою душу. Зверніть увагу: у народному одязі в єдиному художньому ансамблі об'єднані мистецтво крою, ткання, вишивки, аплікації, набійки, плетіння... Жіночий одяг при цьому прикрашався також бісером, коралами, монетами-дукачами, а ті, хто багатший, могли дозволити собі й венеціанське намисто. Усі ці «розкоші» теж є у нашій колекції.

Вельми цікава колекція художньої різьби та розпису по дереву. Вона – одна з найстаріших, виникла з того найпершого зібрання 1899 року, сьогодні у ній нараховується понад 5 тисяч творів ХVI–ХХ століть. Це найрізноманітніші за формою, призначенням і обробкою вироби: архітектурні деталі житлових і господарських споруд – косяки, віконні наличники, балки; предмети народного транспорту – спинки возів і саней, дуги, ярма; меблі – скрині, столи, лавки, стільці, шафи, полички; ще – посуд, пряникові дошки, дитячі іграшки, хрести, свічники й т. ін.

Народні майстри ніколи не виробляли предметів не потрібних, не функціональних. Усе, що виходило з-під умілих рук за допомогою сокири або різця, було життєво необхідне й створювало певне предметне середовище, в якому жила селянська родина. Найпростіший предмет, виготовлений із дерева, навіть нічим не орнаментований, уже красивий за своєю формою, в ньому на диво вміло передані природні властивості матеріалу – різноманітний колір і візерунок деревини. А якщо ще був такий предмет прикрашений орнаментом – різьбленим або мальованим – то проста миска відразу ж ставала справжнім витвором мистецтва. Найповніше у нас представлений матеріал XVIII – початку ХХ століть: саме в цей час деревообробка на території України розвивалася майже повсюдно.

Музей має невелику, але унікальну колекцію розпису по дереву ХVIII–ХІХ століть. Яскравими орнаментальними композиціями покривали посуд, шафи, полички, особливо – весільні скрині, котрі, як відомо, відігравали в житті селянської родини досить значну роль. Рідкісними й цінними є козацькі люльки XVIII століття, різьблені й розписні дерев'яні хрести ХVI – початку ХХ століть.

В Івано-Франківській області, наприклад, неперевершеними майстрами у цій справі були члени родини Шкрібляк-Корпанюк. В оформленні своїх виробів вони застосовували техніку інкрустації різноколірними породами дерева, металом, бісером або перламутром. У музеї є також велика кількість творів народних майстрів другої половини ХХ століття. Вагоме місце в колекції посідає народна дерев'яна скульптура, яка репрезентована творами П. Верні, В. Свида, А. Штепи, М. Міняйла, В. Сухорських. Маємо солідне зібрання кераміки – 14 тисяч творів представляють п'ять останніх століть. У нас можна побачити роботи всіх головних центрів гончарства України – Опішні, Дибінцева, Адамівки, Смотрича, Косова.

– Серед усього цього багатства, напевно, є «най-най»...

– Справжнім скарбом музею є дерев'яний різьблений хрест 1576 року – найстаріший у колекції і датований предмет. Як правило, наші найдавніші предмети мають церковне походження: антимінс славетного митрополита Петра Могили, датований приблизно 1633 роком, панагія ХVI століття, скульптура «Архангел Михаїл» XVIII століття, предмети церковного шитва ХVI–XVIII століть.

Дуже цінні вишиті рушники різних регіонів України, найстаріші з них атрибутовані ХVІІІ століттям. Пристосовані для християнських культових потреб, однак такі, що ведуть своє коріння від сплаву язичницької і християнської символіки, ці рушники були невід'ємною деталлю церковного й селянського обрядового буття.

Унікальна колекція порцеляни й фаянсу. Вона налічує близько 6 тисяч предметів, у їх числі – зібрання творів Києво-Межигірської фаянсової фабрики і Волокитинського порцелянового заводу.

Якщо говорити про художнє скло, то серед більш як чотирьох тисяч експонатів не залишиться непомітною добірка старого, гутного скла, виготовленого за технологією, яка застосовувалася до середини XIX століття.

 

Фрагмент розділу експозиції «Художнє скло ХV – початку ХХІ ст.»

– Чому ви називаєте його «гутним»?

– Основним способом виробництва в ті часи були скляні майстерні – гути. Це невеликі напівкустарні підприємства, на яких варили скло й виготовляли різноманітний посуд. Переважна більшість витворів із такого скла належить до XVIII–XIX століть. Здебільшого це вироби чернігівських, волинських, київських та полтавських гут.

Ви можете ознайомитися також із предметами мистецтв російської і білоруської культур. Надзвичайно цінними є пояси з Білорусі, точніше – з округи міста Слуцька. Їхній орнамент ми запозичили навіть під час оформлення альбому про наш музей. До числа знатних творінь білоруських майстрів належить і срібний кубок, виготовлений для князя Михайла Корибута-Вишневецького 1731 року в гуті Налибоки. Є у нас і розписний хрест Строганівської школи ХVI століття – це вже зразок російського мистецтва.

– Привертають увагу козацькі порохівниці...

– Виготовлення порохівниць було свого часу особливим промислом, майстерністю, що розвивалася на наших землях за козацькими традиціями. Більшість порохівниць традиційно виготовлялася з рогів тварин і прикрашалася гравіюванням. Для виразності у візерункові заглиблення втирали смолу або сажу. Орнамент українських порохівниць вражає своєю вишуканістю, іноді в декорі навіть простежуються риси, схожі з книжковою гравюрою, особливо розвиненою в ХVII–ХVIII століттях.

Невелику, але помітну групу становлять порохівниці, виконані з рогу бика. Вони темного кольору, плоскі, мають ледь загнуту форму. Вузький кінець часто закінчується різьбленням голови риби або качки. У музейній колекції є цілком незвичайна і вельми цікава порохівниця: вона виготовлена з дерева і покрита... скам'янілою шкірою змії.

– А які з музейних експонатів мають найнезвичайнішу історію?

– Що предмет давніший, то більше енергії в ньому накопичено, то цікавіший він для вивчення, то ціннішим є. У нас багато предметів зі старих поміщицьких садиб, виготовлених українськими народними майстрами, здебільшого кріпаками.

Ось, наприклад, оббивки сидінь дивана й стільця, вишиті бісером понад 200 років тому для знаменитої чернігівської садиби Качанівка роду Тарновських. А ось скатертина, вишита з нагоди приїзду до Глухова останнього українського гетьмана Кирила Розумовського 1760 року – свідок цілого періоду в українській історії. У нас зберігається врятований від розграбування більшовиками килим із поховання іншого гетьмана – Данила Апостола, чий склеп у Сорочинцях було піддано нарузі в 1930-х. А погляньте-но на твори козацької доби – на ті самі люльки й порохівниці, шовкові золототкані пояси, що їх носили багаті міщани і старшини у ХVIII столітті...

– Я десь вичитав, що саме у вас зберігається найбільша колекція робіт славетної малярки Марії Приймаченко.

– Так, у нашому музеї 630 її творів – найбільша добірка в країні. На жаль, виставляємо лише півтора десятка, на більше не вистачає площі. Розгорнуту виставку, присвячену Приймаченко, ми показували у 2009-му, коли відзначали 100-річчя Марії Оксентіївни. Наша колекція охоплює головний період творчості майстрині – від 1936 до 1987 року. Вже у перших роботах, написаних у середині 1930-х, можна побачити дивовижний «приймаченківський» стиль – це світ фантастичних істот, крилатих коней, птахів і квітів. У 1960–80-ті, коли Приймаченко вже малювала не на білому, а на кольоровому тлі, її роботи стають дедалі вигадливішими, незвичайнішими, але зберігають ту унікальну стилістику, якої неможливо описати – її треба бачити, відчути і, напевно, ілюструвати цими малюнками казки й альбоми про Україну. Адже Марія Приймаченко, можливо, як ніхто інший, втілила у своїй творчості самобутність українського народного мистецтва.

– Ще одна видатна українська художниця – Катерина Білокур теж представлена у вашому музеї?

– Ми зберігаємо 38 її картин. Я часто думаю про феномен творчості цієї жінки. Проста селянка все життя малювала, переважно квіти. А як подивишся на її полотна – і розумієш, що досі ніхто краще зробити цього не може. Хай не образяться нинішні майстри, але це визнання геніальності Білокур. Вона ж сама навіть пензлики собі виготовляла, відчувала їх, як живих. Ми щорічно організовуємо вечори пам'яті Катерини Білокур. У такі дні піднімаємо з фондів усі її роботи. Це якесь особливе, непередаване відчуття перебування в її неземному квітковому саду – водночас і нашому, українському, й цілком неосяжному, вселенському. Таке почуття може викликати тільки воістину великий майстер.

– Виставки, видання альбомів і наукових збірників, про які ви згадували, – очевидно, становлять «позаекспозиційну» частину діяльності музею?

– Музей завжди має бути живим організмом. Ми відстежуємо творчий процес в Україні, складаємо свого роду «карту» мистецького життя країни. Дуже хочемо, щоб нас частіше відвідували школярі, щоб зібрана нами культурна спадщина використовувалася навчальними закладами, щоб діти, дивлячись на такі зразки традиційної вітчизняної культури, могли краще зрозуміти свою історію і культуру, більше цінувати свою національну спадщину.

Для того й проводимо майстер-класи, скажімо, з розпису писанок і лозоплетіння, з мистецтва паперового різьблення – «витинанки» – декоративного розпису. Якщо говорити про виставки, то проводимо систематично понад 20 на рік. А ще – круглі столи, наукові конференції, видавнича діяльність. За всім цим – велика, обширна наукова робота. На базі музею діє потужний науково-дослідний центр із вивчення всіх аспектів народної творчості. Не випадково ж музей став «Національним».

– Про що ви, як керівник такого знатного музею, мрієте?

– Хочу, щоб народне мистецтво не здавалося нинішньому поколінню, нинішньому часові чимось далеким чи, боронь Боже, відсталим. Нині, коли панує мас-культура, наша робота хранителів і просвітителів стає ще важливішою. Хочу, щоб усі ми більше знали про своє коріння, цінували пам'ять і майстерність минулих часів. За великим рахунком, ми зберігаємо генетичний код нації. Треба лише прийти сюди, побачити усі ці скарби й долучитися до них.

Розмову записав Павло КОВАЛЬОВ, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Березень 2010.



Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»

Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Музей історичних коштовностей України Музей історичних коштовностей України

Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Музей мікромініатюр Миколи Сядристого

Національний музей історії України Національний музей історії України

Київський музей російського мистецтва Київський музей російського мистецтва

Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва)

«Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва) «Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва)

Національний художній музей України Національний художній музей України

Музей народної архітектури та побуту (Пирогово) Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»

Національний музей «Чорнобиль» Національний музей «Чорнобиль»

Національний музей літератури України Національний музей літератури України

Музей книги і друкарства України Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей голограм Музей голограм

Музей «Золоті Ворота» Музей «Золоті Ворота»

Музей «Андріївська церква» Музей «Андріївська церква»

Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя» Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя»

Національний науково-природничий музей Національний науково-природничий музей

Музей ФК «Динамо» Музей ФК «Динамо»

Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

Музей однієї вулиці Музей однієї вулиці

Аптека-музей Аптека-музей

Міжнародний музей української вишивки Міжнародний музей української вишивки

Музей історії Михайлівського монастиря Музей історії Михайлівського монастиря

Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця» Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска

Національний музей медицини України Національний музей медицини України

Музей Української Народної Республіки (УНР) Музей Української Народної Республіки (УНР)

Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні» Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні»

Музей радянської окупації Музей радянської окупації

Кабінет-музей В\'ячеслава Чорновола Кабінет-музей В'ячеслава Чорновола

Музей культурної спадщини Музей культурної спадщини

Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Музей Шолом-Алейхема Музей Шолом-Алейхема

Меморіальний музей Валерія Лобановського Меморіальний музей Валерія Лобановського

Центральний музей Збройних сил України Центральний музей Збройних сил України

Центральний музей державної прикордонної служби України Центральний музей державної прикордонної служби України

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

«Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві «Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві

Музей гетьманства Музей гетьманства

Музей авіації Музей авіації

Музей води (водно-інформаційний центр) Музей води (водно-інформаційний центр)

Музей пожежної справи Музей пожежної справи

Національний музей Т. Г. Шевченка Національний музей Т. Г. Шевченка

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Педагогічний музей України Педагогічний музей України

Політехнічний музей КПІ Політехнічний музей КПІ

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці» Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці»

Київський музей О. С. Пушкіна Київський музей О. С. Пушкіна

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського

Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини

Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана

Будинок-музей Марії Заньковецької Будинок-музей Марії Заньковецької

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Музей-квартира композитора В. Косенка Музей-квартира композитора В. Косенка

Музей поета Дмитра Луценка Музей поета Дмитра Луценка

Музей хліба Музей хліба

Музей головної астрономічної обсерваторії України Музей головної астрономічної обсерваторії України

Музей Київської обсерваторії Музей Київської обсерваторії

Музей іграшки Музей іграшки

Музей пошти Музей пошти

Музей телебачення Музей телебачення

Музей циркового мистецтва Музей циркового мистецтва

Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування) Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування)

Музей подарунків Київської мерії Музей подарунків Київської мерії

Національний музей бджільництва України Національний музей бджільництва України

Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)  Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)

Музей історії Святошинського району Музей історії Святошинського району

Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище» Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище»

Музей воскових фігур Музей воскових фігур

Музей історії туалету Музей історії туалету

Музей історії каналізації м. Києва Музей історії каналізації м. Києва

Музей вторсировини Музей вторсировини

Музей київського метрополітену Музей київського метрополітену

Музей української ікони «Духовні скарби України» Музей української ікони «Духовні скарби України»

Музей сучасного мистецтва Музей сучасного мистецтва

Культурно-мистецький та музейний  комплекс «Мистецький Арсенал» Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»

Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр» Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр»

Музей спортивной славы Украины Музей спортивной славы Украины

Археологический музей Археологический музей

Музей истории Михайловского монастыря Музей истории Михайловского монастыря

Музей історії уряду України Музей історії уряду України