Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

м. Сідоров, замок 17 ст. Тернопільська область.
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
м. Сідоров, замок 17 ст. Тернопільська область.
Вівторок, 21 Листопада 2017

Музеї Києва > Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

 

 

Найбільша земляна фортеця Європи та друга за величиною в світі – такою є київська фортеця. Не зробивши жодного пострілу, вона свого часу зруйнувала половину міста - при її будівництві довелося відселяти мешканців цілого району - Печерська. Фортеця будувалася у декілька етапів - з 1706 по 1870-і роки. Основна частина споруд (Нова Печерська фортеця) зведена у 1830-50-х роках, за імператора Миколи Першого. Київ став тоді найбільш укріпленим великим містом імперії.

Історії київської фортеці як фортифікаційної споруди і як політичної в'язниці присвячений музей на території одного з укріплень, що входять в кріпосній комплекс - «Косого капоніра». Капонір був зведений у 1844 році, та являє собою напівпідземну споруду з товстими стінами з цегли і каменю. У стінах розташовані амбразури і бійниці для стрільби з гармат і рушниць. Назва пояснюється тим, що для зручності ведення артилерійського флангового вогню капонір розташований під кутом до земляного валу фортеці, і тому отримав назву «Косий».

На початку 1860-х років капонір був перетворений на політичну в’язницю. Першими в'язнями стали учасники польського повстання 1863 року. Декілька з них були розстріляні прямо тут. Пізніше число жертв капоніра поповнили солдати повсталих Селенгінського полку 1905 року і Саперного батальйону 1907 року.

Музей в тюремній частині капоніра був створений у радянські часи. Зараз його експозиція оновлена. Тут можна побачити знамениту «карету смертників», в якій засуджених везли на страту. Їхав в ній і вбивця російського прем'єра П. Столипіна Д. Богров. Відтворено зовнішній вигляд тюремних камер - арештантські камери для солдатів і офіцерів, карцер, тюремні коридори. У вітринах можна побачити особисті речі ув'язнених, судові документи, військову форму, зброю.

Другий музей на території Госпітального укріплення знайомить з історією української фортифікації, починаючи з часів трипільської культури і до Першої світової війни. У музеї багато справжніх експонатів - мундирів, зброї, схем і карт. Дуже цікаво і професійно працюють екскурсоводи музею.


 

Директор «Київської фортеці»

Директор Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»
В’ячеслав КУЛІНІЧ:

«Це унікальна спадщина всієї Європи і всього світу...»

Довідавшись нещодавно, що Київська фортеця — це чи не найбільша у світі земляна фортеця, котра не має собі рівних у Європі, я була вражена тим, що про це, також як і я досі, не знає більшість киян, а тим більше — гостей нашого міста. Тим часом феноменальна споруда знаходиться у самісінькому центрі столиці, в одному з найпрестижніших її районів — Печерському, і займає площу близько 20-и га. Шкода, що численні туристи й паломники, які прагнуть обов’язково побачити Києво-Печерську лавру, оминають своєю увагою цей унікальний фортифікаційний комплекс. А він, до речі, знаходиться навколо святої обителі, яка з давніх-давен була осердям фортеці, його цитаделлю.

Ось що розповів кореспондентові «Першого екскурсійного бюро» директор Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця», заслужений працівник культури В’ячеслав КУЛІНІЧ:

Історико-архітектурний пам’ятник-музей
«Київська фортеця»

– Це дивно і для мене самого, що кияни мало знають про фортецю. Коли починали реставрацію госпітального комплексу, де тепер знаходиться основна музейна експозиція (а це тільки десята частина всієї величезної Київської фортеці), то я сподівався, що до нас одразу збіжиться усе місто, аби подивитися на таке диво. Та цього, на жаль, не сталося. Бо кияни, мабуть, поки що психологічно не готові усвідомити: у столиці є, раптом, своя власна справжня фортеця! От, коли мова заходить про Кам’янець-Подільський, Чернігів, Судак чи деякі інші міста, то в уяві одразу виникає асоціація з їхніми замками чи фортецями. Бо вони — давні візитівки цих міст. Я б дуже хотів, аби й Київська фортеця стала знаним символом нашого міста.

«Недолік» Київської фортеці, можливо, в тому, що вона розкидана Печерським пагорбом, а це величезний район столиці. Оскільки ж увесь центр міста нині активно забудовується висотними будинками, які туляться на кожному клаптику вільної землі, то старих будівель, зокрема й історичних об’єктів Київської фортеці, тепер перехожим зовсім не видно. Про них знають хіба що старожили тутешніх кварталів, вони пам’ятають, як виглядали колись ці укріплення. Крім того, окремі укріплення знаходяться також і за межами Печерська. Більшість з них перебуває у, м’яко кажучи, не дуже пристойному вигляді. Власне кажучи, багато земляних валів старої фортеці занедбані так, що люди вважають їх природними схилами й пагорбами. Приміром, як довкола НСК «Олімпійський». З цього приводу виникали навіть непорозуміння з дирекцією стадіону: там стверджували, ніби штучні укріплення — то природні пагорби, ми ж довели, що то справжні фортифікаційні укріплення, що за ними вже починалася еспланада — так зване незабудоване місце між фортецею та містом. Як доказ тому — тамтешня вулиця Еспланадна, що якраз і проходить під тими валами. Є й інші вулиці на Печерську, які підказують, де шукати фортечні споруди: Бастіонна, Цитадельна, Арсенальна, колишня Московська, що вела до Московських воріт...

Старі креслення
Печерської фортеці з архівних документів
Такий вигляд має цитадель Київської фортеці
(сучасна мапа)

– Наскільки велика територія фортеці? З чого вона складається?

– Загальна довжина усіх валів основної території фортеці — близько 10 км. Загалом же, Київська фортеця складалася з чотирьох частин. Власне, основна територія Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» — це майже увесь Печерський пагорб, на якому були зведені два комплекси укріплень: Васильківське і Госпітальне (на території останнього зараз знаходяться адміністрація музею та його експозиція). Плюс територія Звіренецького укріплення — це район сучасного Національного ботанічного саду ім. Гришка; Лиса гора, де колись існував Лисогірський форт. Тепер ця велика земельна ділянка площею 120 га має статус «Природний парк» і належить нашому музею. Ще були бастіони на Подолі та передмостове укріплення на лівому березі для прикриття єдиного, із середини ХІХ ст., Ланцюгового мосту через Дніпро.

Фрагменти території Госпітального укріплення

У Київської фортеці була ще одна унікальна особливість: вона мала три канатні дороги, так звані «літаючі люльки» для перевезення будівельних матеріалів, боєприпасів та військ з однієї частини фортеці до іншої. Колись існував ще один цікавий стратегічний об’єкт — так зване «рукотворне цунамі», він служив для захисту міста у випадку інтервенції з боку ріки. Це були дві дамби: одна в районі Гідропарку, інша — під Лисою горою у Видубичах, де річка Либідь зливається із Дніпром. У їх складі були два великих котловани, які за лічені години наповнювалися водою, щоб спустити її на ворожий флот і змити його потужною хвилею. На жаль, від цих об’єктів нічого не залишилося, окрім креслень та архівних документів. Мені вдалося віднайти їх, і тепер вони добре прислужилися при вивченні історії нашої фортеці.

 – Чи існує у світі щось схоже на Київську фортецю?

– Знаєте, свого часу я цілий рік возив на екскурсії по території Київської фортеці міських чиновників, аби вони на власні очі побачили, реставрацію чого фінансують. Тож, зрештою, всі були настільки вражені побаченим, що твердили в один голос: мовляв, навіщо їздити кудись, якщо у нас самих є таке багатство! Я згоден з ними, проте мало лише вражатися тими багатствами. Фортецю треба спочатку привести до ладу: почистити, помити, дещо реставрувати. Отоді наше місто матиме ще одну колосальну пам’ятку історії.

– Чому досі про це нічого не говорили?

– Тривалий час майже всі документи були засекреченими і зберігалися в різних архівах. Та й нині про Київську фортецю відомо ще далеко не все. Деякі документи і креслення, — наприклад, тих стратегічних об’єктів, що існували на лівому березі Дніпра, — я, бувало, знаходив навіть за межами України. Сподіваюся, у нас іще все попереду, бо маємо таку феноменальну фортецю, якої немає більше ніде у світі. Але знаєте, чого нам бракує? Гонору! Такого, який мають поляки чи росіяни. Не гордині, а саме гонору і гордості за свою країну, за свою націю, за свою історію. Ми, українці, — великий народ, але чомусь звикли вважати себе маленькими... Отак і величі своїх історичних пам’ятників часом не усвідомлюємо…

– Скільки ж часу знадобилося для будівництва таких потужних фортифікаційних укріплень?

– Власне, історія фортифікаційних укріплень на території Києва веде свій відлік від часів Трипільської культури (V-III тис. до н.е.), про що також можна дізнатися в нашому музеї. А за часів Київської Русі місто мало уже три фортеці: Старокиївську, Подільську та Києво-Печерську. Остання й стала єдиною фортецею Києва, але лише з ХІХ ст., хоча її будівництво почалося ще в ХІ ст. зі зведення дерев’яного частоколу та облаштування валів довкола Києво-Печерського монастиря. Згодом кияни замінили його на потужну кам’яницю, яку зруйнували у 1240 році орди хана Батия. Але її головна брама стоїть і досі — це головний вхід до Києво-Печерської лаври, над яким споруджена Троїцька надбрамна церква.

Гармати на території музею

Наприкінці ХVІІ ст. козацький гетьман Іван Самойлович звів навколо монастиря прямокутну дерев’яно-земляну фортецю і об’єднав усі три вищезгадані укріплення потужним валом — ретраншементом, що проходив від Печерська до Золотих воріт. Вже тоді площа Київської фортеці сягала 10-и кв. кілометрів. Згодом до будівництва фортеці долучилися гетьман Іван Мазепа і цар Петро І. За наказом останнього збудовано було Печерську цитадель. Загалом, будівельні роботи не припинялися протягом усього ХVІІІ ст., а у 1830 році було затверджено новий план значного розширення Київської фортеці, який втілився в життя протягом наступного століття. От, власне, і вся коротка історія створення фортеці на Київській землі.

Відреставровані фрагменти фортифікацій

– Не кожен відвідувач спроможеться обійти цю величезну територію, аби побачити всі фортифікації…

– Відродження Київської фортеці почалося у 1995 році силами співробітників музею. Дуже допомагало Міністерство оборони України. Найбільші реставраційні роботи проведено на території Госпітального укріплення, зокрема, впорядковано величезні земляні укріплення, кам'яні башти і капоніри. Усе це тепер також є об'єктами екскурсійного показу, а частина з них музеєфікована. Тепер маємо аж два музеї, експозиції яких і розповідають про історію вітчизняного та київського фортифікаційного мистецтва з часів трипільської культури до наших днів.

Окремі споруди Київської фортеці нерозривно пов’язані з історією визвольного і революційного рухів. Тут утримувалися організатори та учасники гайдамацького руху, полонені, кріпаки-втікачі, а пізніше тут ув’язнювали декабристів. Скажімо, в одному з цих приміщень, що колись було політичною в’язницею і яке називали «Київським Шліссельбурґом», ще у 30-их роках минулого століття відкрито Історико-революційний музей-пам’ятку «Косий капонір». Згодом, у 1991 році, його перейменували на Історико-архітектурну пам’ятку-музей «Київська фортеця». Також в експозиції музею представлена найбільша в Україні колекція військово-історичної мініатюри. Є й багато інших документів та цікавих речей, пов’язаних з історією фортеці та військовою справою: нагороди, зброя, форма, навіть особисті речі колишніх в’язнів і тюремна карета, в якій перевозили засуджених на страту з в’язниці до Лисогірського форту.

 – Певно, ця карета — доволі колоритний експонат, що приваблює до себе екскурсантів?

– Розповідають, що свого часу кияни дуже боялися зустрічі з нею, коли на заході сонця чи на світанку карета їхала вулицями міста з Косого капоніру на Лису гору. Саму ж карету зробили на замовлення царського уряду в 1903 році, а коштувала вона на ті часи дуже дорого — 10 тисяч рублів. З архівів відомо, що з 1905-го по 1916-й рік у ній вивезли на страту понад сто в’язнів.

Чорна карета

Подейкують, якщо певна річ чи якась будівля «бачила» на своєму віку багато доброго чи поганого, то вона ніби насичується відповідною енергетикою. Отак, певно, сталося і з нашою чорною каретою. Хоч вона нині лише музейний експонат, однак і досі навіює страх. Тому дехто з відвідувачів музею обходить карету стороною.

Так само не кожен спокійно може пройти повз, побудований за наказом Медера, останнього коменданта фортеці, карцер Косого капоніра. Перебування в ньому в’язнів мало одну особливість: коли арештанта заводили до цього карцеру, то на підлогу наливали води, аби в’язень не міг ні сісти, ні лягти, а мусив лише стояти. Годували ж ув’язненого раз на день хлібом та водою. Світло до карцеру потрапляло з маленького віконця, розташованого дуже високо. До речі, за іронією долі останнім в’язнем карцеру 1918 року став його винахідник — Медер. Там він і помер…

 

Тюремна камера для політичних в’язнів Тюремна камера
для польських офіцерів

– А як щодо містики? Чи не живуть, бува, у старих фортечних капонірах і потаємних тунелях привиди?

– Фортеця, а точніше — та її частина, яку вже вдалося відновити, не дуже-то схожа на місце, де живуть привиди. Після реставрації тут сонячно і світло. Важко уявити, що навіть у найтемнішій фортечній будівлі — Косому капонірі — колись мешкав хтось невидимий. Кажуть, що привиди прив’язані до місця, де зазнала певних страждань чи загинула їхня тілесна оболонка. Тим часом відомо, що в Косому капонірі людей не катували, не страчували. Щоправда, кілька арештантів намагалися вкоротити собі віку, проте, як свідчать архівні документи, всі спроби виявилися невдалими.

Та все ж один містичний випадок таки спадає на думку. Чийсь стражденний дух колись блукав тутешніми коридорами. Кому він належав — ніхто не знає. Під час реставраційних робіт у підлозі однієї з кімнат госпітальної будівлі робітники знайшли незвичне нагромадження цегли. Коли його розібрали, з’ясувалося, що це — заглушка колодязя, який веде у підземелля. Отвір знову закрили, і звідтоді у вежі з’явився привид. Щоправда, сам я його не бачив, але мені про нього розповідали військовий офіцер і ще кілька свідків, які на власні очі спостерігали дивне явище: напівпрозора постать «пропливла» коридором і крізь двері пройшла в одну з кімнат. Очевидці кинулися навздогін, але пес, який до цього обгавкував привида, раптом стрибнув навперейми людям, гавкаючи і не пускаючи їх за поріг.

Підземелля Фортеці зберігають безліч таємниць Камери Косого капоніру
використовувалися як стихійний склад

Пригадав ще один дивний випадок. Раніше камери Косого капоніру використовувалися як стихійний склад, чого тільки там не було... Розібрати звалище доручили сімом працівникам, двоє з яких — колишні воїни-афганці. Так оці двоє якось забігають до мене, дуже перелякані: мовляв, чули якийсь дивний стукіт — ніби хтось молотком бив — і ще якісь звуки, схожі на стогін. Не повірити хлопцям я не міг, бо обидва ж устигли на своєму віку багато чого побачити… Тож запросив священика, аби він освятив капонір. Після цього дивні звуки припинилися.

  В експозиції музею  

– Чи не відлякують такі моторошні історії відвідувачів?

– Наш музей – один з найбільш відвідуваних у Києві: щороку тут буває близько 100 тисяч гостей. Серед них чимало й іноземців — їх дуже приваблює ця унікальна історична пам’ятка, яка існує вже майже 10 століть. До речі, за кордоном про Київську фортецю добре знають і просто у захваті від неї. Там скрізь пишуть: це унікальна спадщина всієї Європи і всього світу. Часто запрошують на різні події. Якось після Міжнародної конференції у Магдебурзі, присвяченій фортифікаційним спорудам Європи, один з її учасників — 84-річний пенсіонер із Західної Німеччини, який захоплюється історією фортифікацій, спеціально приїхав до України, аби на власні очі побачити Київську фортецю. Вражений, він подарував нашому музею 10000 євро. Інакше кажучи, західний люд розуміє, що подібні пам’ятки історії треба ревно оберігати й підтримувати, а не нищити, як нерідко у нас відбувається. Одна з найбільших бід: влада дозволяє будівництво елітних хмарочосів прямо на території фортеці…

Знаєте, мені дехто дорікає: нащо, мовляв, так перейматися через якусь там фортецю, збудовану за наказом російського царя? А мені байдуже, хто її побудував і за чиїм наказом. Важливе інше: якщо нам, українцям, випало щастя мати таку історичну військову пам’ятку, то варто цим пишатися, адже такої немає більш ніде у світі!

Розмову вела Ірина ТИМОШЕНКО, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Серпень 2010.



Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»

Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Музей історичних коштовностей України Музей історичних коштовностей України

Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Музей мікромініатюр Миколи Сядристого

Національний музей історії України Національний музей історії України

Київський музей російського мистецтва Київський музей російського мистецтва

Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва)

«Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва) «Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва)

Національний художній музей України Національний художній музей України

Музей народної архітектури та побуту (Пирогово) Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»

Національний музей «Чорнобиль» Національний музей «Чорнобиль»

Національний музей літератури України Національний музей літератури України

Музей книги і друкарства України Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей голограм Музей голограм

Музей «Золоті Ворота» Музей «Золоті Ворота»

Музей «Андріївська церква» Музей «Андріївська церква»

Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя» Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя»

Національний науково-природничий музей Національний науково-природничий музей

Музей ФК «Динамо» Музей ФК «Динамо»

Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

Музей однієї вулиці Музей однієї вулиці

Аптека-музей Аптека-музей

Міжнародний музей української вишивки Міжнародний музей української вишивки

Музей історії Михайлівського монастиря Музей історії Михайлівського монастиря

Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця» Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска

Національний музей медицини України Національний музей медицини України

Музей Української Народної Республіки (УНР) Музей Української Народної Республіки (УНР)

Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні» Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні»

Музей радянської окупації Музей радянської окупації

Кабінет-музей В\'ячеслава Чорновола Кабінет-музей В'ячеслава Чорновола

Музей культурної спадщини Музей культурної спадщини

Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Музей Шолом-Алейхема Музей Шолом-Алейхема

Меморіальний музей Валерія Лобановського Меморіальний музей Валерія Лобановського

Центральний музей Збройних сил України Центральний музей Збройних сил України

Центральний музей державної прикордонної служби України Центральний музей державної прикордонної служби України

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

«Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві «Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві

Музей гетьманства Музей гетьманства

Музей авіації Музей авіації

Музей води (водно-інформаційний центр) Музей води (водно-інформаційний центр)

Музей пожежної справи Музей пожежної справи

Національний музей Т. Г. Шевченка Національний музей Т. Г. Шевченка

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Педагогічний музей України Педагогічний музей України

Політехнічний музей КПІ Політехнічний музей КПІ

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці» Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці»

Київський музей О. С. Пушкіна Київський музей О. С. Пушкіна

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського

Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини

Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана

Будинок-музей Марії Заньковецької Будинок-музей Марії Заньковецької

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Музей-квартира композитора В. Косенка Музей-квартира композитора В. Косенка

Музей поета Дмитра Луценка Музей поета Дмитра Луценка

Музей хліба Музей хліба

Музей головної астрономічної обсерваторії України Музей головної астрономічної обсерваторії України

Музей Київської обсерваторії Музей Київської обсерваторії

Музей іграшки Музей іграшки

Музей пошти Музей пошти

Музей телебачення Музей телебачення

Музей циркового мистецтва Музей циркового мистецтва

Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування) Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування)

Музей подарунків Київської мерії Музей подарунків Київської мерії

Національний музей бджільництва України Національний музей бджільництва України

Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)  Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)

Музей історії Святошинського району Музей історії Святошинського району

Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище» Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище»

Музей воскових фігур Музей воскових фігур

Музей історії туалету Музей історії туалету

Музей історії каналізації м. Києва Музей історії каналізації м. Києва

Музей вторсировини Музей вторсировини

Музей київського метрополітену Музей київського метрополітену

Музей української ікони «Духовні скарби України» Музей української ікони «Духовні скарби України»

Музей сучасного мистецтва Музей сучасного мистецтва

Культурно-мистецький та музейний  комплекс «Мистецький Арсенал» Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»

Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр» Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр»

Музей спортивной славы Украины Музей спортивной славы Украины

Археологический музей Археологический музей

Музей истории Михайловского монастыря Музей истории Михайловского монастыря

Музей історії уряду України Музей історії уряду України