Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Лавочне, церква Михайла 1908 р. та гора Тростян у Карпатах. Львівська область.
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Лавочне, церква Михайла 1908 р. та гора Тростян у Карпатах. Львівська область.
Субота, 25 Листопада 2017

Музеї Києва > Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

М.Грушевський на військовому параді, 1917 р. Вшанування пам'яті першого президента України Засновники художньої академії, 1917 р.


Адреса:
м. Київ, вул. Паньківська, 9.

Телефон: +38 (044) 288-28-07;

                   +38 (044) 288-28-82.

Вихідні дні: понеділок.

Ця адреса - Паньківська, 9 - була добре відома у Києві ще з початку XX ст. Саме тут в 1908 році родина Грушевських придбала садибу з триповерховим будинком, який став центром національно-культурного життя України. Тут жив Михайло Грушевський - видатний український історик, відомий політик і громадський діяч. У будинку жили і працювали і його рідні - брат Олександр, відомий історик і літературознавець, дочка Катерина, етнограф і соціолог, і племінник Сергій Шамрай, вчений-києвознавець. У будинку Грушевських часто бували відомі діячі науки і культури, лідери Української революції. 

З дня заснування музею в 1992 році в його зібрання надійшло близько 5 тисяч предметів. Іконографічна збірка, що містить сотні фотографій М.Грушевського та його родини - не тільки найбільша в Україні, а й унікальна по своєму наповненню: більшість із них дійшла до наших днів в єдиному екземплярі. Перлина зборів - портрет Катерини Грушевської роботи відомого українського художника І. Труша, подарований колекціонером Ф.Зернецьким. В більшості своїй, колекції надійшли в музей від рідних вченого з України та з-за кордону. 

У фондах музею - оригінали листів М. Грушевського та його рідних, інших відомих діячів української науки та культури, праці історика, видання під його редакцією, книги з особистої бібліотеки.

У будинку відтворено або відреставровано внутрішнє оздоблення: декоративні елементи інтер'єрів, печі, сходи з оригінальним декором, віконна фурнітура початку ХХ ст. Всі ці деталі збереглися завдяки тому, що на Паньківській, 9 від початку спорудження будинку і до створення музею в кінці ХХ століття не було жодного не те, що капітального, але й будь-якого серйозного ремонту.


Світлана Панькова

Директор історико-меморіального музею Михайла Грушевського
Світлана ПАНЬКОВА:

«ДОСІ НЕ МОЖУ ДО КІНЦЯ УСВІДОМИТИ
ВЕЛИЧ ДУХУ ЦІЄЇ ЛЮДИНИ»

Багато жителів України, на жаль, донині знають Михайла Грушевського (1866-1934) тільки як «бороданя з 50-гривневої купюри». Мабуть, найкраще про нього інформовано молоде покоління, що вже отримало освіту в незалежній Україні. Хоча багато хто, як і раніше навіть не здогадуються, що у столиці є музей Михайла Грушевського, розташований у його будинку, що затишно стоїть на пагорбі у глибині двору віддалік університетського ботанічного саду.

Ідеальним будинком-музеєм стає той, який музеєфікується по гарячих слідах перебування в ньому якогось видатного діяча. Тоді все на своїх місцях — і ми ніби дивимося на його кабінет, спальню або вітальню очима гостей: сучасників господаря. Але вже через десяток років відтворювати, відновлювати побут, інтер’єр стає вельми складно. З роками місце ніби холоне, з нього випаровується дух, відлітає аура. А нові десятиліття остаточно стирають сліди пам'яті. У нашому ж випадку музей відкрився майже через вісім десятків років після того, як звідси виїхав Михайло Грушевський (1931), і вже, на жаль, не повернувся навіть попрощатися зі своїм будинком. Експозиція відкрилася у 2006-му, а історик залишив ці стіни в березні 1931-го. Здавалося б, між цим датами — прірва десятиліть, епох і бурхливих змін, однак відвідувачі мають змогу зануритись в інтер’єр 1920-х і початку 1930-х, коли великий історик жив тут зі своєю родиною і родичами.

Про музей Михайла Грушевського у Києві для «Першого екскурсійного бюро» розповідає директор музею Світлана ПАНЬКОВА.

У цьому будинку і знаходиться
історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Світлано Михайлівно, як би Ви коротко охарактеризували найголовнішу особливість очолюваного музею?

— Ми прагнули максимально повно і достовірно відтворити атмосферу, дух, побут тих років, коли тут жив Михайло Грушевський. Як і в самого Грушевського, у будинку дуже складна доля. Від того дня, коли було вирішено відкрити в цих стінах музей, і до власне відкриття минуло 14 років. Але, можливо, це й на краще: за цей час вдалося повернути велику кількість предметів, пов'язаних із родиною Грушевських. У практиці меморіальних музеїв це унікальний випадок відтворення інтер'єрів через 70 років після того, як у ньому проживали власники. Вже тільки через це наш музей вартий уваги.

Але головне, все ж, інше. Важливо, що дух самого Грушевського повернувся до цих стін. Я досі не можу до кінця усвідомити велич духу цієї людини. В історії України останніх двох століть навряд чи знайдеться фігура аналогічного масштабу: історик, яких буквально повернув наше минуле із забуття і довів самобутній розвиток українського народу, публіцист, який сприяв українському національному відродженню, і політик, символ національної революції під час Української Центральної Ради — 1917-18 років.

Особняк Грушевського — сам уже раритет. Те, що він зберігся — вже подарунок історії. Але ж це був не єдиний будинок, що належав Грушевському в Києві...

— Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського був створений згідно з рішенням Київської міськради у лютому 1992 року, практично відразу після проголошення незалежності України. Його вирішено було облаштувати саме тут — в будинку, який влітку 1908 р. разом із досить великою присадибною ділянкою придбала гуртом сім'я Грушевських (Михайло Сергійович, його дружина Марія Сильвестрівна, брат Олександр і сестра Ганна) на залишені у спадок кошти батька — відомого педагога Сергія Федоровича Грушевського.

Сходи з оригінальним декором

Це єдина з трьох будівель київської садиби Грушевських, що збереглася до наших днів. На території садиби в 1908-1909 рр.. був зведений шестиповерховий прибутковий будинок із мансардою, фасад якого прикрасили в національному стилі за проектом знаменитого українського архітектора і художника Василя Кричевського. Цим Михайло Грушевський хотів ще більше підкреслити свій український дух. Цей будинок був цілеспрямовано зруйнований у січні 1918 р. під час наступу на Київ більшовицьких військ. Бронепоїзд червоної армії Муравйова свідомо цілився у примітний над низькою забудовою району красень-будинок: більшовики знали, що він належить їх ідеологічному і класовому ворогу. Можливо, таким чином вони сподівалися убити і сім'ю, близьких Грушевського. На жаль, частково це вдалося — від пережитого шоку померла стара мати Грушевського, яку буквально на руках винесли з палаючої будівлі. Через два дні вона померла в лікарні. У пожежі загинули колекції українських старожитностей і мистецтва самого М. Грушевського та В. Кричевського, бібліотека історика, частково архів. На завершення всього, у 1922 р. обгорілий кістяк будівлі було підірвано, хоча будинок цілком можна було відновити. Так що Грушевський, коли повернувся з еміграції в 1924-му, застав на місці власного прибуткового будинку пустир. Тільки після Другої Світової війни на цьому пустирі був збудований будинок в стилі «сталінської» архітектури, який заново замкнув двір із вулиці.

В особняку, де нині знаходиться музей, жили сестра Михайла Сергійовича Ганна з дітьми (на третьому поверсі) і брат Олександр із дружиною (вони займали другий поверх). Тут же, на третьому поверсі, в квартирі сестри, після повернення з еміграції в березні 1924 р. отримав притулок із дружиною та донькою і Михайло Грушевський. Спочатку вони займали дві кімнати, а наприкінці 1929 р. облаштували робочий кабінет ученого, в якому він пропрацював лише до березня 1931 р. — вимушеного від'їзду в «почесне заслання» до Москви. Після смерті Михайла Сергійовича в будинку проживали Олександр і Катерина Грушевські (до арешту в 1938 році), вдова Грушевського Марія Сильвестрівна (до смерті в 1948 р.), дружина брата Ольга Олександрівна, остання хранителька сімейного архіву, який передала на державне зберігання в кінці 1950-х, спадкоємці сестри Ганни. З кінця 1960-х перервався прямий зв'язок цього особняка з Грушевськими.

В експозиції музею

Чим відрізняється музей Грушевського від інших «біографічних» музеїв? Наскільки справжні його інтер’єри, адже після від'їзду Михайла Сергійовича минула ціла історична епоха?

— До моменту виселення звідси комунальних мешканців (у будинку до початку 1990-х жило 28 сімей) тут на щастя залишалися справжні фрагменти оздоблення будинку (від його спорудження тут не було жодного капітального ремонту). Частково збереглися печі, повністю паркет, двері, віконні рами з наборами, металеві решітки на балконах, декоративне оздоблення інтер'єрів, зокрема, візерунок на сходах. Протягом ряду років була виконана копітка робота: кожна, нехай навіть найменша деталь, була відреставрована, а загублені відновлені по фотографіях.

Сам факт збереження цього особняка, те, що вдалося по крихтах, по людях, протягом півтора десятиліття зібрати меблі, книги, речі, що належали Михайлу Грушевському та його сім'ї — все це плід копіткої праці наших співробітників і всіх, хто був небайдужий до особистості великого українця, хто допомагав становленню музею.

Як вдалося відтворити кабінет Грушевського, його вітальню? Невже щось збереглося після таких суворих катаклізмів, які пережив Київ у ХХ столітті?

— Ми 16 років спілкувалися з нащадками Грушевського. Всі ті речі, які ми показуємо, — це справжні предмети, якими він володів. Іноді нам навіть доводилося викуповувати їх у людей, що придбали ці речі в сім'ї Грушевських. А потім реставрувати. Приміром, у нас є невеликий стіл Михайла Сергійовича, але коли ми його побачили, це була руїна, яка стояла у когось на дачі. Довелося нашим реставраторам відтворювати його практично заново.

Нам дуже допомогли унікальні знімки кабінету історика, зроблені в 1929 р. його другом. Їх виявили співробітники Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Це були навіть не знімки, а негативи на склі. Завдяки ним ми практично повністю відновили інтер'єр кабінету вченого. Одним із важливих елементів інтер’єру були книжкові стелажі, але нам дісталися лише два. На одному зі стелажів на бічній стінці збереглася мітка майстра-столяра — «Грушевський».

Меблі, ширми, годинник із важенними гирями, які ми бачимо в кабінеті — все це належало сім'ї Грушевських. Не зберігся хіба що справжній український килим над диваном. Той, що виставлений у кабінеті, узятий із фондів Музею історії Києва.

Крім кабінету Грушевського, відтворені також вітальня, кімната дочки Катерини і кухня. Аромат кави, на який збиралася ця сім'я в затишній вітальні, нібито повертає нас в ті часи, до тих неспішним розмов, у той інтелігентний побут. Ось на нас дивляться зі старих фотографій три покоління великої і дружньої сім'ї, головою, надією і опорою якої був Михайло Сергійович. Емоційним центром меморіальної експозиції ми вважаємо кімнату Катерини Грушевської, де за допомогою фотопортрета історика, подарованого йому учнями в день 60-річного ювілею (1926 р.) і мальовничого портрета Катерини Грушевської пензля Івана Труша переданий діалог рідних душ і рівноправних колег: батька і дочки, вчителя та учениці. Цей діалог звучить з їх зворушливих листів, тексти яких читаються в цій кімнаті. На столі — зів'ялі мальви, подаровані Катериною Грушевською своїй матері незадовго перед арештом. Напевно, вони стояли тут до 1948 року, адже Марія Сильвестрівна все останнє десятиліття життя чекала доньку з таборів. На жаль, Катерина Грушевська померла на Колимі в 1943-му.

На другому поверсі будівлі розгорнута історична експозиція, що розповідає про життя і діяльність Грушевського, його родини та учнів. В основу художнього оформлення цього поверху покладена модель орнаментів, створених Василем Кричевським для інтер'єрів Історичної секції ВУАН під головуванням Грушевського по вул. Володимирській, 35 у Києві.

Хтось із родичів і нащадків Грушевського допомагав вам в облаштуванні музею?

— Дуже цінним для нас стала допомога Вікторії Шамрай (Слупської) — троюрідної племінниці Михайла Сергійовича. Вона — онука його сестри Ганни. Пані Вікторія померла в 2006 році, встигнувши виконати для нашого музею величезну роботу: завдяки їй у музей повернулася значна кількість предметів, книг, архівних документів. Допомагали нам і численні двоюрідні і троюрідні родичі Грушевського. Ми всіх згадали в дослідженні роду Грушевських, виданому в 2006-му, в рік відкриття музею.

В Україні фактично два музейні центри, присвячені Грушевському. Другий музей знаходиться у Львові. Чим київський музей відрізняється від львівського?

— Перш за все, вони присвячені різним епохам життя Грушевського, тому і колекції, і концепції, і дослідження музеїв різні. Незважаючи на всі складнощі, побут вченого у Львові був більш благополучним. До Києва ж на початку 1924 р. вчений повертається після голоду, який пережила Україна, Київ, сім'я. А в 1930-і роки були репресовані родичі, будинок заселений «чужими людьми». Нищили все, що було пов'язано з ім'ям Грушевського. Тому зібрана нами колекція — це унікальне явище в музеєзнавстві. Наше музейна збірка вже налічує більше п'яти тисяч експонатів: праці самого Михайла Сергійовича, наукові видання під його редакцією, унікальні іконографічні джерела, особисті документи, меморіальні меблі та побутові речі, наукові праці рідних, учнів, відомих українських вчених і суспільно-політичних діячів. Серед музейних експонатів і листи Грушевського, і книги з бібліотеки історика з його штампами та дарчими відомих вчених, і згаданий вище портрет Катерини Грушевської роботи Івана Труша (1903). Наприклад, у нашому музеї представлений лист вченого доньці академіка О. Новицького Марії, датований жовтнем 1934 р. Це — один з останніх листів вченого. Епістолярна спадщина М. Грушевського в нашій колекції незначна, тому цей лист є не тільки музейною, але й науковою знахідкою. Наша іконографічна колекція містить понад 500 фотодокументів, із них — 40 оригінальних фотографій Михайла Сергійовича.

З Ваших слів випливає, що музей — ще й важливий історико-дослідний центр, який охоплює весь комплекс питань, пов'язаних із творчою спадщиною Грушевського. Які дослідження веде зараз музей?

— Наш музей вивчає історичну, публіцистичну і політичну спадщина Грушевського, його родовід, долі його родичів та учнів. Одним із наукових досягнень нашого колективу — дослідження родоводу Грушевського. На сьогоднішній день в генеалогічну схему включено понад 1000 персоналій, починаючи з ХVІІІ ст.. Науковим працівникам музею вдалося розшукати архівні матеріали про прапрадіда Михайла — Данила Грушу — найдавнішого з виявлених поки що представників цього роду. Називаючи Данила Грушу у своїх спогадах, М. Грушевський не знав про нього так багато, як знаємо тепер ми і читачі підготовленої нами книги — «Я був їх старший син». Одне з важливих напрямків нашої дослідницької роботи — це вивчення епістолярної спадщини Грушевського, його публіцистики. За участю нашого музею підготовлено видання листування Михайла Грушевського з його учнем Іваном Джиджорою, відомим українським меценатом Євгеном Чикаленком, священиком Олексієм Волянським.

Роботи дуже багато, постійно з'являються нові теми. Результати наших наукових пошуків узагальнені в низці статей, публікацій у журналах України та діаспори, в доповідях на ювілейних і тематичних конференціях, в підготовлених радіопередачах, телепрограмах, документальних фільмах.

В особняку на Паньківській, 9 у різний час жили такі відомі представники української науки та культури як академік Олексій Новицький, художники Анатоль Петрицький, Василь та Федір Кричевські. У будинку Грушевських бували відомі діячі Центральної Ради, співробітники Історичної секції ВУАН та члени Наукового товариства імені Шевченка. Музей Грушевського неможливо уявити як музей однієї, нехай навіть і такої неординарної особистості. Це, швидше, меморіальний комплекс родини Грушевських, і, опосередковано, музей українського національного відродження, якому присвятив своє життя Михайло Сергійович.

Тому наш музей став місцем проведення численних презентацій нових видань, присвячених не тільки Грушевському, а й історії України в цілому, видатним діячам національного руху. У музеї щороку відкривається близько десяти художніх та тематичних виставок, які дозволяють нам доповнити нашу експозицію і розповісти про тих, хто продовжував і продовжує справу Грушевського, справу відродження незалежної України.

Інеса БЛЮМ, журналіст.

Спеціально для «Першого екскурсійного бюро».

Квітень 2011.



Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»

Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Музей історичних коштовностей України Музей історичних коштовностей України

Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Музей мікромініатюр Миколи Сядристого

Національний музей історії України Національний музей історії України

Київський музей російського мистецтва Київський музей російського мистецтва

Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва)

«Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва) «Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва)

Національний художній музей України Національний художній музей України

Музей народної архітектури та побуту (Пирогово) Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»

Національний музей «Чорнобиль» Національний музей «Чорнобиль»

Національний музей літератури України Національний музей літератури України

Музей книги і друкарства України Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей голограм Музей голограм

Музей «Золоті Ворота» Музей «Золоті Ворота»

Музей «Андріївська церква» Музей «Андріївська церква»

Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя» Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя»

Національний науково-природничий музей Національний науково-природничий музей

Музей ФК «Динамо» Музей ФК «Динамо»

Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

Музей однієї вулиці Музей однієї вулиці

Аптека-музей Аптека-музей

Міжнародний музей української вишивки Міжнародний музей української вишивки

Музей історії Михайлівського монастиря Музей історії Михайлівського монастиря

Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця» Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска

Національний музей медицини України Національний музей медицини України

Музей Української Народної Республіки (УНР) Музей Української Народної Республіки (УНР)

Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні» Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні»

Музей радянської окупації Музей радянської окупації

Кабінет-музей В\'ячеслава Чорновола Кабінет-музей В'ячеслава Чорновола

Музей культурної спадщини Музей культурної спадщини

Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Музей Шолом-Алейхема Музей Шолом-Алейхема

Меморіальний музей Валерія Лобановського Меморіальний музей Валерія Лобановського

Центральний музей Збройних сил України Центральний музей Збройних сил України

Центральний музей державної прикордонної служби України Центральний музей державної прикордонної служби України

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

«Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві «Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві

Музей гетьманства Музей гетьманства

Музей авіації Музей авіації

Музей води (водно-інформаційний центр) Музей води (водно-інформаційний центр)

Музей пожежної справи Музей пожежної справи

Національний музей Т. Г. Шевченка Національний музей Т. Г. Шевченка

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Педагогічний музей України Педагогічний музей України

Політехнічний музей КПІ Політехнічний музей КПІ

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці» Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці»

Київський музей О. С. Пушкіна Київський музей О. С. Пушкіна

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського

Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини

Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана

Будинок-музей Марії Заньковецької Будинок-музей Марії Заньковецької

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Музей-квартира композитора В. Косенка Музей-квартира композитора В. Косенка

Музей поета Дмитра Луценка Музей поета Дмитра Луценка

Музей хліба Музей хліба

Музей головної астрономічної обсерваторії України Музей головної астрономічної обсерваторії України

Музей Київської обсерваторії Музей Київської обсерваторії

Музей іграшки Музей іграшки

Музей пошти Музей пошти

Музей телебачення Музей телебачення

Музей циркового мистецтва Музей циркового мистецтва

Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування) Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування)

Музей подарунків Київської мерії Музей подарунків Київської мерії

Національний музей бджільництва України Національний музей бджільництва України

Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)  Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)

Музей історії Святошинського району Музей історії Святошинського району

Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище» Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище»

Музей воскових фігур Музей воскових фігур

Музей історії туалету Музей історії туалету

Музей історії каналізації м. Києва Музей історії каналізації м. Києва

Музей вторсировини Музей вторсировини

Музей київського метрополітену Музей київського метрополітену

Музей української ікони «Духовні скарби України» Музей української ікони «Духовні скарби України»

Музей сучасного мистецтва Музей сучасного мистецтва

Культурно-мистецький та музейний  комплекс «Мистецький Арсенал» Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»

Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр» Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр»

Музей спортивной славы Украины Музей спортивной славы Украины

Археологический музей Археологический музей

Музей истории Михайловского монастыря Музей истории Михайловского монастыря

Музей історії уряду України Музей історії уряду України