Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (село Пляшева Радивилівського району Рівненської області).
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Національний  історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (село Пляшева Радивилівського району Рівненської області).
Вівторок, 19 Вересня 2017

Музеї Києва > Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Вид на далекі і ближні печери

Києво-Печерська Лавра

Церква Різдва пресвятої Богородиці

Адреса: м. Київ, вул. І.Мазепи, 21.

Телефон: +38 (044) 280-11-77, 280-08-66.  

Вихідніе дні: без вихідних.

Найвідоміший монастир Східної Європи, найбільша святиня християнства, перша чернеча обитель Русі - все це Києво-Печерська лавра. Пам'ятник світового значення охороняється ЮНЕСКО. Для православного світу ця святиня стоїть на третьому місці - після Єрусалиму і святої гори Афон. Монастир заснований у 1051 р. святими Антонієм і Феодосієм, які обрали шлях молитовного усамітнення в печерах. Звідси бере початок все чернече життя на Русі. У наступні століття були прориті сотні підземних ходів, завдяки чому монастир став іменуватися «печерним» («печерським»).

У печерах Лаври покояться мощі близько 120 святих угодників, феномен нетління мощів яких до цих пір залишається предметом дискусії і об'єктом релігійного поклоніння. Територія монастиря поділяється на Верхню та Нижню Лавру. На території Верхньої Лаври до революції розташовувався ще і Микільський лікарняний монастир. На території Нижньої Лаври знаходяться Ближні і Дальні печери, а також колишній Гостиний двір.

Під час Великої Вітчизняної війни головний собор лаври - Успенський - був замінований більшовиками і висаджений в повітря. Повстав з руїн він лише в 2000 році. Нині проводиться реставрація розпису храму.

Унікальними є також Троїцька надбрамна церква, що збереглася з XI століття, з чудовим іконостасом 1734 року, та найвища в Україні дзвіниця - 96 м. Трапезний храм побудований за проектом великого архітектора П. Щусєва. Лавра є місцем поховання десятків видатних світських і духовних осіб, зокрема, митрополита Петра Могили, фельдмаршалів П. Румянцева і Ф. Остен-Сакена, прем'єр-міністра Російської імперії П. Столипіна, низки київських генерал-губернаторів, архієпископа Антонія (Абашидзе), генерального писаря В. Кочубея, історика Д. Щербаківського.

На території Верхньої Лаври розташовано декілька музеїв, зокрема, музей історичних коштовностей України, музеї книгодрукування, голограм, мікромініатюр, музичного, театрального та кіномистецтва України і т.д.


 

Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир та гендиректор заповідника Марина Громова під час відвідання виставки "Під Покровом Богородиці" у виставковому залі Успенського Собору

Генеральний директор заповідника Марина ГРОМОВА:

«Заповідник перекинув місток єднання
між сакральною та світською культурами»

На високих схилах правого берега Дніпра велично увінчана золотими куполами Успенська Києво-Печерська Лавра — уділ Пресвятої Богородиці, колиска чернецтва на Русі й твердиня православної віри. Древнє Передання Церкви говорить, що святий Апостол Андрій Первозванний під час подорожі з християнською проповіддю у землі скіфів, благословив схили Дніпра. Він звернувся до своїх учнів зі словами: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, і місто велике має бути тут, і церков багато Бог поставить». Так разом з першими храмами Київської Русі лаврська обитель стала справдженням пророчих слів Апостола.

Нині лаврські схили — то територія Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Його архітектурний ансамбль, що складається із багатьох пам'яток ХІІ-ХХ ст., фактично є великою експозицією під відкритим небом. Про це — бесіда з генеральним директором заповідника Мариною ГРОМОВОЮ.

– Марино Едуардівно, як би ви презентували Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник відвідувачу, який уперше ступив на його територію?

Київ надзвичайно багатий на потенційно привабливі для гостей столиці видатні місця. Однак тільки одна пам’ятка фактично стала безсумнівною візитівкою нашого уславленого красеня-міста, яка відома далеко поза межами України. Так, це Києво-Печерська лавра. Вона була й залишається однією з найголовніших святинь православного світу завдяки своїм унікальним стародавнім печерним лабіринтам з уславленим пантеоном святих. Її культурне та духовне значення оцінене й міжнародною спільнотою — у 1990 році архітектурний комплекс Києво-Печерської лаври разом із Софією Київською включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Лавра з висоти пташиного польоту

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник став тією структурою, яка протягом складних в ідеологічному сенсі десятиліть зберігала, досліджувала та пропагувала культурно-архітектурну спадщину видатного монастиря, перекинувши місток єднання між сакральною та світською культурами. Сьогодні заповідник, фондові колекції якого налічують понад 70 тисяч одиниць зберігання, пропонує своїм відвідувачам унікальний синтез вітчизняної історії, культури ХІ – ХХ ст. та неповторного київського ландшафту.

– Наскільки жваво цікавляться заповідником кияни та гості столиці? Хто з них найчастіше приходить сюди?

– Лавра — унікальний та беззаперечний бренд не тільки столиці, а й усієї України, і цим усе сказано. Згідно з музейними соціологічними опитуваннями, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник є усталеним пріоритетним місцем дозвілля численних гостей міста. Якщо строго дотримуватися статистики, то торік заповідник відвідали 724185 гостей, протягом першого півріччя року нинішнього у ньому вже побувало 330 тисяч відвідувачів.

– З чим сьогодні звертаються до суспільної думки представники вченого та просвітницького загалу заповідника? Які заходи науково-просвітницького характеру, що проходять на його території, викликають інтерес вітчизняних та зарубіжних науковців?

– Заповідник є авторитетною науково-дослідною установою. Його наукова діяльність здійснюється за декількома напрямками, серед яких: науково-дослідна, науково-фондова, науково-експозиційна, науково-видавнича та науково-просвітницька робота. Серед співробітників-науковців — доктори та кандидати наук. Їхніми пріоритетними дослідженнями є, звісно, вивчення фондової колекції заповідника, його архітектурного ансамблю, історії Києво-Печерської лаври не тільки у контексті української історії та культури, а й у контексті історії Православної Церкви, історії права, історії створення та розвитку монастирських комплексів Києва.

Центральний вхід до заповідника
Троїцька надбрамна церква. ХІІ – ХVIII ст.
 
 Куполи лаври
 
 Велика лаврська дзвіниця. 1731 – 1745 рр.
 
 Всіхсвятська церква. 1696 – 1698 рр.
 
 Трапезна церква. 1893 – 1895 рр.
 
 Хрестовоздвиженська церква. 1700 р.

Вже традиційними для української та європейської наукової спільноти стали три щорічні наукові конференції, які проводить наш заповідник: «Могилянські читання», «Православ’я — наука — суспільство: питання взаємодії», «Несторівські студії». Серед учасників цих наукових зібрань — представники наукових установ Росії, Польщі, Болгарії, Румунії, Білорусії, США, Ізраїлю. Традиційним став діалог співробітників заповідника зі своїми колегами з Державного історико-культурного заповідника «Московський Кремль», Центрального музею давньоруського мистецтва ім. А. Рубльова, Державного Ермітажу, Федеральної державної установи культури «Всеросійське музейне об’єднання «Державна Третьяковська галерея», Національного художнього музею Республіки Білорусь, Академії ім. Яна Длугоша (Польща) та іншими.

З березня по травень 2010 року італійська публіка мала змогу оглядати виставку «Золота епоха української ікони ХVІ –ХVІІ століть», яка експонувалася в італійському місті Анкона. А нині американська спільнота має можливість долучитися до унікальних зразків національної культурної спадщини України — давніх ікон, хрестів, літургійних тканин, стародруків. Їх представив заповідник у Музеї біблійного мистецтва Нью-Йорка в рамках міжнародного виставкового проекту «Україна — світові».

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник активно співпрацює з Національною комісією України у справах ЮНЕСКО. Зокрема, в рамках проголошеного Організацією об’єднаних націй та ЮНЕСКО 2010 року Міжнародним роком зближення культур, у перших числах листопада в Україні має відбутися міжнародний семінар «Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини» за участі Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Його основна мета — створити платформу для дискусій і діалогу із залученням відомих міжнародних експертів, національних директивних органів, місцевих керівників і представників різних релігійних громад світу, які мають дійти спільного рішення про поліпшення довгострокового управління такими об’єктами. Семінар буде також зосереджений на вивченні та практичному застосуванні національного та міжнародного права задля співпраці між державою та релігійними громадами щодо збереження об'єктів всесвітньої спадщини і дискусії стосовно ролі релігійних громад у сфері збереження культурної спадщини.

Доволі жвава й науково-просвітницька діяльність заповідника. Досить згадати для прикладу наш безкоштовний лекторій «Києво-Печерська лавра. Історія та сучасність», який діє з кінця 1990-х років. За ці роки його слухачами та активними учасниками стали київські школярі, діти-інваліди зі шкіл-інтернатів, студенти, ветерани праці, багатодітні сім’ї, навіть засуджені. Заповідник чи не єдиний серед музейних закладів України, який читає лекції у сиротинцях. У рамках лекторію наші науковці прочитують близько 150 лекцій щорічно, у них беруть участь від 5000 до 7500 слухачів.

– Протягом останніх двох років на реставрацію архітектурних пам’яток Києво-Печерської лаври уряд виділив доволі солідні кошти. Куди вони пішли?

– Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня нинішнього року Державною цільовою програмою підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу передбачено фінансування у розмірі 147 мільйонів 650 тисяч гривень на проведення протизсувних заходів, протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт пам’яток та території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у 2008-2011рр. За останні два роки (2008-2009) безпосередньо Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику фактично з державного бюджету було виділено за програмою Євро–2012 2 мільйони 943 тисячі гривень. Хоча згаданою держпрограмою на ці два роки передбачалося фінансування у розмірі 43 мільйони 750 тисяч гривень. Наявні кошти витрачено на проведення ремонтно-реставраційних робіт та розроблення науково-проектної документації на пам’ятки архітектури. На нинішній рік програмою передбачено фінансування у розмірі 41 мільйона 900 тисяч гривень.

Водночас бюджетною програмою «Проведення протизсувних заходів, інженерного захисту та протиаварійних робіт на території Києво-Печерської Лаври», що фінансувалася торік Мінрегіонбудом, передбачалися видатки у сумі 7 мільйонів гривень. Фактично профінансовано 299 тисяч 500 грн. на розроблення науково-проектної документації «Укріплення Монастирських мурів (корпус №92) та реконструкцію підпірної стіни вздовж Ближньопечерної вулиці». Залишок коштів — 6 мільйонів 700 тисяч грн. — Мінрегіонбуд спрямував Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі (чоловічий монастир) на виконання робіт за зазначеною програмою.

– Відомо, що на будівництво Успенського собору на території лаври у древні часи знадобилося 100 гривень. Цікаво, яких коштів потребує теперішня відбудова собору? Як довго триватимуть ці роботи?

– На сьогоднішній день відомо, що вартість робіт з відтворення собору становить 221 мільйон гривень, 61 мільйон з яких уже використано на виконання відповідних робіт. Не проводилися роботи по відтворенню інтер’єрів Успенського собору через відсутність фінансування у 2008-2009 роках. Кошти на це — 160 мільйонів гривень — передбачені Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Зокрема, у 2010 році — 77 мільйонів, у 2011-му — 83 мільйони гривень.

– Чи є у лаври подвижники? Хто і чим допомагає вам у буденних клопотах забезпечення життєдіяльності Києво-Печерського історико-культурного заповідника?

– Завдяки підтримці уряду та, зокрема, Міністерства культури і туризму України Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник отримує достатнє фінансування для вирішення всіх питань, що виникають.

– Останнім часом ходять чутки, що руйнування історичних пам’яток на території Києво-Печерської лаври може призвести навіть до того, що її виключать з переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Наскільки це можливо? Що загрожує лаврі?

– В Україні є лише три архітектурні перлини, визнані ЮНЕСКО пам’ятками світового значення, об’єктами культурної спадщини всього людства. Дві з них — архітектурний комплекс Києво-Печерської лаври та Софія Київська — занесені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО майже 20 років тому, 10 грудня 1990 року під одним номером. Держава, на території якої є такі пам’ятки, зобов’язана не лише перед своїми громадянами, а й перед усім людством охороняти, вивчати і популяризувати свою культурну спадщину.

На мою думку, чутки про виключення Києво-Печерської лаври зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розпускають люди, яким байдужий міжнародний імідж держави. У березні 2009 році ми приймали місію ЮНЕСКО. Вона дійсно висловила нам низку зауважень, які ми повинні врахувати й відповідно виправити ситуацію. Вважаю, що нам вдасться зробити все необхідне, оскільки уряд України розуміє, наскільки це важливо для нашої країни.

Тому наразі не йдеться про виключення Києво-Печерської лаври зі Списку Всесвітньої спадщини. Для того, щоб було прийнято таке рішення, необхідно спочатку позбавити пам’ятку її визначної світової цінності. Іншими словами — зруйнувати те, за що цю пам’ятку було внесено до Списку Всесвітньої спадщини. Наприклад, на сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО торік зі Списку Всесвітньої спадщини на прохання Німеччини було вилучено її пам’ятку — долину річки Ельби у Дрездені. Мотивація: будівництво мосту в серцевині культурного ландшафту пам’ятки. Для міста це виявилося важливішим, ніж бути у Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В Україні ситуація зовсім інша: пам’ятки України недоторканні, вони розвиваються, уряд виділяє для цього достатньо фінансування.

– Що найбільше турбує вас як очільника Києво-Печерського історико-культурного заповідника?

– Важливим питанням залишається завершення всіх необхідних ремонтно-реставраційних робіт. Впевнена, що з допомогою держави Києво-Печерська лавра збереже за собою звання перлини православного світу.

Включення пам’яток до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО має призупиняти землевідводи, приватизацію, будівництво, що ведеться на їх територіях та охоронних зонах. Проте, на жаль, сьогодні залишаються в силі рішення Київської міської ради про передачу земельних ділянок в охоронній зоні Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Наприклад, її рішенням від 25 вересня 2003 року земельну ділянку площею 0,83 га, розташовану на Лаврському провулку, 9 у Печерському районі, надано у «довгострокову оренду строком на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-культурологічного комплексу з розвинутими сервісними службами та підземним паркінгом».

Ще приклад: земельні ділянки, що розташовані в охоронній зоні заповідника, по вулиці Івана Мазепи, №38 та №40, у липні 2005 року були передані Київським квартирно-експлуатаційним управлінням до Департаменту будівництва Міністерства оборони України.

Однією з нагальних проблем лишається передача майна заповідника до комунальної власності територіальної громади Києва, в той час, коли сам заповідник підпорядкований Міністерству культури і туризму України. Передача ж цього майна до державної власності сприятиме покращенню фінансування реставраційних робіт та відповідатиме вимогам бюджетного Кодексу України. Відповідно до цих документів, об’єкти національного значення повинні відноситися саме до державної власності.

Традиційно на території монастирів розбивалися чудові сади як символи райського саду. Такі сади були й на території лаври. Сьогодні стоїть питання впорядкування території заповідника, її максимальне озеленення. Генеральним планом його розвитку, розробка якого входить до завдань Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, передбачено втілення в життя комплексного проекту благоустрою та озеленення території заповідника на підставі вивчення історичної дендрології.

У цьому ж контексті мене як генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника турбує питання облаштування робочих місць працівників заповідника. Через відсутність достатньої кількості таких місць та експозиційних приміщень вирішується питання про відселення сторонніх організацій з території Києво-Печерського історико-культурного заповідника, діяльність яких не пов’язана з його статутними завданнями та діяльністю чоловічого монастиря Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

– Якою, на вашу думку, наші нащадки побачать лавру в 2051 році на її тисячолітній ювілей?

– Впевнена, що до 2051 року буде проведено комплекс усіх необхідних робіт для того, аби наші нащадки змогли насолоджуватись унікальною пам’яткою всього православного людства. Проте все залежить тільки від нас самих — від тих, хто живе і працює сьогодні.

Записав Володимир ТАРАСЮК, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Серпень 2010.



Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»

Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Музей історичних коштовностей України Музей історичних коштовностей України

Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Музей мікромініатюр Миколи Сядристого

Національний музей історії України Національний музей історії України

Київський музей російського мистецтва Київський музей російського мистецтва

Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва)

«Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва) «Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва)

Національний художній музей України Національний художній музей України

Музей народної архітектури та побуту (Пирогово) Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»

Національний музей «Чорнобиль» Національний музей «Чорнобиль»

Національний музей літератури України Національний музей літератури України

Музей книги і друкарства України Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей голограм Музей голограм

Музей «Золоті Ворота» Музей «Золоті Ворота»

Музей «Андріївська церква» Музей «Андріївська церква»

Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя» Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя»

Національний науково-природничий музей Національний науково-природничий музей

Музей ФК «Динамо» Музей ФК «Динамо»

Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

Музей однієї вулиці Музей однієї вулиці

Аптека-музей Аптека-музей

Міжнародний музей української вишивки Міжнародний музей української вишивки

Музей історії Михайлівського монастиря Музей історії Михайлівського монастиря

Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця» Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска

Національний музей медицини України Національний музей медицини України

Музей Української Народної Республіки (УНР) Музей Української Народної Республіки (УНР)

Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні» Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні»

Музей радянської окупації Музей радянської окупації

Кабінет-музей В\'ячеслава Чорновола Кабінет-музей В'ячеслава Чорновола

Музей культурної спадщини Музей культурної спадщини

Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Музей Шолом-Алейхема Музей Шолом-Алейхема

Меморіальний музей Валерія Лобановського Меморіальний музей Валерія Лобановського

Центральний музей Збройних сил України Центральний музей Збройних сил України

Центральний музей державної прикордонної служби України Центральний музей державної прикордонної служби України

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

«Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві «Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві

Музей гетьманства Музей гетьманства

Музей авіації Музей авіації

Музей води (водно-інформаційний центр) Музей води (водно-інформаційний центр)

Музей пожежної справи Музей пожежної справи

Національний музей Т. Г. Шевченка Національний музей Т. Г. Шевченка

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Педагогічний музей України Педагогічний музей України

Політехнічний музей КПІ Політехнічний музей КПІ

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці» Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці»

Київський музей О. С. Пушкіна Київський музей О. С. Пушкіна

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського

Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини

Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана

Будинок-музей Марії Заньковецької Будинок-музей Марії Заньковецької

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Музей-квартира композитора В. Косенка Музей-квартира композитора В. Косенка

Музей поета Дмитра Луценка Музей поета Дмитра Луценка

Музей хліба Музей хліба

Музей головної астрономічної обсерваторії України Музей головної астрономічної обсерваторії України

Музей Київської обсерваторії Музей Київської обсерваторії

Музей іграшки Музей іграшки

Музей пошти Музей пошти

Музей телебачення Музей телебачення

Музей циркового мистецтва Музей циркового мистецтва

Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування) Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування)

Музей подарунків Київської мерії Музей подарунків Київської мерії

Національний музей бджільництва України Національний музей бджільництва України

Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)  Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)

Музей історії Святошинського району Музей історії Святошинського району

Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище» Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище»

Музей воскових фігур Музей воскових фігур

Музей історії туалету Музей історії туалету

Музей історії каналізації м. Києва Музей історії каналізації м. Києва

Музей вторсировини Музей вторсировини

Музей київського метрополітену Музей київського метрополітену

Музей української ікони «Духовні скарби України» Музей української ікони «Духовні скарби України»

Музей сучасного мистецтва Музей сучасного мистецтва

Культурно-мистецький та музейний  комплекс «Мистецький Арсенал» Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»

Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр» Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр»

Музей спортивной славы Украины Музей спортивной славы Украины

Археологический музей Археологический музей

Музей истории Михайловского монастыря Музей истории Михайловского монастыря

Музей історії уряду України Музей історії уряду України