Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Початок Хрещатика від Європейської площі. Кінець ХІХ ст. Київ
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Початок Хрещатика від Європейської площі. Кінець ХІХ ст. Київ
Вівторок, 21 Листопада 2017

Музеї Києва > Музей «Андріївська церква»


Унікальність Андріївської церкви в Києві – у її незвичному розташуванні й архітектурі. Храм поставлений на штучному пагорбі, а фундаментом для нього служить тераса двоповерхової будівлі – стилобат, до якої ведуть великі чавунні сходи.

Це єдина відома пам’ятка історії, архітектури і живопису XVIII ст. на території України, що збудована у стилі імперського бароко за проектом видатного італійського архітектора Ф.-Б. Растреллі. Серед усіх сакральних пам’яток, збудованих за проектом цього видатного архітектора, в яких інтер’єри збереглися частково, а їх первісне оздоблення або не збереглося взагалі, або дійшло в незначних фрагментах, Андріївська церква дійшла до наших днів у найбільш оригінальному вигляді. Тут чудово збереглися не тільки автентичні архітектурні форми і найбільший відсоток оздоблення екстер’єру, але й унікальний внутрішній декор, який є неперевершеним зразком православного церковного інтер’єру стилю бароко.

Унікальним зразкам різьбярського мистецтва в Андріївській церкві є іконостас, різьблені деталі якого виготовлялися в Петербурзі з липового дерева за ескізами та малюнками Ф.-Б. Растреллі майстрами Й. Домашем, А. Карловським, М. Мантуровим, Х. Орейдахом, Д. Устарсом, Й. Гротом. Позолотні роботи виконували Ф. Лепренс та І. Євстифеєв. В іконостасі Андріївської церкви знаходиться 39 ікон, над створенням яких працювала «живописна команда» Канцелярії від будівель під керівництвом Івана Вишнякова. Вони дають яскраве уявлення про характер церковного живопису середини XVIII ст.

Довершеність ліній, чіткі пропорції, дивовижна гармонія форм і навколишнього ландшафту здобули цій пам’ятці загальне світове визнання і славу: Андріївська церква є однією з чотирьох пам’яток України, що увійшли до каталогу «100 чудес світу», виданого в Німеччині у 2002 році, а Національний заповідник «Софія Київська», до складу якого входить музей «Андріївська церква», надав пропозиції про внесення цієї пам’ятки до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО.

Андріївська церква – один із найпопулярніших туристичних об’єктів у Києві, вона давно вже стала візитною карткою міста і зразком для наслідування у будівництві культових споруд.


 

Жанна Григорівна Литвинчук

Завідувачка музею «Андріївська церква»
Жанна ЛИТВИНЧУК:

«Оберігаємо, як можемо, цю перлину
в архітектурному намисті Києва»

«Коли Андрій навчав у Синопі і прибув у Корсунь, довідався він, що неподалік від Корсуня є гирло Дніпра, і захотів відправитися в Рим, і проплив у гирло Дніпровське, і звідти відправився вверх по Дніпру. І сталося так, що він прийшов і став над горами на березі. І вранці встав і сказав учням, котрі були з ним: «Чи бачите гори сії? На цих горах засіяє благодать Божа, буде місто велике, і спорудить Бог багато церков. І сходячи на гори ті, благословив їх, і поставив хрест, і помолився Богу, і зійшов з гори цієї, де з часом буде Київ, і пішов вверх по Дніпру...»

З цього фрагменту з «Повісті минулих літ», написаної літописцем Києво-Печерського монастиря Нестором на початку ХІІ століття, і починається знайомство із найвишуканішою бароковою архітектурною перлиною Києва – Андріївською церквою. За легендою, її було споруджено на місті, де святий Андрій Первозданний встановив хрест – це лише одна з багатьох легенд, якими оповита Андріївська церква…

Про таємниці церкви, її історію і сьогодення говоритимемо із завідувачкою музею «Андріївська церква», що входить до складу Національного заповідника «Софія Київська», Жанною Григорівною ЛИТВИНЧУК.  

Андріївська церква
з боку Старокиївської гори
Знамениті чавунні сходи до церкви Андріївська церква
знизу від Андріївського узвозу

— Андріївський узвіз давно вже став своєрідним культурним брендом Києва, а починається він з однойменної церкви, яка й дала узвозу це ім’я. Жанно Григорівно, а з чого почалася історія самої церкви?

— Андріївська церква, яку вважають архітектурною перлиною Києва, побудована за наказом імператриці Єлизавети Петрівни в середині ХVІІІ століття, але не на порожньому місці. У давні часи на височині правобережного Дніпра в районі Андріївської гори було язичницьке капище головного слов'янського бога Перуна, що Володимир Хреститель наказав знищити одразу після хрещення киян. На його місці встановили дерев’яну церкву, яку назвали на честь Андрія Первозванного. В XІ сторіччі на горі виник Андріївський монастир (його ще називали Янчиним, на честь Янки – дочки князя Всеволода Ярославовича). Взагалі, в народі цей пагорб завжди іменували Андріївським, і церкви, що на ньому будувалися, також називалися Андріївськими або Хрестовоздвиженськими – на знак того, що Андрій встановив на київських горах свій хрест. А от вулиця спочатку звалася Боричів тік, а сучасна назва – Андріївський – з’явилася набагато пізніше.

Чи правда, що імператриця сама обрала місце для цієї церкви і навіть власноруч заклала цеглини у її підвалини?

— Говорити про це підстав немає – бо жодним документом це не зафіксовано, хоча така думка доволі поширена. Але місце на горі, ймовірно, її Величність вказала особисто. Відомо, що імператриця, побувавши в Києві у 1744 році, була зачарована мальовничою красою нашого міста і вирішила розмістити тут свою літню резиденцію. Проектування споруд вона доручила своєму улюбленому придворному архітекторові, італійцю за походженням, Бартоломео Растреллі, який спроектував на замовлення імператриці чимало споруд у Петербурзі. А в Києві за його кресленням було побудовано Андріївську церкву, яку, до речі, часто називають «лебединою піснею» видатного італійця, а також царський палац, що пізніше став називатися Маріїнським.

Цікаво, що в Києві Растреллі ніколи не бував, тому, певно, й гадки не мав, що його церква стоятиме на горі, якій загрожують постійні небезпеки зсувів. Тому архітектору Івану Мічуріну, який приїхав до Києві з Москви, аби побудувати за кресленнями Растреллі Андріївську церкву, довелося докласти чималих зусиль, щоб здійснити наказ Єлизавети Петрівни. З’ясувалося, що церкву потрібно будувати не на природному пагорбі, а на штучному, що був частиною земляного бастіону старокиївської фортеці. Саме Мічурін придумав, як укріпити церкву на пагорбі і відвести підземні ґрунтові води. Замість звичайного фундаменту зодчий побудував двоповерховий будинок – стилобат висотою 14 метрів, що примикає до зрізу кручі. Він і став основою для відносно легкої верхньої церкви, яка разом із хрестом має висоту 46 метрів. Пізніше у цьому будинку до 150-річчя Єлизавети Петрівни спорудили вівтар на честь її небесної покровительки – великомучениці Єлизавети. А ще Мічурін запропонував зробити сходи на паперть, які додали ще більшої величі церкві: спочатку вони були дерев'яними і лише у XІХ столітті під час чергового ремонту церкви їх замінили чавунними. 

Імператриця Єлизавета Петрівна Архітектор Бартоломео Карло Растреллі

Як часто відбувалися реконструкції церкви і наскільки змінився її вигляд за 250 років?

— Церкві певною мірою пощастило – оригінальні креслення Растреллі довго вважалися втраченими. Вони були знайдені лише в 60-х роках минулого століття у Віденському музеї Альбертіна. Отже, останню реконструкцію храму у 1978-1979 роках київські реставратори проводили за оригінальними кресленнями італійського архітектора. Було виконано величезну роботу, зокрема, відновлено первозданний зовнішній вигляд бань: наприкінці 19-го століття блискавка вдарила у центральну баню і майже зруйнувала її. Тоді не вдалося віднайти авторських креслень Растреллі, от і відновлювали церкву за іншим проектом.

А щодо робіт з укріплення пагорбу, на якому стоїть Андріївська церква, то рятувальні роботи проводилися тут неодноразово і в ХІХ, і в ХХ століттях. Адже це надзвичайно складне місце для архітектурних рішень: пагорб постійно підмивається джерельними водами, осипається, сповзає донизу... Вперше такі проблеми виникли під час будівництва церкви, яке тривало з 1749 по 1754 рік. Ще майже 11 років продовжувалися роботи з внутрішнього оздоблення церкви і створення її інтер’єрів. Але вже після смерті Єлизавети Петрівни у 1761 році церква почала занепадати – далека провінція не надто цікавила нових спадкоємців престолу. Тому й освячена Андріївська церква була лише в 1767 році, але служба в ній так і не проводилася. Насамперед тому, що в церкві не було свого приходу, адже вона будувалася як царська. В ній навіть немає дзвіниці, аби скликати прихожан на службу. Але на це мало хто звертає увагу.

До речі, з цією унікальною особливістю Андріївської церкви був пов’язаний один кумедний випадок, про який полюбляють розповідати місцеві екскурсоводи. Ніби на початку ХХ століття одна з київських газет, аби розважити публіку, у номері за 1 квітня надрукувала повідомлення приблизно такого змісту: «Вчора зі страшним гуркотом завалилася дзвіниця Андріївської церкви! Уламки цегли засипали всю вулицю. Поспішайте побачити!» Передбачалося, що городяни, які добре знають зовнішній вигляд храму, посміються – і тим все закінчиться. Проте не так сталося, як гадалося: мало не половина Києва поквапилася до Андріївської церкви подивитися жахливі руїни. На «місце катастрофи» прибув навіть міський голова для з’ясування причин стихійного лиха. Після чого вибухнув гучний скандал… 

Інтер'єр музею

— Чула іншу легенду: під церквою існує таємне джерело, тому й дзвонів немає, бо від їхнього звуку вода здатна «прокинутися» і затопити Київ...

— Справді, подібних легенд є чимало. Але правда й те, що тут завжди були проблеми з дренажними системами і відведенням ґрунтових вод: час від часу підземна і дощова вода призводили до зсувів схилів гори. Тому Андріївська церква завжди вимагала більших коштів на реставрацію і дренажні роботи, ніж інші церковні споруди. Варто згадати хоча б слова видатного знавця історії Києва Федора Ернста, який написав про Андріївську церкву у своєму знаменитому путівнику «Київ. Провідник»: «Доля цієї церкви завжди була сумною». Він мав на увазі те, що часом кошти на рятувальні роботи збирали усім миром самі кияни.

— Невже не знаходилося заможних?

— Найвідомішим меценатом, який буквально врятував Андріївську церкву від руйнації у другій половині ХІХ століття, був Андрій Миколайович Муравйов. Про нього зараз мало хто знає, а він був надзвичайно цікавою, освіченою людиною, істориком церкви, збирачем старожитностей і знавцем старовини, а ще одним з перших захисників і дослідників історичного Києва. Навіть присвятив київським пам’яткам книгу під назвою «Киев и его святыни», яка потім неодноразово перевидавалася. У 1850-х роках Муравйов назавжди переїхав до Києва і невдовзі придбав садибу якраз навпроти Андріївської церкви. Він визнавав, що був москвичем за народженням, але став киянином у душі. Саме тому так багато зробив і для Києва, і для нашої церкви, зокрема.

Андрій Муравйов –
історик, письменник,
колекціонер, меценат

До 100-річчя Андріївської церкви, яке широко відзначали у 1867 році, за клопотаннями Муравйова було створено Тимчасовий комітет для її відновлення, який опікувався облаштуванням та укріпленням Андріївської гори, збирав кошти на реставрацію храму. За його ж ініціативи в стилобаті були влаштовані дві теплі церкви, одна з яких присвячувалася Сергію Радонежському. На жаль, вони вже не існують – це звичайні приміщення під вівтарною частиною церкви. До речі, Андрій Муравйов і похований в Андріївській церкві. Його могила знаходиться в стіні однієї з цих церков, біля переходу з одного приміщення до іншого, на першому поверсі стилобату. Там збереглася плита з іменем Андрія Миколайовича, датами життя і смерті. Ця плита взята нашим заповідником на облік, зафіксована у фондах, і ми б дуже хотіли облаштувати у стилобаті меморіальну кімнату Муравйова. Раніше планували зробити там музейні зали і кінозал для демонстрації історико-краєзнавчих фільмів, де можна було б показували фільм про архітектора Андріївської церкви Бартоломео Растреллі та інші його будівлі...

Також хотіли влаштувати окрему експозицію, присвячену історії церкви та ремонтно-реставраційним роботам – у фондах «Софії Київської» матеріалів про Андріївську церкву вистачає... Думаю, що відвідувачів у такому музеї не бракувало. Наразі, у нас постійно запитують: «А що іще тут можна подивитися?» На жаль, поки що вся експозиція нашого музею – це сама будівля, її чудові внутрішні інтер’єри і кілька стендів усередині, за якими доглядає невеликий колектив людей, надзвичайно відданих своїй справі. І всі ми, як можемо, оберігаємо цю коштовну перлину в архітектурному намисті Києва.

— Андріївська церква справляє не менше враження всередині, ніж зовні. Незвичний інтер’єр, розкішний іконостас...

— Так, цей стиль не зовсім притаманний Києву. Інтер’єр Андріївської церкви вражає багатством і пишністю декору. Мистецтвознавці визначають його, як бароко, але він розроблявся Растреллі ближчим до стилю рококо, що був популярним при імператорському дворі у середині ХVІІІ століття. Він чудово сприймається єдиним архітектурним ансамблем з екстер’єром: оригінальна форма бань, вишукана позолочена ліпнина, що обрамляє французькі вікна-люкарні й балкони, розкішні рами для ікон і живопис у склепінні. Але головним акцентом є іконостас.

Фрагменти інтер’єру Андріївської церкви

— Його також спроектував Растреллі?

— І на щастя він зберігся в оригінальному вигляді, точнісінько таким, як на кресленнях італійського майстра. Та й усі інші деталі інтер’єру, включаючи різьблення, ліплення, надпрестольну сінь-ротонду, проповідницьку кафедру, тощо. Це дуже рідкісна річ, і ми дуже цим пишаємося. Нещодавно у Царському Селі під Петербургом вирішили відтворити інтер’єр ще однієї растреллієвської церкви – тієї, що у Катерининському палаці. На прохання російських реставраторів ми зробили фотофіксацію іконостасу Андріївської церкви, аби за цим зразком вони провели відновлення. Наш іконостас є дійсно унікальною спорудою: напрочуд гармонійне поєднання урочистої помпезності з м’якими, плавними обрисами. До того ж, він має дивовижно насичений пурпуровий колір, на тлі якого ефектно розташовані позолочені пілястри, карнизи і пишно декоровані обрамлення ікон. А вся поверхня царських воріт покрита суцільним мереживом різьблення, в декорі якого проступають витончені голівки херувимів, фігури янголів і трьохфігурна група «Розп’яття», що завершує іконостас.

Орнаментні роботи і різьблення виконували наші київські майстри Йосип Домаш, Христофор Орейдах, Андрій Карловський, Матвій Мантурив, Григорій Левицький. А картини для іконостаса писали російські художники Іван Вишняков (він очолював малярську бригаду) та Олексій Антропов. Його пензлю належать найбільш вражаючі роботи: «Зішестя святого духу на апостолів» та «Нагорні проповіді Христа», а також композиція «Таємна вечеря», що розташована у вівтарі.

Іконостас Андріївської церкви

— Майже рік Андріївська церква офіційно перебуває на реконструкції. Які проблеми вирішуються цього разу і наскільки загрозливий стан пам’ятки на сьогоднішній день?

— Нарешті, можемо сказати, що після кількох років перебування у справді катастрофічному стані Андріївська церква дочекалася того, що держава звернула на неї увагу і виділила кошти на ремонт та будівельні роботи на схилі. Останнім часом дуже інтенсивно відбуваються серйозні опливу ґрунту на Андріївському пагорбі, хоча великих зсувів не було. Дуже негативно на це впливає будівництво, що вже кілька років не припиняється на навколишніх вулицях і під самою горою – на Подолі. За цей час у стінах храму і навіть на мармурових підвіконнях з’явилися численні тріщини. Ми й зараз з острахом спостерігаємо за тими «маячками», що встановлені навколо тріщин – вони й досі ростуть ушир. І якби будівельні роботи не розпочалися в цьому році – важко навіть уявити, до чого б це могло призвести.

Крім того, Національний заповідник «Софія Київська», до складу якого належить і наш музей, торік подав відповідні документи по Андріївській та Кирилівській церквах для внесення їх до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Там є певні вимоги щодо технічного стану пам’яток. Сподіваємося, що це має пришвидшити ремонтні роботи і допоможе вирішити інші питання.

Одне з них – використання Андріївської церкви для проведення в ній богослужінь. Вже 10 років тут править службу Українська Автокефальна Православна церква, а в стилобаті розташований семінарський гуртожиток. Щоправда, треба віддати їм належне: вони справно виконують усі зобов’язання договору, який уклав з ними заповідник «Софія Київська». Але проблеми таки є: спершу служити мали лише на найбільші релігійні свята та у великі поминальні дні, проте згодом ці служіння стали щоденними, також проводяться вінчання, хрестини. Усе це разом додає певного клопоту, адже в музеї потрібно дотримуватися відповідних покажчиків у температурі, вологості повітря. Тим часом кіптява від свічок осідає на старовинному живописі, деякі картини вже почали тріскатися від надмірного тепла... В унікальний іконостас забиваються цвяхи для навішування нових ікон... Реставратори у розпачі…

Прихожани і туристи в музеї «Андріївська церква»

На жаль, нам тільки залишається доводити і собі, і всім, хто приходить до музею, що Андріївська церква – це пам’ятка світового значення. Якщо наші попередники зберегли її, то наш обов’язок – передати Андріївську церкву – цю унікальну пам’ятку – у такому ж стані наступним поколінням.

Бесіду вела Ірина ПЕТРЕНКО, журналіст.

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Жовтень 2010.



Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»

Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Музей історичних коштовностей України Музей історичних коштовностей України

Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Музей мікромініатюр Миколи Сядристого

Національний музей історії України Національний музей історії України

Київський музей російського мистецтва Київський музей російського мистецтва

Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва)

«Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва) «Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва)

Національний художній музей України Національний художній музей України

Музей народної архітектури та побуту (Пирогово) Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»

Національний музей «Чорнобиль» Національний музей «Чорнобиль»

Національний музей літератури України Національний музей літератури України

Музей книги і друкарства України Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей голограм Музей голограм

Музей «Золоті Ворота» Музей «Золоті Ворота»

Музей «Андріївська церква» Музей «Андріївська церква»

Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя» Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя»

Національний науково-природничий музей Національний науково-природничий музей

Музей ФК «Динамо» Музей ФК «Динамо»

Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

Музей однієї вулиці Музей однієї вулиці

Аптека-музей Аптека-музей

Міжнародний музей української вишивки Міжнародний музей української вишивки

Музей історії Михайлівського монастиря Музей історії Михайлівського монастиря

Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця» Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска

Національний музей медицини України Національний музей медицини України

Музей Української Народної Республіки (УНР) Музей Української Народної Республіки (УНР)

Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні» Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні»

Музей радянської окупації Музей радянської окупації

Кабінет-музей В\'ячеслава Чорновола Кабінет-музей В'ячеслава Чорновола

Музей культурної спадщини Музей культурної спадщини

Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Музей Шолом-Алейхема Музей Шолом-Алейхема

Меморіальний музей Валерія Лобановського Меморіальний музей Валерія Лобановського

Центральний музей Збройних сил України Центральний музей Збройних сил України

Центральний музей державної прикордонної служби України Центральний музей державної прикордонної служби України

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

«Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві «Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві

Музей гетьманства Музей гетьманства

Музей авіації Музей авіації

Музей води (водно-інформаційний центр) Музей води (водно-інформаційний центр)

Музей пожежної справи Музей пожежної справи

Національний музей Т. Г. Шевченка Національний музей Т. Г. Шевченка

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Педагогічний музей України Педагогічний музей України

Політехнічний музей КПІ Політехнічний музей КПІ

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці» Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці»

Київський музей О. С. Пушкіна Київський музей О. С. Пушкіна

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського

Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини

Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана

Будинок-музей Марії Заньковецької Будинок-музей Марії Заньковецької

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Музей-квартира композитора В. Косенка Музей-квартира композитора В. Косенка

Музей поета Дмитра Луценка Музей поета Дмитра Луценка

Музей хліба Музей хліба

Музей головної астрономічної обсерваторії України Музей головної астрономічної обсерваторії України

Музей Київської обсерваторії Музей Київської обсерваторії

Музей іграшки Музей іграшки

Музей пошти Музей пошти

Музей телебачення Музей телебачення

Музей циркового мистецтва Музей циркового мистецтва

Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування) Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування)

Музей подарунків Київської мерії Музей подарунків Київської мерії

Національний музей бджільництва України Національний музей бджільництва України

Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)  Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)

Музей історії Святошинського району Музей історії Святошинського району

Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище» Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище»

Музей воскових фігур Музей воскових фігур

Музей історії туалету Музей історії туалету

Музей історії каналізації м. Києва Музей історії каналізації м. Києва

Музей вторсировини Музей вторсировини

Музей київського метрополітену Музей київського метрополітену

Музей української ікони «Духовні скарби України» Музей української ікони «Духовні скарби України»

Музей сучасного мистецтва Музей сучасного мистецтва

Культурно-мистецький та музейний  комплекс «Мистецький Арсенал» Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»

Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр» Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр»

Музей спортивной славы Украины Музей спортивной славы Украины

Археологический музей Археологический музей

Музей истории Михайловского монастыря Музей истории Михайловского монастыря

Музей історії уряду України Музей історії уряду України