В музеї можна зустріти і колишніх гравців клубу	Пам’ятник Валерію Лобановському перед стадіоном «Динамо»	Тут зібрані трофеї легендарної команди

Адреса: вул. М. Грушевського, 3. ФК «Динамо»
Телефон: (044) 597-00-36 (інформаційний відділ ФК «Динамо»), 278-44-93

Футбольних музеїв в Україні небагато. Але дві найвідоміші футбольні команди країни — донецький «Шахтар» і київське «Динамо» — свої музеї мають. І вони відкриті всім бажаючим. Столичний музей створений у кінці 1990-х Валерієм Старковим — кандидатом історичних наук, давнім шанувальником знаменитої команди. Серед експонатів музею — реліквії та документи, пов'язані не тільки з історією «Динамо», а й зі становленням київського футболу в цілому.

1920-1940-ті — найзагадковіші роки в історії клубу, хоча б тому, що матеріалів того часу збереглося не так уже й багато. Доводилося збирати по крупинках, по всьому колишньому СРСР, куди життя розкидало колишніх «динамівців», копітко працювати в архівах. Від декого з гравців тих років інколи не залишилося ніяких згадок — тільки зображення на давній фотографії або згадка в загальному списку команди. А чого варті лише легенди, пов'язані з історією клубу у воєнний період, найголовнішою з яких є історія про знаменитий «матч смерті»...

Втім, не будь і цієї легенди, великому клубу є чим пишатися. Понад три десятки кубків, виграних «Динамо» за свою історію, нагадують якусь скарбницю давнього королівства. У даному випадку — це законні призи «королів» футбольної арени Україні, виграні ними в ході багаторічних спортивних битв.

У музеї поринаєш в атмосферу історії «Динамо», розумієш, наскільки багата історія та традиції столичного клубу, переймаєшся гордістю за успіхи команди, яка давно стала одним зі спортивних символів України.

Нині музей на території стадіону ФК «Динамо», який сам по собі є пам'ятником історії і архітектури. Його будували в 1932-34 роках, і практично відразу, після переїзду столиці України з Харкова до Києва у 1934-му, стадіон став всеукраїнським. Тоді він міг прийняти до 23 тисяч глядачів, але на особливо значущих матчах, на стадіоні збиралося до 45 тисяч. Тому вже перед війною було прийнято рішення будувати в Києві новий, більш місткий стадіон. І це було зроблено: новий Республіканський стадіон повинен був відкритися 22 червня 1941-го... Нині ця арена — реконструйований НСК «Олімпійський». «Динамівський» же стадіон залишився «рідним» для футбольного клубу, хоча на ньому в радянські часи проводилися і змагання з інших видів спорту.

Стадіон пережив декілька реконструкцій, став суто футбольним, і зараз може вмістити 16 тсяч 873 глядача. У 2002 році йому присвоєно ім'я великого футбольного тренера Валерія Лобановського, а в 2003-му році вхід на стадіон прикрасив пам'ятник Лобановському.