Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)
 |
 |
 |
Адреса: м. Київ, вул. Костянтинівська, 6 / 9.
Телефон: +38 (044) 417-21-06.
Вихідні дні: неділя, понеділок.
Цей музей - друга, поряд з музеєм Магдебурзького права, постійна виставка, що розповідає про київське міське життя, про взаємини влади і народу, про побут колишніх часів. Наголос в цьому музеї зроблений на благодійності в історії Києва, на особистостях світських і церковних меценатів, завдяки яким місто збагатилося дуже багатьма спорудами - від храмів до навчальних закладів, і які творили добро, не думаючи про імідж і «піар». Вони жертвували свої капітали в силу віри і внутрішньої потреби поділитися з суспільством. І нині віддати їм борг і дізнатися про їх діяльність можна в цьому пізнавальному музеї.
Експозицію для Музею благодійності - документи, предмети меблів, книги, фотографії - збирали кілька років. З найбільш цінних експонатів - рідкісна барочна ікона «Божа Матір з немовлям» XVIII століття. На ній майже повністю збереглася різьблення. Вважається, що вона могла бути частиною іконостасу який-небудь православної церкви. В інтер'єрах - меблі різних фасонів XIX століття, зокрема, такої, що прикрашала будинок популярного цивільного губернатора і мецената Івана Фундуклея, який управляв містом в 1830-40-х роках. Цікаво почути про історію Олександрівського притулку, який знаходився в цьому будинку. З раритетів більш пізнього часу цікавий портрет Льва Толстого: кожен штрих на ньому становлять слова з «Крейцерової сонати». Виставка ілюстрована великою кількістю фотографій і гравюр старих років, предметами побуту минулої епохи.
Головним експонатом музею є сама його будівля - одна з легендарних київських подільських будівель, що пережили пожежу 1811 року. Відомий як «будиночок Петра Першого» (хоча частина істориків вважає перебування в ньому царя в 1706 році міською легендою), будинок завжди привертав увагу своєю незвичайною архітектурою. Історія у нього довга, і рясніє несподіваними поворотами. Побудований він був у самому кінці XVII століття як будинок київського війта («міського голови») Яна Биковіча. Пізніше, розширений і перебудований, він був і гамівнім будинком (свого роду елітною богадільнею для осіб з психічними розладами), і парафіяльною школою, і дитячим притулком. Тому сама Історія звеліла відкрити музей, присвячений київської благодійності, саме тут.
