Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського |
 |
 |
 |
Адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 97.
Телефон: +38 (044) 220-57-52.
Вихідні дні: Л. Українки та М.Старіцкого-вихідний у понеділок; Н.Лисенко-вихідний у вівторок.
Тут колись був «Український Парнас». Вони самі вибрали жити недалеко один від одного - в одному кварталі, обмеженому вулицями Жилянською та Маріїнсько-Благовіщенською (нині - Саксаганського). Тому їх меморіальні квартири об'єднані в один музей. Але кожна експозиція доступна і сама по собі: когось більше цікавить музика, когось - театральне мистецтво, а когось - література.
Всі персони, які населяли колись цей квартал - фігури легендарні, для України більш ніж знакові. Геніальна українська поетеса і драматург Леся Українка, засновник національної професійної композиторської школи Микола Лисенко, письменник, театральний діяч Михайло Старицький, корифей українського театру, актор Панас Саксаганський.
Сім'я Косачів (справжнє ім'я Лесі Українки - Лариса Косач) жила в № 97 по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (нині - вулиця Саксаганського). Поруч, у № 95-б жив і творив Микола Лисенко (1842-1912). На тій самій вулиці в № 93 жив з родиною видатний український драматург, театральний діяч Михайло Старицький (1840-1904). Актор і режисер, один з корифеїв українського театру Панас Саксаганський (1859-1940) проживав по вул. Жилянській, 96.
В усіх музеях зібрані особисті речі цих видатних діячів. Побувавши тут, можна на власні очі, а не за підручниками і часто нудними монографіями, побачити, як жили українські генії тієї пори - начебто звичайні сім'ї українських інтелігентів. Але внесок кожного з них у мистецтво нашої країни - фундаментальний.
Музей Лесі Українки займає два поверхи. На першому розташована меморіальна квартира сім'ї Лесі Українки, інтер'єр якої був відтворений за спогадами молодшої сестри письменниці Ізідори. Квартира складається з 5 кімнат: кімнати Лесі Українки; кімнати матері Лесі Українки - письменниці і культурної діячки Олени Пчілки, їдальні, вітальні, кімнати брата Лесі Українки - Миколи Косача. В інтер'єрі представлені особисті речі письменниці, її вишивки, сувеніри, привезені з подорожей, в одній з кімнат – картина, написана самою Лесею.
На другому поверсі знаходиться літературна експозиція, яка висвітлює життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Тут прижиттєві портрети поетеси, її рукописи, рідкісні книжкові та періодичні видання, предмети побуту.
Музей Михайла Старицького складається з двох частин - меморіальної квартири Михайла Старицького та тематичної частини «Продовження сімейних традицій», присвяченої життю і творчості нащадків корифея українського театру - родині Старицькіх-Черняхівських. Інтер'єри приміщень були відтворені за спогадами онуки Ірини Стешенко. У цьому будинку Старицький оселився в 1901 році і жив тут до самої смерті в 1904-му. Меморіальна квартира драматурга складається з вітальні, їдальні, робочого кабінету і кімнати доньки письменника - актриси Марії Михайлівни.
У музеї представлені численні сімейні реліквії Старицьких - рідкісні книжки та періодичні видання з родинної бібліотеки, прижиттєвий портрет Старицького, колекція кераміки. Найцінніші експонати - особисті речі драматурга: письмовий стіл, крісло, шаховий столик Михайла Петровича, ікона «Спас Недремний», яка належала матері Старицького, оригінали рукописів, першодруковані тексти творів самого метра і його нащадків.
Майже одночасно з Михайлом Старицьким у цьому ж будинку оселилася сім'я його старшої дочки - письменниці Людмили Старицької-Черняхівської (1868-1941). У її квартирі влаштована друга частина експозиції. У 5 кімнатах у хронологічному порядку висвітлюється життєвий і творчий шлях дітей та онуків драматурга - Марії Старицької, Людмили Старицької-Черняхівської, Оксани Стешенко, Юрія Старицького, і онуків - Вероніки Черняхівської, Ірини і Ярослава Стешенків. Майже вся сім'я, за винятком Ірини Стешенко, в роки радянської влади була репресована.
Музей Миколи Лисенка також складається з двох частин. На першому поверсі знаходиться експозиція, присвячена творчому шляху знаменитого композитора. У залах музею представлені унікальні експонати з творчого архіву Лисенко, фотографії, меморіальні речі, передані музею нащадками композитора. Серед них - інкрустована перламутром диригентська паличка Лисенко, срібні лаврові вінки, подаровані композитору на ювілеї. На другому поверсі знаходиться меморіальна квартира, в якій зберігся автентичний паркет, ліпнина, кахельні печі. Тут Лисенко проживав з 1894 до самої смерті у 1912-му. У цій квартирі композитор працював над своїми операми «Тарас Бульба», «Енеїда», «Ноктюрн». На стінах робочого кабінету розміщена частина унікальної колекції українських народних музичних інструментів, зібраних композитором. А у вітальні стоїть відреставрований рояль «Блюнтер», що належав Лисенко. Він багато років зберігався в консерваторії, поки в 1987-му не був доставлений в музейну квартиру.
