Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-44Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Квітуча сакура, Закарпаття.
 
+38 (044) 207-12-44
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Квітуча сакура, Закарпаття.
Вівторок, 19 Вересня 2017

Музеї Києва > Педагогічний музей України

     
 
Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 57.
Телефон: +38 (044) 234-36-66.
Вихідні дні: субота, неділя.

Один з найстаріших київських музеїв. Був заснований у вигляді колекції в 1901 році, відкритий офіційно в 1911 році. У 1912 році відомим київським архітектором Павлом Альошиним для музею було побудовано спеціальне приміщення. 
 
У 1917 р. в будівлі розмістилася Центральна Рада на чолі з М. С. Грушевським. Саме тут була проголошена 7 (20) листопада 1917 р. Українська Народна Республіка, а в ніч з 24 на 25 січня 1918 прийнятий IV Універсал, що проголосив незалежність України. Тут же проходили урочистості з нагоди відкриття різних освітніх установ, навесні і восени 1917 року були проведені два перших з'їзда вчителів України. 
 
З 1921 р. тут розміщувався Пролетарський музей, з 1924 — Музей Революції. З 1937 по 1982 рр. в ньому розміщувався український філіал музею В. Леніна. Нині перед будівлею встановлений пам'ятник голові Центральної Ради Михайлу Грушевському. 
 
У фондах музею — понад 40 тисяч одиниць зберігання. Тут зберігаються унікальні книги — підручники XV-XVII століть: «Підручник філософії, географії, історії» (1488), «Литовський статут» (1570), «Фразеологічний словник» (1598), «Апостол» (1654), «Хроніка Сарматії Європейської» (XVII століття), «Євангеліон» (1670), «Ілюстрований географічний атлас», в якому зібрано 100 карт (1699-1777), «Євангеліє учительне» (1670), «Правила піітіческіе» (1705) і безліч інших друкованих видань, що використовувалися в процесі навчання у братських школах, колегіумах України, у Києво-Могилянській академії.
 
Музей володіє колекціями підручників, документів, фотографій, періодичних педагогічних видань, педагогічних посібників XIX-XX століть, матеріалами про репресованих вчителів, комплектами матеріалів вчителів і вчених-педагогів України, методичних посібників та технічних засобів навчання різних епох.
Унікальність Педагогічного музею полягає в тому, що його експозиція наочно показує шлях становлення та розвитку освіти в Україні. Експозиція Педагогічного музею побудована за тематико-хронологічним принципом: 
  • Етнопедагогіка древніх слов'ян; 
  • Школи «книжкового вчення» в Київській Русі; 
  • З історії українського друкарства; 
  • Діяльність братських шкіл в Україні в ХІV-ХVІ століттях; 
  • Педагогічні принципи Києво-Могилянської академії; 
  • Козацька педагогіка; 
  • Філософсько-педагогічні погляди Г. Сковороди (1724-1794); 
  • Розвиток вищої освіти в Україні в першій половині ХІХ століття; 
  • Дошкільне виховання і освітньо-педагогічна діяльність Софії Русової (1856-1940); 
  • Освіта і педагогічна думка в Україні у 1920-1930-х рр.; 
  • Освіта в Україні в роки Великої Вітчизняної війни. 
У світі дуже мало музеїв такого типу: є «Музей дитинства» у Франції, музеї дидактичної (розвиваючої) іграшки в Росії та Англії, педагогічні музеї у Вільнюсі, Тбілісі, Софії. І київський музей — гідний учасник цієї когорти!

Володимир Малюга

Директор Педагогічного музею України
Володимир МАЛЮГА:

«ЦЕЙ ДІМ ЗБУДУВАЛИ
СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ НАШОГО МУЗЕЮ»

У нашому житті парадоксів завжди є чимало. Ось один із них. Дім на столичній вулиці Володимирській, 57, нині добре відомий киянам як Київський міський Будинок учителя, 100 років тому споруджувався спеціально для Педагогічного музею. Сьогодні ж цей музей орендує у «своєму» приміщенні лише кілька кімнат. Хоча така обставина аж ніяк не позначилося на його достоїнствах, не принижує і не зменшує багатств педагогічної спадщини України.

Втім, це не єдина дивина в житті одного з найстаріших музейних закладів України. Докладніше — у бесіді з директором Педагогічного музею Володимиром МАЛЮГОЮ.

Володимире Павловичу, тож хто і коли подарував таке симпатичне приміщення саме Педагогічному музею?

— Передісторія цієї історико-архітектурної пам’ятки така. За ініціативи Київського учбового округу у 1902 році було започатковано Педагогічний музей. Судячи з усього, спонукальним прикладом цьому послужило те, що кількома роками раніше — у 1898-му — в Санкт-Петербурзі почав діяти такий же заклад при військовій академії. Коли ж київська колекція набула певних розмірів, представила широкій громадськості надзвичайно цікавий і пізнавальний матеріал про досягнення в галузі педагогічної науки і практики нашого краю, то стала вже цілком очевидною потреба розгорнути постійну і достойну змістові виставку. Тож у 1910 році ініціативу виявив відомий на той час меценат, голова біржового комітету міста Семен Могильовцев — він надав для доброго діла 500 тисяч карбованців. Саме на ті кошти спеціально для Педагогічного музею було споруджено оцей оригінальний дім. Автор проекту — архітектор Павло Альошин.

 
Будинок вчителя

Хочете сказати, що оце все купольне приміщення із самого початку належало лише музеєві?

— Авжеж. Щоправда, пізніше, у 1934 році, до первозданної споруди прибудували ще праве та ліве крила.

Доводилося чути, ніби на спорудженні будинку побував прем’єр-міністр, «великий реформатор» царської Росії Петро Столипін. Чому раптом? Звідкіль така честь, здавалося б, рядовому на той час будівництву?

— Справді, у 1911 році Столипін побував на закладці тутешнього фундаменту. І саме звідси він попрямував до київського оперного театру, де невдовзі, як відомо, був смертельно поранений...

Однак Столипін відвідав будівельний майданчик не сам, а в колі царської родини, яка також перебувала в Києві. Імператор тоді не тільки благословив будівництво музею, а й надав йому ім’я свого молодшого сина — Олексія. Звідтоді заклад мав офіційну назву: Педагогічний музей імені цесаревича Олексія. Погодьмося: факт багато про що говорить, адже далеко не кожен музей того часу отримував фамільне ім’я від родини Романових...

Проте подальша доля музею почасти складалася вже не так райдужно.

 
В експозиції музею

Що маєте на увазі?

— Симпатичний і зручний будинок у самісінькому центрі міста приваблював багатьох. Так чи інакше, це не могло не позначитися на долі нашого закладу. Тож великою мірою саме через це його історія хронологічно поділяється на шість періодів — злетів і падінь у діяльності.

Досить сказати, наприклад, що у своєму будинку Педагогічний музей перебував лише з 1912-го до 1924 року, та й то час від часу мусив ділитися територією з іншими установами. У 1917 році тут розташовувалася Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським. Саме в цьому будинку в листопаді 1917 року було проголошено Українську Народну Республіку (УНР), а ще через два місяці — ухвалено ІV Універсал, котрий проголосив незалежність України. Тут же проходили два перші з’їзди вчителів України. З 1921 року наш музей мусив поділитися площею з Пролетарським музеєм. А з 1924-го в приміщенні повновладно розташувався Музей Революції, далі — у 1937-1982 роках — українська філія музею В.І.Леніна.

Найскладніший період — час стагнації та занепаду діяльності Педагогічного музею — припав на 1917-1924 роки. Роком фактичного його знищення став 1934-й: тоді експозицію розтягнули, фонди зникли… Лише 1948 року відбулося, так би мовити, друге народження чи то відродження закладу — він став називатися Республіканським педагогічним музеєм. І, нарешті, 1992 року музей повернувся до свого будинку, на вулицю Володимирську, хоча й не на всю колишню територію. Саме того року було створено Академію педагогічних наук України, до складу якої й увійшов музей і знову став іменуватися Педагогічним музеєм України. То було його третє народження.

На другому поверсі Будинку вчителя, де розташовується нині музей, лише дві кімнати...

— Одна з них — то експозиційна зала, поруч — виставкова. Плюс фондосховища у цокольному приміщенні. Усі наші території функціонально поєднані, так би мовити, перебувають у постійному русі — експонати безперервно мігрують із фондосховища до виставкової та експозиційної зали чи навпаки. Маємо понад 45 тисяч одиниць зберігання. Їхня унікальність у тім, що наочно показують шлях становлення та розвитку освіти в Україні. Відповідно побудована й експозиція музею — за тематико-хронологічним принципом. Музей володіє колекціями етнопедагогіки древніх слов’ян, «книжкового навчання» Київської Русі, педагогічної методики Києво-Могилянської академії, козацької педагогіки, педагогічної періодики та посібників ХІХ-ХХ століть, а також, звичайно, численними зібраннями підручників, документів, фотографій вже нашої, сучасної доби...

В основу ж власне діяльності музею покладено науково-організаційну роботу: здійснення наукового супроводу та системного підходу в організації експозиційно-виставкової та фондової роботи, які між собою взаємопов’язані тими ж таки нашими «територіями» і є складовими цілісної картини діяльності музею, сприяють ефективному здійсненню просвітницької діяльності Педагогічного музею України.

 
Виставка «Особливі потреби — особливі перспективи»

Які з музейних зібрань привертають найбільше уваги відвідувачів?

— 3200 одиниць зберігання ми виокремили у національні надбання, вони занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. До них належать рідкісні книги, стародруки, старовинні мапи, рукописи... Маємо стародруки, датовані ХІІ-ХV століттями, є примірники, які були надруковані (спеціальна експертиза те підтвердила) ще в книжковій друкарні славнозвісного Івана Федорова...

Словом, багато наших відвідувачів мають у музейних зібраннях не лише суто пізнавальний інтерес. Школярі з Малої академії наук, студенти, аспіранти, докторанти знаходять тут те, чого немає навіть в авторитетних наукових та парламентській бібліотеках.

Педагогічне надбання України, очевидно ж, не безіменне. З ким із відомих, найтитулованіших вітчизняних педагогів знайомите відвідувачів?

— Маємо 129 так званих іменних «музейних комплексів» — це персональні комплексні зібрання «зірок» вітчизняної педагогіки. Вони бережуть усі можливі речові й документальні відомості про славетних педагогів. Усі 129 імен представлені в постійній експозиції музею. Але час від часу представляємо їх у тематичних музейних виставках, присвячуємо кожному тематичні конференції, вечори тощо. Скажімо, початок нинішнього року ознаменувався надзвичайно популярними педагогічними читаннями з нагоди 155-річчя від дня народження Софії Русової, яка свого часу стояла біля витоків дошкільної освіти в Україні.

На чільному місці — «музейний комплекс» Василя Сухомлинського. Цей педагог ще недалекої минувшини особливо близький і зрозумілий нашим сучасникам, тому традиційно привертає до себе величезну увагу. Відтак присвячені йому музейні заходи нерідко відбуваються у, так би мовити, розширеному колі — за участю Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О.Сухомлинського, міжнародної Асоціації імені В.О.Сухомлинського і, звичайно ж, його доньки — Ольги Василівни. До речі, вона є академіком-секретарем Академії педагогічних наук, очолює відділення історії педагогіки. Тож особисті речі свого батька, Василя Олександровича, котрі вона зберігає як домашню реліквію, нерідко експонуються й на наших музейних виставках.

Інакше кажучи, виставкова робота стала одним із провідних напрямів діяльності Педагогічного музею. Протягом останніх п’яти років організовано понад 50 виставок до ювілеїв видатних вітчизняних педагогів — О.М.Астряба, М.Ф.Даденкова, М.М.Грищенка, О.А.Захаренка, Г.С.Костюка, Т.Г.Лубенця, М.І.Пирогова, Я.Ф.Чепіги (Зеленкевича), С.Ф.Русової, В.О.Сухомлинського… Плюс 11 виставок з історії освіти України — наприклад, «Академія педагогічних наук України — 15 років», «Освітній ренесанс доби Української революції» (до 90-річчя соборності України), «Професія — вибір майбутнього»…

Треба думати, такої кількості і системності виставкової роботи не було б, якби не виникало бажання відвідувачів приходити на ваші музейні заходи знову і знову?

— Авжеж. І більше того: самі ж відвідувачі таких заходів щоразу «підкидають» музеєві свіжі ідеї. Вони не надумані, надзвичайно актуальні, а тому викликають ще більший резонанс. Приклад з нинішньої весни — виставка «Особливі потреби — особливі перспективи», присвячена системі освіти дітей з особливими потребами. В її підготовці та проведенні взяли участь більше десяти областей і міст — вважаймо, половина України.

Іншим разом учасниками наших заходів стають студенти, історики, митці, краєзнавці… Усе це свідчить, що вітчизняна педагогіка — надзвичайно багатогранна і щедра, а музейна робота — живий, динамічний організм.  

То чи можемо твердити, що з часу третього у 1992 році народження/відродження Педагогічного музею його фондові та організаційні набутки дедалі активніше розширюються попри скорочення «території для проживання» у будинку, збудованому 100 років тому спеціально для цього музею? 

— Музейних зібрань, справді, накопичилося стільки, що ми запросто могли б розгорнути надзвичайно цікаву експозицію одразу на всіх поверхах будинку. Проте, звичайно ж, час вніс у теперішнє життя музею свою корективу, тож намагаємося спресувати усі його надбання в сучасних технічних можливостях і «портативних» формах роботи. Нещодавно створено власний веб-сайт, він допоможе ширше популяризувати історію та досягнення вітчизняної педагогічної науки і практики, скоротить шлях до потенційних відвідувачів закладу. Ще раніше ми заснували спільно з музеями при навчальних закладах Українську асоціацію музеїв навчальних закладів. Отже, є додатковий майданчик для роботи, з’явилися нові форми і заходи музейної діяльності, проходять конкурси наших юних повпредів — екскурсоводів… Інакше кажучи, музейну площу ми розширили, «вийшовши» за межі будинку по вулиці Володимирській, 57.  

Бесіду вів Володимир ТАРАСЮК, журналіст

Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро»

Травень 2011



Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»

Києво-Печерський історико-культурний заповідник Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Музей історичних коштовностей України Музей історичних коштовностей України

Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Музей мікромініатюр Миколи Сядристого

Національний музей історії України Національний музей історії України

Київський музей російського мистецтва Київський музей російського мистецтва

Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва)

«Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва) «Шоколадний будиночок» (філія Київського музею російського мистецтва)

Національний художній музей України Національний художній музей України

Музей народної архітектури та побуту (Пирогово) Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»

Національний музей «Чорнобиль» Національний музей «Чорнобиль»

Національний музей літератури України Національний музей літератури України

Музей книги і друкарства України Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей голограм Музей голограм

Музей «Золоті Ворота» Музей «Золоті Ворота»

Музей «Андріївська церква» Музей «Андріївська церква»

Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя» Музей «Кирилівська церква – пам’ятка архітектури XII сторіччя»

Національний науково-природничий музей Національний науково-природничий музей

Музей ФК «Динамо» Музей ФК «Динамо»

Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова Київський меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова

Музей однієї вулиці Музей однієї вулиці

Аптека-музей Аптека-музей

Міжнародний музей української вишивки Міжнародний музей української вишивки

Музей історії Михайлівського монастиря Музей історії Михайлівського монастиря

Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця» Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця»

Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска Меморіальний музей академіка медицини М. Стражеска

Національний музей медицини України Національний музей медицини України

Музей Української Народної Республіки (УНР) Музей Української Народної Республіки (УНР)

Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні» Національний музей «Меморіал пам’яти жертв голодоморів в Україні»

Музей радянської окупації Музей радянської окупації

Кабінет-музей В\'ячеслава Чорновола Кабінет-музей В'ячеслава Чорновола

Музей культурної спадщини Музей культурної спадщини

Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»

Музей Шолом-Алейхема Музей Шолом-Алейхема

Меморіальний музей Валерія Лобановського Меморіальний музей Валерія Лобановського

Центральний музей Збройних сил України Центральний музей Збройних сил України

Центральний музей державної прикордонної служби України Центральний музей державної прикордонної служби України

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

«Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві «Мамаєва Слобода» - козацький куточок у Києві

Музей гетьманства Музей гетьманства

Музей авіації Музей авіації

Музей води (водно-інформаційний центр) Музей води (водно-інформаційний центр)

Музей пожежної справи Музей пожежної справи

Національний музей Т. Г. Шевченка Національний музей Т. Г. Шевченка

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Педагогічний музей України Педагогічний музей України

Політехнічний музей КПІ Політехнічний музей КПІ

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка в Києві

Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці» Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка «Хата на Пріорці»

Київський музей О. С. Пушкіна Київський музей О. С. Пушкіна

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського Музей видатних діячів української культури - Лесі Українки, Михайла Старицького, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського

Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини Київський літературно-меморіальний музей-квартира П.Тичини

Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана Літературно-меморіальний музей-квартира М. Бажана

Будинок-музей Марії Заньковецької Будинок-музей Марії Заньковецької

Музей-майстерня Івана Кавалерідзе Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Музей-квартира композитора В. Косенка Музей-квартира композитора В. Косенка

Музей поета Дмитра Луценка Музей поета Дмитра Луценка

Музей хліба Музей хліба

Музей головної астрономічної обсерваторії України Музей головної астрономічної обсерваторії України

Музей Київської обсерваторії Музей Київської обсерваторії

Музей іграшки Музей іграшки

Музей пошти Музей пошти

Музей телебачення Музей телебачення

Музей циркового мистецтва Музей циркового мистецтва

Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування) Музей Магдебурзького права (Музей історії київського самоврядування)

Музей подарунків Київської мерії Музей подарунків Київської мерії

Національний музей бджільництва України Національний музей бджільництва України

Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)  Музей істории київскої благодійності (будинок Петра Першого)

Музей історії Святошинського району Музей історії Святошинського району

Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище» Державний історико-меморіальний заповідник «Лук’янівське кладовище»

Музей воскових фігур Музей воскових фігур

Музей історії туалету Музей історії туалету

Музей історії каналізації м. Києва Музей історії каналізації м. Києва

Музей вторсировини Музей вторсировини

Музей київського метрополітену Музей київського метрополітену

Музей української ікони «Духовні скарби України» Музей української ікони «Духовні скарби України»

Музей сучасного мистецтва Музей сучасного мистецтва

Культурно-мистецький та музейний  комплекс «Мистецький Арсенал» Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»

Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр» Центр сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр»

Музей спортивной славы Украины Музей спортивной славы Украины

Археологический музей Археологический музей

Музей истории Михайловского монастыря Музей истории Михайловского монастыря

Музей історії уряду України Музей історії уряду України