Underground	Болеро	Веронский миф. Шекспирименты

Адреса: м.Київ, вул. Межигірська, 2, оф. 139
Телефон: +38-044-425-41-39

Театр, створений одним з найвідоміших молодих балетмейстерів Європи Раду Поклітару, не можна відділити від імені свого засновника. Ім'я Поклітару пов'язують з найбільш цікавими експериментами і сміливим прочитанням всесвітньо відомих театральних сюжетів, оновленням і збагаченням форми і лексики сучасного танцю. Театр Раду Поклітару як раз і заснований як театр суто авторський, де формування репертуару та художні пріоритети визначаються постановками одного хореографа із власним неповторним стилем.

Поклітару - один з найбільш талановитих молодих балетмейстерів Європи, творчість якого викликає величезний глядацький інтерес і жваві суперечки. Його ім'я стало відомим у кінці 1990-х років, коли на різних міжнародних балетних конкурсах хореографічні мініатюри, поставлені Поклітару, незмінно отримували вищі нагороди.

На сьогоднішній день хореограф є автором близько двадцяти одноактних і повнометражних вситав на різних сценах, серед яких Большой театр у Москві та Російський камерний балет «Москва», Національні опери Молдови, Латвії та Білорусі. Найвідоміші з них - «Кармен.TV »та« Веронський міф: Шекспіріменти», в яких музична основа скомпільована, а класичні сюжети препаровані, «Лускунчик», в якому Раду Поклітару від початку і до кінця йде за оригінальною музичною партитурою Чайковського, а також дві одноактні фантазії на музику М. Равеля, І.С. Баха і етнічну музику народів світу - «Дощ» і «Болеро».

Київських глядачів Раду Поклітару підкорив хореографічним рішенням одноактних балетів «Картинки з виставки» на музику М. Мусоргського та «Весна священна» І. Стравінського на сцені Національної опери, а також постановкою унікального оперно-балетного спектаклю «Le Forze Del Destino», що з'єднує класичний вокал, експресивну сучасну пластику і режисуру.

Запрошений до постановки в Большой театр Росії, він зробив там «революцію» у балетному справі - роззув усіх балерин. У постановках Поклітару вони танцюють або в м'яких балетних туфлях на низькому каблуці, або взагалі босоніж. Він «скасував» пуанти - і це було подібно до Айседори Дункан, яка колись створила новий вид танцю, балетного костюма і поведінки на сцені.

Хто ж він такий, Раду Поклітару? Хореограф народився в 1972 році в Кишиневі (Молдова), в родині артистів балету. У 1991 році закінчив Пермське державне хореографічне училище, в 1999-му - Білоруську державну академію музики за фахом «балетмейстер».

З 1991 по 2001 Поклітару був артистом балету Національного академічного театру республіки Білорусь. Після закінчення академії Раду починає ставити власні хореографічні постановки: «Поцілунок феї» І. Стравінського (1999 р.) та «Світ не закінчується біля дверей будинку» на музику Г. Малера та Ж. Депре (1999 р.). У 2001 хореограф повернувся до Кишинева, де протягом року обіймав посаду головного балетмейстера Національної опери Молдови.

З 2002 року Раду Поклітару став «мандрівним» хореографом: не належачи одній трупі або театру, він ставить ряд видатних постановок по всьому простору колишнього СНД. На сцені Большого театру в Москві Раду Поклітару поставив повнометражний балет «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф 'єва (спільно з англійським режисером Декланом Доннелланом, 2003 р.) і одноактний балет «Палата № 6» на музику А. Пярта (2004 р.) У 2005 р. Поклітару був запрошений до Риги для постановки балету «Попелюшка» в Національній опері Латвії.

Молдова, Білорусь і Росія називали Поклітару «своїм» хореографом, але з 2006 року, завдяки меценату Володимиру Філліпову, саме в Києві було створено театр Раду Поклітару - «Київ Модерн Балет». 

Дождь	Палата №6	Раду Поклитару