Тур в Почаївську Лавру
Почаївська Лавра.
Почаїв. Троїцька церква, інтерьєр.
Почаїв. Успенський собор ХІ ст.
Успенська Почаївська Лавра - другий за статусом (після Києво-Печерської лаври) православний монастир в Україні. Величні і в той же час витончені храми лаври зведено на високому пагорбі. До наших днів дійшла легенда про те, як на Почаївській горі двом ченцям і пастухові Івану Босому з'явився образ Божої Матері у вогняному стовпі. На скелі, де, за переказами, бачили Діву Марію, віддрукувалася її стопа, а з цього місця пробилось джерело. Нині Почаївська ікона Матері Божої і відбиток стопи Богородиці є головними святинями монастиря.
Обов'язково потрібно звернути увагу на зовнішні мозаїки Троїцького монастиря: вони були створені за ескізами Миколи Реріха.
Час основних храмових свят у Почаївській лаврі - свято Успіння (28 серпня) і преподобного Йова (10 вересня). Як сувеніри тут купують ікону Почаївської Богородиці, на якій зображена Діва Марія у вогняному ореолі. Також обов'язково везуть додому і воду зі святого джерела.
Відвідування келії преподобного Іова залишає незабутнє враження. Кожен, хто в ній побуває, надовго запам'ятає слизькі стіни та відчуття повної замкненості й тісноти. Святий Йов проводив тут в молитвах цілі дні і тижні ...
Програма туру:
Дата:
| 1 день (п'ятниця) |
||
| 22.00 | Виїзд з Києва на автобусі (відправлення автобуса від стоянки ст.м."Палац Україна") | |
| 2 день (субота) | ||
| 06.00 |
Прибуття в Почаїв. Ранкова служба у Почаївській Лаврі |
|
| 09.30 |
Екскурсійна програма по Почаївській Лаврі (Успенський собор, Троїцький собор, підземна скельна церква св. Іова Почаївського, ікона Почаївської Божої Матері, мощі Іова Почаївського, його келія, джерело Пресвятої Богородиці). |
|
| 12.00 | Обід (факультативно) |
|
|
Виїзд до джерела Святої Ганни - названнгому на честь матері Діви Марії. Температура в озерці завжди тримається на відмітці 8 градусів. У будь-яку погоду тут можна побачити як купаються ті, хто сподівається відшукати здоров'я. |
||
| 14.00 |
Від'їзд до Кременця. Оглядова екскурсія містом. Відвідування історико-архітектурних пам'яток древнього Кременця: руїни замку (XІV-XVІІ cn.), ансамбль монастиря з корпусами келій і Миколаївським собором (XVІІ-XVІІІ вв.), житловий будинок "Близнюки" (XVІІ-XVІІІ вв.), ансамбль ліцею (быв. вищої Волинської гімназії, 1731 - 43), ансамбль Богоявленского монастиря (1636-1760). Меморіальний дім-музей (XVІІІ в.) уродженця Кременца великого польського поета Ю. Словацького й ін. Кременець відомий як найбільший культурно-освітній центр XІ століття. Його називали "Волинські Афіни", завдяки створеній в 1805 р. Кременецької гімназії (з 1819 р. - ліцей). За рівнем утворення й наукових досягнень Кременецький ліцей тоді мало чим уступав відомим західним університетам. Багато випускників ліцею залишили свій слід в історії України, Росії, Польщі. |
|
| 16.00 |
Відбуття до Києва. | |
| 22.00 |
Прибуття в Київ |
|
Вартість туру- 410 грн
У вартість туру входить: проїзд на комфортабельному мікроавтобусі, екскурсійне обслуговування по маршруту, страховка, вхідні квітки.
РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІННЯ В СВЯТО-УСПЕНСЬКІЙ ПОЧАЇВСЬКІЙ ЛАВРІ
Т.Шевченко. Почаївська Лавра з півдня, 1846р. Папір, акварель.
5-00 Нічна
5-45 Акафіст перед Чудотворною іконою Богородиці
6-00 Рання літургія у Печерній церкви
7-45 Акафіст біля мощей Преподобного Іова у Печерній церкви
9-00 Пізня літургія в Успенському соборі
11-30 Заказні молебни в Успенському соборі
17-00 Вечірня
Панихиди за упокій здійснюються після ранньої та пізньої літургії. Вичітка над душевнохворими здійснюється щодня в Похвальній Церкві об 11-00 (окрім свят та неділі). Соборування здійснюється кожного понеділка та щочетверга о 6-00 ранку в Похвальній церкві (окрім свят). Маслособорованіе відбувається кожен понеділок і четвер о 6-00 в Похвальній церкві (крім святкових днів).
Кременець
Перша згадка про Кременець датується 1227 роком. А вже 1241 року війська Батия на шляху до Східної Європи наштовхнулися на шалений опір кременчан і, вперше з часів Чингісхана, не змогли зламати спротив захисників замку. Пізніше місто увійшло до складу Литовського князівства, потім - Речі Посполитої.
Самим цікавим періодом в історії Кременця була епоха, коли їм володіла королева Бона Сфорца д'Арагона. У 1518 підступна і темпераментна неаполітанка, наполовину іспанського походження, стала другою дружиною польського короля Сигізмунда I. Замість свого слабовільним чоловіка вона фактично правила найбільшою на той момент державою Європи. Серед подарованих їй королем міст перлиною і однією з резиденцій став Кременець. За 20 років панування тут королеви Бони місто стало справжнім великим полісом. Вже тоді у Кременці жили представники багатьох національностей - українці, поляки, євреї, вірмени, німці, татари, волохи (румуни).
Минуло менше століття, і неприступний замок таки впав під ударами козацької кінноти. Полковник Філон Джалалій 1648 року дорогою до Львова зупинився біля Кременця. Кілька тисяч козаків і селян взяли й розграбували замок. З тих часів на горі стоять одні з найромантичніших в Україні руїни...
Кременець прославився в історії як центр культури та освіти. Саме звідси йдуть коріння... Київського університету. У 1750 році тут відкрили єзуїтський колегіум. У 1773 році, коли Орден єзуїтів був розпущений, колегіум припинив існування. Але в 1805 р. тут відкрилася Волинська гімназія, незабаром реорганізована в ліцей. У 1833 році за наказом царя Миколи I цей навчальний заклад перевели в Київ, де наступного року на його базі відкрили Університет Св. Володимира. Будинки ж ліцею зайняла Волинська духовна семінарія.
Кременець відомий своїми храмами. Їх тут понад 20 - по одному на тисячу жителів. Ще в 1633 році тут засновано Богоявленський братський монастир. Це в його друкарні в 1638 році побачила світ «Кременецька граматика» - один з перших підручників церковнослов'янської мови.
Ми побачимо Миколаївський собор, що веде свій початок з ХVI ст., і ошатний костел св. Станіслава. У місті є дуже цікавий пам'ятник уродженцю міста - великому поету Польщі Ю. Словацькому. Він споруджений тут у 1910 році. Серед архітектурних прикрас Кременця - Покровська полкова церква (1902-1905 рр.), споруджена свого часу для солдатів Якутського полку російської армії на краю військового містечка. Вражають художні та технічні якості цегли, з якої побудований храм: вона не потребує обличкування, і ще простоїть, напевно, століття.
Нещодавно у Кременці відродився один з найстаріших ботанічних садів України, колекції якого свого часу були вивезені до Києва та стали основою Київського Університетського Ботанічного саду.
Кременець, замок
Кременець, панорама
Кременець, собор Миколая, 1636р.
