Адреса: 04071 Україна, Київ, Поділ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 4 E-mail: info@primetour.uaТел. +38 (044) 207-12-55Ліцензія туроператора АГ №580812Карта сайту

Національний банк України, Київ
 
+38 (044) 207-12-55
+38 (096) 940-00-00
+38 (099) 550-00-00

Мы поддерживаем
реформы в Украине
и работаем
исключительно через
расчетный счет!
Національний банк України, Київ
Четверг, 08 Грудня 2022

Меню

Новини Культури > Міста – побратими Києва

Афіни
Ухань
Преторія
Сантьяго-де-Чілі
Лейпциг
Вільнюс
Чикаго
Анкара
Софія
Мехіко
Вена
Рим
Єреван
Гавана

Євген СКИБІН, слідопит
Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»

Рух поріднених міст — дітище Другої світової війни. Воно народилося у вогні протистояння з нацизмом. Найпоширеніша версія виникнення «побратимства» стверджує, що перша угода такого роду була підписана в 1942 році між Сталінградом і англійським містом Ковентрі. Ковентрі сильно постраждало від німецького бомбардування двома роками раніше, ставши символом мужності і поневірянь англійського народу. Коли почалася битва за Сталінград, британці відчули в його жителях і захисниках своїх товаришів по боротьбі та нещастю. У 1944 році мешканки Ковентрі підготували для сталінградців скатертину, на якій вишили вручну свої імена — всього числом 830. Разом зі скатертиною англійки передали гроші, зібрані для сталінградців у рамках благодійної акції. На ній вишиті слова «Краще маленька допомога, ніж велике співчуття». Скатертина Ковентрі зберігається сьогодні в музеї-панорамі «Сталінградська битва». Так народилася ініціатива поріднених міст, ініціатива побратимства.

Є й інша версія виникнення побратимського руху, яка відсилає нас вже у повоєнні роки. Але і вона пов'язана з Другою світовою. Згідно з цією версією, ініціативу проявили ветерани французького Опору в 1957 році, коли в Парижі була створена міжнародна неурядова організація — Всесвітня федерація поріднених міст. У 1963 році останню неділю квітня було оголошено Всесвітнім днем поріднених міст.

Що ж це за стосунки такі — «побратимські»? «Братання» міст різних країн передбачає розвиток економічних і культурних зв'язків: у сферах освіти, медицини, науки, спорту, захисту навколишнього середовища та архітектурно-історичних пам'яток — загалом, практично у всіх сферах, що стосуються життя муніципальних громад.

Радянський Союз охоче підтримав побратимську ініціативу. З урахуванням того, що зі Сталінграда й антигітлерівської коаліції все і почалося, відносини такого роду виглядали цілком прийнятно навіть для напівзакритої радянської держави. В рамках радянських товариств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами з 1964 по 1991 рік функціонувала Асоціація зі зв'язків радянських і зарубіжних міст, за сприяння якої 289 міст і регіонів колишнього Союзу встановили побратимство з 530 містами і регіонами в 71 країні світу.

Цікаво, що в англійській мові міста-побратими — якраз не «брати», а «сестри» — sister cities.

Підбирали «побратимів» тому чи іншому місту зазвичай, виходячи з його статусу чи іміджу. Столиці «браталися» зі столицями, портові міста — з портовими містами, промислові центри — з індустріальними центрами інших держав. Однак існувала і явна ієрархія, згідно з якою брататися зі столицями з усіх міст Союзу могла тільки Москва. Так що Києву, як столиці, але союзної республіки, доводилося «задовольнятися» містами рангом «нижче». Першими побратимами Києва стали польський Краків (в 1954-м) і фінський Тампере (в 1956-м), а дещо пізніше до них приєднався німецький Лейпциг. У 1967 році Київ укладає договори про братні відносини з італійською Флоренцією, в 1969-му — зі столицею Словаччини Братиславою.

У 1971 році побратимом столиці України стала давня столиця Японії — Кіото. У 1975 — південнофранцузьке місто Тулуза. Віддати шану всім цим містам Київ вирішив у вигляді назв вулиць, кінотеатрів та інших об'єктів. У 1960-70-і роки в Києві, на нових житлових масивах, з'являються вулиці Лейпцизька, Краківська, Кіото, Братиславська, Флоренції, Тампере, Тулузи. На їх честь називаються сучасні на той час театри «Лейпциг», «Флоренція», готель «Братислава» і ресторан «Лейпциг» і т.д. Були встановлені в Києві і монументи на честь поріднених міст, найвідомішими з яких стала копія буддисткої пагоди в парку Кіото на лівому березі і монумент на честь Сантьяго-де-Чилі на однойменній площі житлового масиву Оболонь.

Мало того — почався активний обмін різними фахівцями, театральними, спортивними колективами з містами-побратимами. Був розвинений і студентський обмін — правда, більше з містами із соцтабору.

Справжній прорив в історії київського побратимства стався в 1989 році, коли з українською столицею поріднилися міста великих капкраїн — Мюнхен (Німеччина), Оденсе (Данія), Едінбург (Велика Британія). У 1990-му їх доповнило Ухань (Китай), у 1991-му — Чикаго (США) і Торонто (Канада). У наступні часи, після закінчення «холодної війни», кількість побратимів столиці вже незалежної Україні невпинно зростала. Київ став родичатися зі світовими столицями на «повноцінній» основі. Його побратимами стали Анкара (Туреччина), Відень (Австрія), Париж (Франція), Гельсінкі (Фінляндія), Преторія (ПАР), Будапешт (Угорщина), Пекін (Китай), Варшава (Польща), Гавана (Куба), Афіни ( Греція), Софія (Болгарія), Мехіко (Мексика), Брюссель (Бельгія), Сантьяго-де-Чилі (Чилі), Стокгольм (Швеція), Рим (Італія), Буенос-Айрес (Аргентина).

Тепер у деяких країнах Київ має вже двох «родичів» — у Німеччині (Мюнхен та Лейпциг), у Франції (Париж і Тулуза), в Італії (Рим і Флоренція), в Китаї (Пекін і Ухань), у Фінляндії (Гельсінкі і Тампере), в Польщі (Варшава та Краків).

Після розпаду СРСР кількість міст-побратимів збільшується і за рахунок столиць колишніх союзних республік, а нині незалежних держав: Таллінн (Естонія), Єреван (Вірменія), Вільнюс (Литва), Кишинів (Молдова), Астана (Казахстан), Москва (Росія), Бишкек (Киргизія), Мінськ (Білорусь), Баку (Азербайджан), Ташкент (Узбекистан), Рига (Латвія), Тбілісі (Грузія).

У Києві ще з радянських часів існували Ризька, Вільнюська, Єреванська, Кишинівська, Бакинська, Ташкентська, Мінська вулиці, Бакинський і Тбіліський провулки, Московська і Мінська площі, кінотеатр «Єреван» і т.д. Тепер ці назви набули особливого сенсу — вони стали даниною поваги до міст-побратимів.

Цікавим є той факт, що побратимів має не тільки саме місто Київ, а й окремі його райони. Так, наприклад, Дарницький район поріднився з французьким містом Роменвілем, а Дніпровський — із французьким же містом Шалетт. У цьому районі є навіть вулиця з екзотичною назвою «вулиця міста Шалетт».

Не так давно побратимський статус отримав і законодавче оформлення в рішеннях Київради. У статті 7 «Статуту територіальної громади міста Києва», зареєстрованого Міністерством юстиції 2 лютого 2005 року, записано: «Київ може мати міста-побратими. Вибір міста-побратима здійснюється за рішенням Київської міської ради на основі двосторонніх угод».

Скільки ж усього побратимів у Києва станом на 2011 рік? Цілих 57! І контакти з ними поступово розширюються, що допомагає Києву поширювати інформацію про свою історію, потенційні можливості з метою залучення туристів, інвесторів, налагоджувати співробітництво у сферах економіки, бізнесу, культури, спорту, охорони природи. В ідеалі також вважається, що, якщо одне з міст потрапило у біду, ставши жертвою природного катаклізму, теракту чи інших нещасть, то побратими першими поспішать йому на допомогу.

Найбільше побратимський рух допомагає залученню інвестицій та культурному обміну — саме з такою метою був пов'язаний масовий бум побратимства в 1990-х і 2000-х. У радянські часи, як не дивно, активність такого роду була вищою — можливо, через підвищений взаємний інтерес людей, що жили по обидва боки «залізної завіси». Але зате зараз набагато ширші можливості та коло питань, по яких побратими можуть обмінюватися інформацією, людьми та ресурсами. Тому, сподіваємося, у побратимського майбутнього Києва — величезний потенціал.

Липень 2011