![]() |
![]() |
![]() |
Адреса: м. Київ, вул. Луначарського, 7а, Школа джазового та естрадного мистецтв
Телефон: +38 (044) 517-69-97
Театр-студія з такою назвою з'явився в 2004 році, як творче об'єднання молодих виконавців сценічних мистецтв. Трупа театру - надзвичайно різнопланова: у ній є артисти оригінально-трюкового жанру, міми та музиканти, хореограф і художники. При цьому «Оксюморон» - театр переважно молодіжний. Основний склад трупи - не старше 35 років. Молодість і різноманітний сценічний досвід дають можливість постійно експериментувати на сцені. Театр багато в чому базується на естрадних принципах, намагаючись поєднувати сучасні видовищні форми з більшістю відомих акторських технологій і шкіл.
При цьому не потрібно думати, що тутешня трупа грає суцільно претензійну і навмисну «театральщину». Навпаки - репертуару «Оксюморону» може позаздрити будь-який академічний театр. Тут і Шекспір, і Лорка, і Булгаков, і Беккет, і Хармс, і Гоголь, і Кортасар. Але не обходиться, звичайно, без творів сучасних авторів.
Чому театр назвав себе таким незвичайним словом? «Оксюморон» з давньогрецької перекладається як «гостра дурість». Це спеціальний літературний прийом поєднання непоєднуваного (класичний приклад - такі назви, як «Звичайне диво», «Живий труп», «Назад в майбутнє»). Театральний колектив свідомо вибрав існування на межі, стику жанрів та форм видовищ, де об'єднуються хореографія, трюки, пантоміма й живе спілкування з глядачем.
Режисер театру - Юлія Сулима - так формулює критерій, принципи постановок «Оксюморону»: «Ми робимо постановки на фундаменті, що має вікові традиції - і на сюжеті, пізнаваному та зрозумілою кожному. Історії, які ми граємо - це казки. Іноді сумні, іноді жорстокі, дивні або трохи наївні, романтичні або смішні - вони дзеркало нашого життя, в якій все - гра».
Тут знайшли примирення дві протилежні театральні системи - школа Станіславського, де «проживання» ведеться від внутрішнього проникнення актора в роль до зовнішнього її вислова, і «школу уявлення», де зовнішні образи допомагають розкритися смисловий глибині. Театральний метод біомеханіки, розроблений Всеволодом Мейєрхольдом, і прийоми італійських комедіантів від відомого актора і педагога Фабріціо Паладіна - все це в рамках одного театру. Такому багатогранному навчанню варто позаздрити. Адже в результаті й театральний продукт народжується незвичайний, відмінний як від академічного театру, так і від численних аматорських «капусників».
За ці роки багато що зіграно. «Оксюморон» живе в ритмі кількох творчих проектів. Найвідомішим з них є міжнародний проект «Чехов dell'arte». Ігра тут поєднує сучасні форми «комунікативного театру», принципів commedia dell'arte і творчого методу Чехова. Проект включає в себе ряд інтерактивних перфомансів, що створюються на єдиній театральної основі у форматі ігрового експромту.
Театр «Оксюморон» задіяний і в спільних культурних проектів зі знаменитим київським Музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Культурний проект «Театр - Живий музей» пропонує театральні вечори для дорослих і особливу програму для юних відвідувачів музею - «Подорож Синдбада-Мореплавця». Партнером останнього проекту, який в ігровій формі арабських легенд розповідає дітям про казкові скарби та таємниці східних країн, виступає «Перше Екскурсійне Бюро».